У самому центрі Литви розташовано муніципалітет Байсогала - площею трохи більше трьох квадратних кілометрів. Тут проживає приблизно 1600-1700 жителів. Ще рік тому ніхто не міг собі уявити, що це містечко в колишніх володіннях князівського роду Радзивіллів стане одним з ключових елементів системи оборони не тільки Литви, але й усього східного флангу НАТО.

Снаряди, дрони, штучний інтелект

4 листопада в Байсогалі президент Литви Гітанас Науседа, прем'єр-міністерка Інга Ругінене і глава німецького концерну Rheinmetall Армін Папперґер (Armin Papperger) взяли участь у церемонії офіційного початку будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Міжнародне акціонерне товариство Rheinmetall Defense Lithuania створили у грудні 2024 року. 51 відсоток у ньому належить німецькому концерну.

Загальні інвестиції у проєкт складуть до 300 мільйонів євро. Завод мають здати в експлуатацію наприкінці 2026 року. На підприємстві, площа якого становитиме понад 300 гектарів, працюватимуть 150 осіб. Очікується, що виробництво снарядів почнуть у 2027 році.

"155-міліметровий боєприпас - один із найбільш широко використовуваних у сучасній артилерії, - сказав у розмові з DW Вейдотас Маліненіс, член "Клубу полковників", що об'єднує відставних вищих офіцерів Литви. - Його не складно адаптувати до бойових систем, що використовують дрони або штучний інтелект. Тож це дуже правильний вибір з військово-практичної точки зору".

Маліненіс зазначив, що запуск заводу Rheinmetall у Байсогалі потрібно розглядати в ширшому європейському контексті - усвідомлення небезпеки, яку становить Росія, та уроків її агресії проти України. "Той же Rheinmetall нещодавно відкрив завод у Нижній Саксонії, який випускає 350 тисяч снарядів на рік, - нагадав Маліненіс. - Україна також має розпочати виробництво боєприпасів на новому підприємстві у 2026 році. І в нас у Литві це не останній проєкт у цій сфері".

Під час церемонії з нагоди початку будівництва заводу міністерство економіки та інновацій Литви і Rheinmetall підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає створення центру передового досвіду з виробництва боєприпасів - також під управлінням Rheinmetall Defense Lithuania. Німецький концерн хотів би виготовляти на базі центру модульні гільзи для боєприпасів - кілька сотень тисяч на рік.

Засвоєний урок російської агресії

На церемонії закладання першого каменю майбутнього заводу Гітанас Науседа розмовляв з главою Rheinmetall Арміном Папперґером. Президент запропонував не зупинятися на боєприпасах: "Наше промислове співробітництво в інших галузях, наприклад, у виробництві безпілотників, цілком можливе. Литва готова - країна надасть найвигідніші умови для інвестицій", - сказав Науседа.

Читайте також: Чому Rheinmetall став мішенню для спецслужб РФ?

Інший великий проєкт - автоматична лінія з виробництва 30-міліметрових боєприпасів - має запрацювати наступного року. Головний інвестор - американська корпорація Northrop Grumman. Крім того, Кабінет міністрів країни наприкінці 2024 року виділив понад 11 мільйонів євро на модернізацію заводу боєприпасів у Гірайте, на сході Литви. У 2027 році там мають встановити нову автоматичну виробничу лінію.

Глава Центру вивчення геополітики та безпеки у Вільнюсі Лінас Кояла в розмові з DW зазначив, що поштовх розвитку військово-технічного співробітництва Литви з союзниками по НАТО дало рішення про розміщення на території країни у 2027-2028 роках бригади Бундесверу: "У нас багато хто очікує, що прибуття бригади відкриє нові перспективи для економічного співробітництва з Німеччиною. Цей завод - хороший приклад. Проєкт Rheinmetall доповнює попередні німецькі інвестиції в Литву. Ми всі розуміємо, що єдність країн НАТО і ЄС у всіх сферах - найкращий зразок того, як має працювати стратегія стримування потенційного агресора. Чим більше таких проєктів реалізують, тим у більшій безпеці ми всі будемо жити".

Читайте також: Візит канцлера Мерца до Литви: сумніви в надійності Німеччини розвіялися

Для Німеччини співпраця з Литвою у сфері виробництва озброєнь - також частина нової реальності, усвідомлення уроків російської агресії проти України. Так вважає колишній заступник генерального секретаря НАТО Арндт Фрайтаґ фон Лорінґгофен (Arndt Freytag von Loringhoven). "У 2021 році близько 35 відсотків німців вбачали в Росії загрозу. Сьогодні цифра ближча до 70 відсотків, - сказав він в інтерв'ю DW. - Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) говорить про те, що гібридна війна з Росією вже йде. Оборонні витрати зростуть до п'яти відсотків ВВП, а наші військові готові обороняти Вільнюс. Спільне військове виробництво з Литвою у цих умовах - логічне продовження цієї нової німецької політики у сфері безпеки".