Уряд Німеччини привітав ідею міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби провести міжнародну мирну конференцію, назвавши "слушною" і "корисною" будь-яку пропозицію, покликану покласти край російській загарбницькій війні. Водночас, речник німецького МЗС у середу, 28 грудня, висловив сумнів у перспективності мирних ініціатив з огляду на позицію Росії. "Росія не демонструє жодних сигналів того, що вона готова відмовитися від цілей війни, які вона поставила перед собою раніше", - заявив речник на пресконференції у Берліні. Цей коментар загалом відповідає лейтмотиву відгуків про ідею Дмитра Кулеби в німецькомовній пресі.

Серед скептиків щодо озвученої Кулебою ініціативи, зокрема, і політичний оглядач впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung:

"Пропозиції про переговори, які цими днями лунають і від Києва, і від Москви, навряд чи можна сприймати всерйоз. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пропонує провести мирну конференцію в рамках ООН, але й сам не розраховує, що Росія братиме у ній участь. Прямі перемовини він ставить у залежність від того, що Росія перед тим має постати перед воєнним трибуналом. Це так само нереалістично, як і умови, висунуті російським міністром закордонних справ Лавровим для припинення конфлікту - зокрема, визнання нещодавно анексованих областей України. По суті обидві сторони продовжують озвучувати свої максимальні вимоги. Реалістичного шляху до припинення вогню не спостерігається. Україні закидати щось з цього приводу не видається можливим - ні з моральної точки зору, ні з точки зору міжнародного права. Народ, який зазнав нападу, має сам вирішувати, як довго і за що він хоче боротися."

Видання Hannoversche Allgemeine Zeitung бачить ініціативу у питанні мирного врегулювання нині на українській стороні:

"Попри всі протиріччя не можна впускати жодної спроби вести розмову з Москвою. Це буде на користь і Україні, адже сам Кулеба заявив, зокрема, що мета перемогти у війні з Росією передбачає і дипломатичні ініціативи. Те, що Україна хоче віддати це в руки інших, абсолютно закономірно. Це пов'язано і з переговорною позицією України, яка нині є більш сприятливою, ніж на початку війни. Хоча вона і зазнає постійних виснажливих ударів бомбами і ракетами, Україна завдяки масштабній західній підтримці нині виступає якоюсь мірою з позиції сили. Це перевага, яку не можна недооцінювати."

Коментар у Kölner Stadt-Anzeiger переконує, що без мирних перемовин не обійтися:

"Вочевидь цією ініціативою Україна хоче збільшити міжнародний дипломатичний тиск на Москву і, можливо, заохотити треті держави, щоб ті порозмовляли з Москвою. Про те, що переговори з Росією в принципі можливі свідчить зернова угода, а також процес обміну полоненими. Наскільки зрозумілим не було би бажання України покарати винних у брутальній російській агресії, настільки ж зрозумілим є і те, що мирного рішення без Москви не буде. Захід має підтримати ініціативу Кулеби й не залишити невикористаним жодного шансу розпочати переговори, а Німеччина мала би відіграти у цьому провідну роль з-поміж країн Європи", - вимагає оглядач Kölner Stadt-Anzeiger.

Neue Zürcher Zeitung натомість не приховує скепсису:

"Якщо сторони у війні не зацікавлені у мирних перемовинах, вони озвучують нереалістичні вимоги. Це гра у "мегафонну дипломатію", яку Україна і Росія нині доводять до перфекціонізму, намагаючись виставити іншого в очах світової спільноти "крайнім". До цієї категорії належить пропозиція українського міністра закордонних справ провести у лютому "саміт миру" за посередництва ООН. (…) Ідея саміту - мертвонароджена. Утім, можливо, її втілення і не є головною метою пропозиції Кулеби. Імовірно, йому більше йшлося про те, аби протиставити щось московській "мирній пропаганді", яку останнім часом бездумно поширюють і міжнародні ЗМІ. "Не ми відмовляємося від перемовин, а вони", - наводить слова Володимира Путіна швейцарське видання й далі нагадує, що Москва відмовляється від будь-яких перемовин, які не передбачають визнання анексії чотирьох українських областей і Криму.

"Перемовини з точки зору Москви можуть слугувати хіба що легітимації цих загарбань", - констатує Neue Zürcher Zeitung і веде далі: "За лаштунками західні уряди лагідно тиснуть на Київ, аби той відмовився від максимальних вимог. Водночас вони знають, наскільки погані перспективи перемовин: на Москву у них немає важелів впливу, Київ вони не можуть і не хочуть наражати на загрозу жахливої з геополітичної точки зору капітуляції, якою, імовірно, обернулося би припинення допомоги. Теоретично можливі заклики до компромісів були би рівнозначними вимогам територіальних поступок з боку Києва. Партнери жодним чином не змогли би виправдати вимоги з такими наслідками, а для українського уряду приставати на такі вимоги було би політичним суїцидом", - підсумовує NZZ.

Читайте також: Глава Мюнхенської конференції підтримав ідею Києва щодо мирного саміту

Про питання територіальних поступок говорить і оглядач Welt Крістоф Шлітц (Christoph B. Schiltz). Він вважає запропоновану Кулебою конференцію "першим кроком до мирних переговорів з Росією", до яких, на його думку, рано чи пізно призведе патова ситуація на полі бою. "Глобальна помилка стосовно України сталася ще 2008 року. Всупереч вимогам Вашингтона і Лондона, Києву не запропонували членство у НАТО. Цьому завадили канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і французький президент Ніколя Саркозі. Обоє воліли продовжувати привабливі ґешефти з Москвою і боялися, що вступ України до НАТО спровокує Путіна. При цьому членство України в Альянсі унеможливило би війну, яка розпочалася 14 років потому. Тепер залишається лише мінімізувати наслідки цієї епохальної помилки. Прямим текстом: Імовірно, вже наступного року будуть перемовини, результатом яких стане зменшена у розмірах Україна", - карколомно прогнозує Крістоф Шлітц з Welt.

Не бачить у майбутньому альтернативи перемовинам між Києвом і Москвою й оглядач Mitteldeutsche Zeitung з міста Галле. "Своїм указом про часткову мобілізацію у вересні Путін продемонстрував, що він готовий зробити гарматним м'ясом для війни ще сотні тисяч молодих росіян. Якими би не були протиріччя, беззастережно засуджуючи російський напад, не можна не скористатися будь-яким шансом розпочати перемовини з Москвою або продовжити їх. Це пішло би на користь і Україні", - зазначає Mitteldeutsche Zeitung.