За підсумками візиту українського президента Володимира Зеленського до Берліна видання Frankfurter Allgemeine Zeitung з Франкфурта-на-Майні звертає увагу на "втому" на Заході щодо підтримки України в її боротьбі з російською агресією:

"Крім звичних запевнень у солідарності, Володимир Зеленський може привезти зі свого туру західноєвропейськими столицями мало суттєвого. Поїздку було нашвидкуруч організовано на заміну скасованому американським президентом Джо Байденом через ураган "Мілтон" саміту у форматі "Рамштайн". Не було помітних зусиль (з боку Заходу. - Ред.), аби з великою силою відреагувати на дедалі критичнішу ситуацію на фронті на сході України. Навпаки - посилюється враження, що тих, хто підтримує країну, яка стала жертвою нападу, охоплює дедалі більша втома від боротьби, на яку Кремль уже давно робить ставку. Одна з причин - за межами Європи: ескалація на Близькому Сході та її потенційні наслідки вимагають від західних урядів великої уваги та дипломатичних зусиль. Україна вже не є темою номер один у зовнішній та безпековій політиці. До того ж, уряди від Берліна до Вашингтона реагують на зміну внутрішньополітичних настроїв (у своїх країнах. - Ред.) попри те, що ключові фігури, очевидно, розуміють, наскільки безперспективною є надія на мирні переговори з Росією. Часткова провина, однак, лежить і на українські владі, яка злить своїх союзників рішеннями, які викликають підозру, що в них може бути замішана корупція".

Інша газета з Франкфурта - Frankfurter Rundschau - наголошує на тому, що Зеленський їде зі своєї поїздки Європою не з порожніми руками:

"Союзники в Лондоні, Парижі та Берліні підсилили слова солідарності на адресу України, що стала жертвою російського нападу, додатковими обіцянками надати зброю. Тим не менш, Зеленський навряд чи залишився задоволеним. Не лише через те, що він досі не отримав дозвіл використовувати далекобійну зброю проти цілей на російській території. Але й через те, що його візити продемонстрували, як слабшає увага європейських союзників до гострої військової ситуації в Україні. Те саме стосується і США, найважливішого союзника Києва. Тут нічого не змінив і "план перемоги" Зеленського з "кроками до миру" з метою "примусити Росію до миру".

Видання Rheinische Post з Дюссельдорфа коментує:

"Дедалі зрозуміліше стає, що щось має суттєво змінитися у стратегії (Заходу. - Ред.), якщо Зеленський дійсно хоче посадити російського президента Володимира Путіна за стіл переговорів за допомогою військової сили. Зрештою, це є також і мета всіх західних союзників України, якщо це тільки не означатиме в підсумку нав'язаного миру під диктовку Росії та якщо Україна дасть свою згоду. Але для того, щоб досягнути цього, політичне керівництво Німеччини, США та інших союзників України має підтримати принаймні часткову зміну стратегії України, приміром, що стосується застосування крилатих ракет".

Схожу думку можна знайти й на сторінках видання Reutlinger General-Anzeiger з південнонімецього міста Ройтлінґен:

"Президент Зеленський відчуває у Німеччині дедалі більшу втому від війни та дедалі більші побоювання багаторічної війни на виснаження в Україні з боку багатьох країн ЄС. Тому він дещо високомовно говорить про план перемоги та подає завоювання територій у Курські області РФ як визначний успіх. Але в одному Зеленський правий: хто хоче миру, той має зробити все для того, аби війна припинила бути вигідною для Росії. Це можливо лише за допомогою подальшої підтримки України. Менше зброї не означає менше загиблих на полі бою. Той, хто хоче завершити війну, має озброїти Україну та попіклуватися про те, аби жодна сторона не могла перемогти іншу воєнним шляхом".

Видання Stuttgarter Nachrichten зі Штутгарта звертає увагу на дипломатичні здібності українського президента Зеленського:

"Візит Зеленського до Берліна минув за вже звичним для його зустрічей з канцлером Олафом Шольцом (Olaf Scholz) зразком. Сюди належить, зокрема, щедра подяка від України за німецьку допомогу, яка є адекватною, з огляду на обсяги німецького внеску (в підтримку України. - Ред.). Це демонструє дипломатичну кмітливість Зеленського. Він знає, що в такий спосіб він доб'ється від Олафа Шольца більшого, ніж якщо постійно публічно критикуватиме Німеччину за те, чого вона не робить, приміром, не надає крилаті ракети Taurus. Слова Шольца про те, що намагання Путіна виграти, затягуючи війну, не матимуть успіху, є важливою заявою. Тим не менш, реальність у разі перемоги Трампа (на виборах президента США. - Ред.) може виглядати інакше".