Наскільки поширені праворадикальні і антидемократичні погляди у Німеччині? Докладну відповідь на це запитання дає дослідження "Авторитарна динаміка в непевні часи", здійснене вченими університету Лейпцига. Що два роки соціологи проводять репрезентативне опитування, починаючи з 2002 року.

Гарні і погані новини зі Сходу

Цього разу висновки двоякі. "Схвалення праворадикальних висловлювань знижується - не лише загалом по Німеччині, але й особливо на Сході країни", - зазначено у звіті. Лише два відсотки "східних" німців демонструють цілісний право-екстремістський світогляд, співставний з ідеологією націонал-соціалізму. 2020 року таких у східнонімецьких землях було десять відсотків. "Це - гарна новина, але лише половина загальної картини", - наголошують автори дослідження.

Адже водночас зросли упередження проти тих, "хто сприймається як "інакший". Згідно з результатами дослідження, відсоток людей "зі стійкими ворожими до іноземців поглядами" у Східній Німеччині зріс з 27,8 до 31 відсотка. Водночас у Західній Німеччині він знизився з 13,7 до 12,6 відсотка. Двоє з п'яти східних німців вважають, що Німеччина "через значну кількість іноземців перестала бути сама собою". Так вважає і майже чверть людей на Заході Німеччини.

Значна підтримка демократії - теоретично

З дослідження обсягом у 300 сторінок випливає висновок, що Німеччина перебуває у "кризовому режимі". Це проявляється у подекуди парадоксальних явищах, констатують соціологи. З одного боку, 82 відсотки опитаних кажуть, що задоволені демократією у тому вигляді, в якому вона прописана в Основному законі. На Сході таких навіть 90 відсотків. Водночас чимало опитаних вважають, що пересічні громадяни не мають можливості впливу на політичні процеси в країні. Відповідно, лише половина респондентів задоволена демократією в тому вигляді, в якому вона відчувається у повсякденному житті.

Автори дослідження констатують, що такі тенденції вписуються у суперечливе світосприйняття, яке посилено спостерігається з початку пандемії 2020 року і посилюється після нападу Росії на Україну. У суспільстві посилюються ксенофобські погляди, які підігріваються праворадикальними партіями. У класичний образ ворогів вже традиційно вписуються євреї, мусульмани, сінті і роми.

Реакції на російський напад на Україну

Фрагментацію суспільства соціологи спостерігають подекуди і у контексті війни Росії проти України. При цьому дослідники констатують категоричність у поглядах прибічників поставок зброї Україні з одного боку і симпатиків Росії - з іншого. Загалом кількість прибічників поставок зброї Україні дещо вища, ніж кількість противників - 42,4 відсотка проти 35,5. Ще більш розділеним німецьке суспільство видається у питанні схвалення перспективи членства України в ЄС. 35,3 відсотка опитаних підтримують вступ України до спільноти, 33,7 - ні. Решта не має визначеної позиції. У питанні як завершити війну Росії проти України, більшість німців - 50,6 відсотка - вважають, що це вдасться зрештою зробити лише шляхом дипломатії. 

Читайте також:У Німеччині вже зареєстровані понад мільйон біженців з України

Зростає і ворожість до фемінізму

Висока і підтримка антифеміністичних тез. 27 відсотків опитаних вважають, що жінки, які "надто далеко заходять у своїх вимогах, не мають дивуватися, коли їх ставлять на місце". Загалом, як вважають автори дослідження, це вписується у картину посилення антидемократичних тенденцій, в якій праворадикальні погляди дедалі легше знаходять відкриту підтримку вже не лише у маргінальних колах, а й серед пересічних громадян. Соціологи вбачають у цьому інерційне продовження наслідків поляризації суспільства, яка загострилася під час пандемії і знайшла вираження у протестах проти жорстких карантинних заходів.

Образ ворога з часів пандемії: нещеплені

Авторитарні тенденції подекуди помітні не лише серед противників вакцинації, але й серед тих, хто вакцинувався від COVID-19. Дослідники констатують, що нетерпимість до тих, хто не хотів вакцинуватися, подекуди була вкрай категоричною. Як радикальних "антиваксів" дослідження ідентифікувало 13 відсотків респондентів, водночас 19 відсотків проявили себе як такі, "хто радикально не сприймає людей, що не хочуть вакцинуватися". "В обох цих групах існують дуже сильні упередження не лише до людей з протилежними поглядами, але й до різноманітних інших груп у суспільстві", - зазначають соціологи.

Водночас, позитивною тенденцією, як випливає з дослідження, можна вважати скорочення кількості тих, хто поділяє теорії змови. 2020 року таких було 38,4 відсотка, двома роками пізніше таких лише кожен четвертий.

Читайте також: Расизм у Німеччині: "циганського соусу" не буде, але що це змінить?

АдН - у виграші

Більше за всіх від поляризації, зазначають науковці, виграє правопопулістська партія Альтернатива для Німеччини (АдН). Так вже було 2015 року, нагадують автори дослідження, коли частина суспільства негативно сприйняла хвилю біженців. "Упередження проти мігрантів так само допомогло АдН, як і агресивна, насильницька риторика цієї партії", - йдеться у дослідженні.

Дослідники доходять висновку, що праворадикальні партії активно маніпулюють і використовують латентні упередження у суспільстві. Однак створювати нові упередження популісти не можуть. "Питання, коли і за яких обставин спровокована ними ненависть може вилитися в якісь дії, залежить від суспільних чинників", - констатують автори. Вони нагадують, що схожа ситуація вже спостерігалася на початку 1990-их років, коли мала місце хвиля насильства проти мігрантів. Соціологи називають ворожість до іноземців і шовінізм "наркотиками, які відкривають шлях до правого екстремізму".

Інші умови у Східній Німеччині

Суспільні тенденції у питаннях ставлення до іноземців досі різняться між Сходом і Заходом, зазначають дослідники. На думку фахівців, це пов'язано з різними життєвими умовами у "старих" і "нових" федеральних землях. Праворадикальні настрої корелюють, зокрема, з високими показниками безробіття, нижчою часткою жінок і меншою кількістю біженців на сході країни.