Німецький Бундестаг під час поіменного підсумкового голосування в п'ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН - Бундесверу. На підтримку документа проголосували 323 депутати, 272 були проти, ще один парламентар утримався.

Щоб реформа набула чинності з 1 січня 2026 року, як заплановано, її має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого цього року відбудеться 19 грудня.

Ініціатива міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) передбачає повернення обов'язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З липня 2027 року її мають проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.

Ще раніше - з 2026 року - юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії. Дівчата теж можуть її заповнити та повідомити про свою готовність - але лише за особистим бажанням, оскільки, згідно з конституцією Німеччини, до військової служби можуть зобов'язати виключно чоловіків.

Читайте також: Добровільна військова служба чи призов? Дискусія в Німеччині

Причини реформи

На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку Росії. Згідно з цими вимогами, Німеччина до 2035 року має бути здатна у разі кризи чи війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців. Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч, і розширити резерв до 200 тисяч осіб.

Якщо очікуваних цілей щодо збільшення чисельності Бундесверу не досягнуть, може бути запроваджений так званий "призов за потребою". Він має компенсувати розрив між потребами збройних сил і фактичною кількістю доступних військовмх. Для його запровадження знадобиться окреме рішення Бундестагу. У такому разі молодь можуть відбирати жеребкуванням або за допомогою іншого механізму.

Новий закон про військову службу обговорюється у Німеччині вже багато років. Він передбачає якнайшвидше проведення обов'язкової медкомісії юнаків по всій країні. Крім того, на добровільній основі планується залучати нових рекрутів для суттєвого збільшення чисельності Бундесверу. Якщо при цьому планових показників не досягнуть, то може бути введена обов'язкова служба.

За даними міністерства оборони ФРН, у рамках нинішнього законодавства цього року Бундесвер може чекати близько 15 тисяч нових військовослужбовців. Після реформи - тобто з 2026 року - їхня кількість має збільшуватися в середньому на три - п'ять тисяч щорічно. Уряд сподівається, що частина з них вирішить залишитися в армії на більш тривалий термін. Окрім того, політики розраховують збільшити чисельність резервістів.

Учні шкіл мають намір вийти на акції протесту

Тим часом у багатьох містах Німеччини, зокрема Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, учні шкіл мають намір на знак протесту проти реформи Бундесверу вийти на вуличні демонстрації. До цих акцій їх закликала ініціатива "Шкільний страйк проти військового обов'язку" (Schulstreik gegen Wehrpflicht). "Ми не хочемо стати в результаті гарматним м'ясом... Ми не будемо мовчки спостерігати за тим, як нас і наших друзів за допомогою жереба змушують вбивати і вмирати", - йдеться у її заклику, оприлюдненому в соціальній мережі Instagram.

На підтримку ініціативи виступила Федеральна конференція школярів (BSK), закликавши керівництво шкіл звільнити їхніх учнів від занять для участі у протестах. Це слід зробити незалежно від того, чи підтримують учні проведення страйку чи ні, заявила генеральна секретарка організації Емі Кірххофф (Amy Kirchhoff). "Для нас важливо, щоб молоді люди могли реалізувати своє конституційне право на свободу зборів", - наголосила вона. На її думку, від практичного ознайомлення учнів із політичними процесами користі "більше, ніж від одного окремого навчального дня".

Читайте також: Більшість німців підтримує відновлення призову на військову службу - опитування