Будь-хто, хто уважно подивиться на пляж популярного німецького курортного острова Боркум, зможе помітити, що тут ведуться підготовчі роботи з будівництва платформи для видобутку газу у відкритому морі. Видобуток має намір розпочати нідерландський концерн One-Dyas. Бурова вежа розташовуватиметься на території Нідерландів поблизу німецького кордону. Газ, який видобуватимуть з глибини в 3,5 кілометра, потім надходитиме до Нідерландів спеціальним трубопроводом. Видобуток на родовищі N05A планують розпочати до кінця 2024 року.

Влада Боркума побоюється за імідж острова

У Німеччині цей план викликав значний ажіотаж, перш за все тому, що глибоководне родовище розташовано не тільки на території Нідерландів, а й Німеччини, а також тому, що компетентні органи федеральної землі Нижня Саксонія спочатку схвалили цей проєкт. Мер Боркума Юрґен Аккерманн (Jürgen Akkermann) налаштований рішуче: "Зараз ми інтенсивно аналізуємо виданий дозвіл і, звичайно, розглянемо можливі правові дії". Мер явно побоюється за імідж острова, який рекламують як ідилічне місце відпочинку, розташоване в центрі Ватового моря, внесеного до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Тож дискусії тривають. Міністерство економіки Нижньої Саксонії заявило, що, звичайно, газ як енергоносій завдає шкоди клімату в довгостроковій перспективі, але він, як і раніше, буде незамінним у Німеччині та Нідерландах протягом наступних 20 років. А видобуток газу з місцевих джерел, зазначає відомство, завдає меншої шкоди екології, ніж його імпорт із далеких країн танкерами.

Експерт: "Канцлер ризикує опинитися на неправильному боці історії"

У той час, як у Нідерландах новий правопопулістський уряд повністю підтримує вітчизняний концерн, у Німеччині остаточне рішення залишається за міністром економіки та віцеканцлером Робертом Габеком (Robert Habeck). Для реалізації проєкту обидві країни ще повинні підписати спеціальний договір. Габек уже заявив, що цей проєкт насправді не потрібний для газопостачання Німеччини. Перед ухваленням остаточного рішення він хоче дочекатися результату можливих судових розглядів. Це може зайняти якийсь час, оскільки кілька екологічних організацій хочуть опротестувати проєкт у суді.

Експерт із клімату екологічної організації Greenpeace Мартін Кайзер (Martin Kaiser) заявив DW, що відповідні міністри та федеральний канцлер у Берліні мають серйозно подумати про необхідність цього проєкту. "Якщо вони справді укладуть угоду з Нідерландами на розробку газового родовища поблизу об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Ватового моря, вони опиняться на неправильній стороні історії. Німеччині не потрібен новий газ, буріння не відповідає міжнародним кліматичним цілям, і масові протести показують: люди цього не хочуть".

Енергетичний ландшафт, що повністю змінився

Суперечка щодо газу показує, наскільки кардинально змінилися умови енергопостачання Німеччини лише за два з половиною роки. Ще в січні 2022 року країна імпортувала майже 6000 гігават-годин газу. Найбільша частка припадала на Росію, за нею йшли Норвегія, Бельгія та Нідерланди.

Зараз до Німеччини постачається трохи більше 2000 гігават-годин газу. Російського газу більше немає, що є наслідком агресивної війни Росії проти України. Основним постачальником наразі є Норвегія, за нею йдуть Бельгія та Нідерланди. Німеччина також закуповує скраплений природний газ (СПГ), наприклад, із США, для чого поспіхом було побудовано плавучі термінали для перекачування газу з танкерів.

Подвійні стандарти у рішеннях щодо видобутку газу?

До нападу Росії на Українупротягом багатьох десятиліть Німеччина не замислювалася про внутрішні джерела газу. Паливо надходило з Росії - без перебоїв та за вигідними цінами. Тому більшість німецьких політиків - як із правлячих партій, так і від опозиції - виступали проти газових проєктів, подібних до нідерландського.

Читайте також: Довгий шлях Німеччини із залежності від російського газу

Тепер заступник голови фракції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у Бундестазі, колишній міністр охорони здоров'я Єнс Шпан (Jens Spahn) заявив, що Німеччина має стати більш незалежною від інших у сфері енергопостачання. У газеті Tagesspiegel представник опозиції розкритикував нерішучість віцеканцлера Габека. "Тепер знову виявляються подвійні стандарти партії Зелені та СДПН, - заявив він. - Скраплений газ імпортується зі США, енергія, отримана на АЕС - із Франції, а розробка навіть невеликого, високоприбуткового газового родовища у Німеччині стикається із протидією".

У Берліні виходять із того, що проєкт буде реалізовано

Сам концерн One-Dyas оцінює, що поруч із Боркумом протягом кількох років може бути видобуто кількість газу, еквівалентну приблизно 7 відсоткам річного споживання газу в Німеччині. У політичних колах Берліна вважають, що і федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), і міністр фінансів Крістіан Лінднер (Christian Lindner) з більшою ймовірністю підтримають цей проєкт. Так, за словами Шольца, він виходить із того, що проєкт буде реалізовано. "З боку Нідерландів є дозволи. З німецької сторони є дозволи", - нагадав глава німецького уряду. На його думку, вкрай малоймовірно, що проєкт не буде здійснено.

Тим часом Габека, який є представником німецьких Зелених, у його обережному ставленні до проєкту підтримала - також "зелена" - міністерка довкілля Штеффі Лемке (Steffi Lemke). Як вона заявила, "можливий видобуток газу неподалік національного парку Ватового моря викликає у мене занепокоєння з точки зору збереження морського середовища. Північне море вже активно використовується в господарській діяльності людини, і будь-яка подальша промислова споруда там становить небезпеку для морських тварин і рослин".

Так вважають і екологічні організації, які вже організували акцію протесту проти проєкту перед будівлею міністерства економіки в Берліні. У середині серпня близько 2000 демонстрантів протестували і на самому острові Боркум. Тож цілком можливо, що ідилічний Боркум ще надовго залишиться в заголовках німецьких газет.