Німецькі науковці документують культурні пам'ятки в Україні
Ігор Бурдига
3 грудня 2023 р.
У разі руйнування пам'яток під час війни зображення слугуватимуть надійною основою для реконструкції як наукова документація.
Реклама
Науковці з Марбурга та Ганновера разом з українськими фотографамизадокументували 250 пам'яток, що опинилися в Україні під загрозою або були пошкоджені внаслідок російської агресії, повідомляє dpa у неділю, 3 грудня.
Як зазначає директор Німецького центру документування історії мистецтва DDK Крістіан Брахт (Christian Bracht), з часу започаткування проєкту у жовтні 2022 року фотографи зробили загалом близько 3700 зовнішніх та внутрішніх екстер'єрних та інтер'єрних фотографій історично та культурно значущих будівель у Києві, Одесі, Миколаєві та Запоріжжі.
За словами Брахта, серед відзнятих культурних пам'яток також Спасо-Преображенський собор в Одесі, який був пошкоджений внаслідок російських атак влітку цього року. "Ці та інші руйнування показали, наскільки вибухонебезпечною і важливою є наша робота", - зазначив Брахт. Скільки саме з відзнятих пам'яток були згодом зруйновані, невідомо, але можна припустити, що їхня кількість збільшуватиметься, оскільки "кінця цій війні не видно", додав директор німецького центру.
До проєкту залучені 17 українських фотографів. Зображення, зроблені за допомогою цифрових камер та спеціальних об'єктивів, зберігаються у базі даних, створеній з дотриманням відповідних науково-технічних стандартів. У разі руйнування пам'яток зображення слугуватимуть надійною основою для реконструкції як наукова документація. Іншим центральним компонентом проєкту є спеціальне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом Wikibase, яке дозволяє місцевим жителям, активістам та фотографам також зробити свій внесок у довгострокове документування будівель. За дію цієї частини проєкту відповідає команда Інформаційного технічного та природничого центру ім. Лейбніца у Ганновері.
Зруйноване минуле: як війна понівечила об'єкти культурної спадщини України
Після 24 лютого 2022 року війська РФ зруйнували численні об'єкти української культурної спадщини. У проєкті "Листівки з України" Український інститут зібрав понад 380 об'єктів культури, показавши їх до й після руйнувань.
Фото: Ukrainian institute
Розстріляний Шевченко
Розстріляний військами РФ пам'ятник поетові Тарасу Шевченку в Бородянці. Весною це селище під Києвом зазнало численних ударів російської авіації та артилерійських обстрілів. Більшість будівель зруйновані, понад 80 мирних мешканців загинули під завалами чи були розстріляні військовими РФ.
Фото: Ukrainian institute
Убита "Мрія"
Наприкінці березня російські війська атакували з повітря Гостомельський аеродром у Київській області, внаслідок чого був зруйнований літак АН-225 "Мрія". Його створили в 1988 році для перевезення надважких і габаритних об'єктів, зокрема, космічної промисловості, а в 2004 році літак внесли до Книги рекордів Гіннеса за 240 рекордів.
Фото: Ukrainian institute
Архітектурний свідок трагедії у Бучі
Після окупації військами РФ Бучі на Київщині у братській могилі біля Храму святого апостола Андрія Первозваного знайшли тіла понад 100 цивільних мешканців. Майже всі - з вогнепальними чи осколковими пораненнями, деякі - зі зв'язаними руками та ногами, переламаними кістками та іншими слідами тортур.
Фото: Ukrainian institute
Стадіон у Чернігові - жертва двох воєн
Стадіон, зведений у Чернігові в 1936 році, суттєво постраждав від бомбардувань у роки Другої світової війни. У 1960-х його відновили та присвоїли ім'я космонавта Юрія Гагаріна, який відвідав стадіон особисто. Під час облоги Чернігова на початку березня 2022 року російські війська розбили його 500-кілограмовими фугасними бомбами.
Фото: Ukrainian institute
Дому Григорія Сковороди більше немає
На початку травня російський снаряд влучив у будівлю ХVIII століття, яка свого часу була домом для Григорія Сковороди. У 1970-х роках будівля у селі Сковородинівка на Харківщині стала літературно-меморіальним музеєм українського філософа.
Фото: Ukrainian institute
Друга трагедія Дробицького Яру
Артилерійські обстріли з боку РФ пошкодили наприкінці березня меморіальну менору в Дробицькому Яру. На початку 1940-х років це урочище на Харківщині стало свідком Голокосту, а в 2002 році там відкрили меморіальний комплекс пам'яті жертв масових розстрілів нацистами.
Фото: Ukrainian institute
Відновленню не підлягає: Майдан Свободи у Харкові
Майдан Свободи в Харкові - найбільша площа України, шоста - в Європі та 12-та - в світі. У 2008 році там виступив перед 300-тисячним натовпом легендарний гурт Queen. У перший тиждень повномасштабної війни проти України війська РФ випустили по Майдану ракети "Калібр", що забрали життя 10 та травмували 20 людей. Історична будівля обласної державної адміністрації не підлягає відновленню.
Фото: Ukrainian institute
Там були діти: російська авіабомба влучила в драмтеатр у Маріуполі
У драматичному театрі в Маріуполі на Донеччині сотні мешканців ховалися від російських бомбардувань. З обох боків будівлі на асфальті великими літерами написали слово "Діти". У березні війська РФ скинули на театр надпотужну авіабомбу. Центральна частина будівлі знищена повністю. Під завалами загинули близько 600 людей.
Фото: Ukrainian institute
Остання цитадель Маріуполя
Металургійний комбінат "Азовсталь" у Маріуполі був одним із найбільших виробників чавуну і сталі в Європі. Підприємство займає площу в 22 рази більшу за Ватикан. Укриття заводу більше двох місяців були прихистком для понад тисячі місцевих жителів і військових. Щоби змусити останніх скласти зброю, РФ тижнями штурмувала "Азовсталь" та закидала ракетами з моря, повітря і землі.
Фото: Ukrainian institute
Зруйновані храми Свято-Успенської Лаври
Свято-Успенська Святогірська Лавра на Донеччині - одна з трьох православних лавр в Україні. Навесні 2022-го від обстрілів солдатами РФ і вибухових хвиль був ушкоджений Успенський собор й приміщення монастиря, в яких проживали ченці й біженці. На початку травня артилерійським ударом РФ зруйнувала освітній осередок лаври - Свято-Георгіївський скит.