Кілька місяців тому учням німецької гімназії в Бад-Гоннефі (Siebengebirgs-Gymnasium) спало на думку самим писати історію. Чого ж хочуть школярі? Їхнє місто з населенням у 25 тисяч осіб, розташоване неподалік від Бонна, повинно офіційно відмовитись від свого почесного громадянина - диктатора "третього рейху" Адольфа Гітлера (Adolf Hitler).

Як школярі сприйняли той факт, що Гітлер був почесним громадянином їхнього міста

Каті, Ліллі, Ронья, Міа та Селін - учениці 10-го класу. Вони представляють інтереси школи і разом з учителем Томасом Роттом (Thomas Rott) хочуть показати свою тверду позицію проти ідей правого спрямування: "Ми живемо в цьому місті, тож нам, звісно, не байдуже його минуле. Ми задалися питанням, чи можемо ми сьогодні якось вплинути на історію і на той факт, що у міста почесний громадянин - Гітлер. До цієї теми ми підійшли завдяки нашому вчителю. І кожен із нас узяв і написав листа бургомістру, відіславши його електронною поштою".

Така ініціатива школярів переросла в заявку, котру підписали 1363 особи, що дорівнює приблизно п'яти відсоткам від усього населення Бад-Гоннефа. Цієї кількості достатньо для того, щоб міська рада винесла ініціативу на голосування. Це стало величезним успіхом для школярів, які збирали підписи в усьому місті, розповідаючи його мешканцям про темну сторінку в історії.

"Більшість людей, з якими ми спілкувались, нічого не знали про те, що Гітлер був почесним громадянином. Багато хто відразу поставив свій підпис під нашою ініціативою, - розповідає староста класу. - Якби нам хтось рік тому сказав, що ми зможемо своїм маленьким класом домогтися таких великих результатів, ми б у це нізащо не повірили. Якраз у соціальних мережах зараз багато праворадикалів, і з цим треба боротися". 

Гітлер був почесним громадянином у 4000 містах

Бад-Гоннеф зробив Адольфа Гітлера своїм почесним громадянином 5 квітня 1933 року - за місяць після того, як на виборах до рейхстагу у вересні 1930 року Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП) на чолі з Гітлером вдалося збільшити кількість своїх мандатів із 12 до 107, а комуністам - із 54 до 77. Таким чином, праві та ліві екстремісти разом завоювали майже третину місць у парламенті. Бад-Гоннеф став одним із перших міст, які віддали честь "фюреру". До 1934 року їх було вже 4000 тисячі. 

І хоча статус почесного громадянина, яким за життя наділили диктатора нацистської Німеччини, був анульований автоматично після того, як 30 квітня 1945 року Гітлер покінчив життя самогубством, офіційно саме місто Бад-Гоннеф так і не відкликало його. Учитель Томас Ротт розповів DW, що під час пошуку інформації, крім листа подяки Гітлера, вони натрапили на протокол засідання міської ради від 1983 року. "Коло виборців, які підтримували Зелених, подало заявку, яку так і не винесли на голосування. Це стало для нас приводом взятися за цю справу", - розповідає про передісторію питання вчитель.

Для учнів німецької гімназії двері в усіх міських адміністраціях були відчинені, до їхньої ініціативи чиновники поставилися серйозно і з цікавістю. Міський архіваріус Єнс Кремб (Jens Kremb) взявся за вивчення документів і знайшов той самий лист подяки "фюрера". Цей документ зберігся, незважаючи на те, що коли війська США увійшли в місто в березні 1945 року, багато документів і свідоцтв спалили.

Школярі прийшли в міську ратушу на зустріч з бургомістром Отто Нойгоффом (Otto Neuhoff). Німецький політик був дуже радий активності молоді: "Ми пишаємося цими учнями, це прекрасна ініціатива. До них донесли думку, що самоефективність у політиці можлива. Вони винесли урок із виборів на сході країни (у Тюрингії та Саксонії правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" отримала рекордні результати. - Ред.) і усвідомили, що в демократії не буває жертв якихось обставин. Завжди можна проявити власну ініціативу".

Поетапне опрацювання нацистського минулого в Німеччині

У минулому вже кілька комун і міст дистанціювалися від свого "почесного" громадянина з темного минулого. Це був не лише процес опрацювання своєї власної історії, а ще й чіткий знак протесту проти поширення ультраправих настроїв у німецькому суспільстві. Переосмислення минулого в Німеччині відбувається хвилями, каже Томас Шлеммер (Thomas Schlemmer) з Інституту новітньої історії. Перша хвиля почалася відразу після закінчення Другої світової війни. На півночі Німеччини в Кілі, наприклад, Гітлера посмертно позбавили звання почесного громадянина - це сталося одразу в грудні 1945 року. 

Томас Шлеммер розповідає про подальший розвиток: "У 1945 і 1946 роках ми маємо справу з ламанням політичної системи. І це пов'язано не лише з союзниками з антигітлерівської коаліції, а й з політичною волею еліт". За його словами, звідси йде перейменування вулиць і площ, адже у країні на тому етапі практично годі й шукати громад, вулиці та площі в яких не носили б ім'я Адольфа Гітлера. "Але антинаціонал-соціалістичний імпульс у повоєнний період більш-менш швидко згас у 1948-1950-ті роки", - каже Шлеммер. 

Як зауважує німецький історик, незабаром у Німеччині спостерігалося інше явище: багато відповідальних за звірства нацистів раптово відчули себе невинними людьми, яких обманом, під тиском невеликої кліки націонал-соціалістів навколо Гітлера, змусили робити те, чого вони насправді не хотіли. Таким чином Німеччина відклала переосмислення своєї історії на десятиліття. "У 1970-1980-х роках формальна відповідь була такою: із самогубством Гітлера його статус почесного громадянина було автоматично анульовано, що знімає всі питання", - пояснює поширене на той час переконання експерт з Інституту новітньої історії. "Але водночас конфронтація з нацистським минулим отримала новий імпульс у січні 1979 року - з виходом в ефір американського серіалу "Голокост". Професійні історики і просто аматори, які цікавляться цією тематикою, викладачі та студенти - коло тих, хто захотів розібратися з нацистським минулим країни, раптом почало розширюватися", - каже Шлеммер.

Важливо розпочати - це вже символічний знак

Саме в цей час, 40 років тому, Бад-Гоннеф зробив першу невдалу спробу дистанціюватися від почесного громадянина Адольфа Гітлера. Тепер, через 91 рік після того, як Гітлеру надали цей статус, місто хоче нарешті закрити безславну главу у своїй історії. Для Томаса Шлеммера цей крок хоч і запізнілий, але має велике символічне значення, а головне, вважає він, - це відображення процесів, які зараз спостерігаються по всій країні, де багато хто виступає проти правого екстремізму.

Однак ще більше значення має те, який урок ми винесемо для сьогодення, каже німецький історик: "Що конкретно призвело тоді до руйнування демократії? Чого можна навчитися з цього досвіду, коли нам сьогодні знову доведеться її захищати? Такі акти символічного дистанціювання представляють величезну можливість заглибитися у вивчення своєї історії періоду 1930-1950-х років, виходячи за рамки проблеми зі званням почесного громадянина, присудженого Гітлеру".