Deutsche Welle: Amnesty International оприлюднила звіт про вбивства мирного населення у передмістях Києва. Про імовірні воєнні злочини, скоєні російськими вояками, повідомляють ЗМІ з цілого світу, відколи росіяни залишили Бучу та інші міста поблизу української столиці. Що Ви можете повідомити про події, які були верифіковані Вами і підпадають під визначення воєнних злочинів?

Жанін Ульманнзік (Janine Uhlmannsiek): Команда наших експертів на місці змогла верифікувати інформацію про те, що російські вояки у передмістях Києва неодноразово розстрілювали мирних громадян в їхніх домівках або на вулицях. Ми зафіксували і факти позасудових страт. Представники Amnesty International також спілкувалися з жінкою, яку неодноразово ґвалтували російські вояки під дулом зброї після того, як вбили її чоловіка. Ці жахливі покази свідчать про систематичність, з якою російська армія вчиняє воєнні злочини в Україні. Ми фіксували воєнні злочини російських військ і раніше, зокрема невибіркові удари по будинках, а також по цивільних об'єктах інфраструктури, таких як лікарні чи дитячі садки. Ми зафіксували також удари з використанням касетних бомб, ідентифікувавши рештки боєприпасів. Використання касетних бомб заборонене міжнародними конвенціями, їх взагалі не має бути. Але Amnesty International зафіксувала удари касетними бомбами навіть поблизу школи. Всі ці факти вказують на те, що кричущі воєнні злочини є характерною рисою російської агресії проти України. Ці жахіття мають бути розслідувані саме як воєнні злочини.

Після виходу російської армії з передмість Києва, зокрема, з таких міст, як Буча та Ірпінь, ЗМІ оприлюднили значний масив фото- і відеоматеріалів, на яких чимало застрелених цивільних, подекуди зі зв'язаними руками, лежать прямо на вулицях. Згодом журналістам вдалося задокументувати за допомогою супутникових знімків, що тіла вбитих з'явилися на вулицях саме під час російської окупації. Тим не менше, російська сторона заявляє, що росіяни не нападають на цивільне населення. Ви знайшли переконливі свідчення, які дозволяють перевірити твердження росіян?

Для цієї війни значною мірою характерна дезінформація. Amnesty поспілкувалася зі свідками і жертвами, які дуже чітко вказали нам на те, що ці злочини скоїли російські військовослужбовці. Це саме стосується і невибіркових бомбардувань, які ми фіксували раніше - у багатьох випадках було однозначно зрозуміло, що удари здійснили підрозділи російської армії. Ми перевіряємо інформацію за допомогою створеного користувачами контенту, такого як відео - ми звіряємося із супутниковими знімками, з даними про погодні умови на певний момент часу, верифікуємо місце події за допомогою наявних у відкритих джерелах фото вулиць і звіряємо ці дані зі свідченнями очевидців. Це дає нам об'ємну картину і ми розуміємо, що сталося насправді і тоді можемо давати оцінку наявності факту скоєння воєнних злочинів. У цьому випадку з погляду Amnesty International є однозначним той факт, що ці звірства були скоєні російською армією.

Коли йдеться про притягнення до відповідальності за ці злочини, чим може бути корисна робота, проведена експертами Amnesty International? Як саме ви докладатимете зусиль до того, щоби притягнути винних до відповідальності?

Наші розслідування проведені за якнайвищими стандартами якості і мають посприяти розкриттю цих злочинів і притягненню винних до відповідальності. Перші кроки вже здійснено, вже розпочалося розслідування, яке здійснює Міжнародний кримінальний суд, веде слідство Федеральна прокуратура Німеччини. Це важливі перші кроки. Відповідальні за ці злочини мають понести відповідальність. Адже якщо такі злочини залишати без покарання винних, то злочинці відчувають безкарність і воєнні злочини повторюються знову.

Якщо говорити про Росію - виправіть мене, якщо я помиляюся - то Amnesty International у минулому закликала притягнути до відповідальності винних у воєнних злочинах у Чечні, потім винних у воєнних злочинах у Сирії. Чи можемо ми говорити про те, що констатовані вами воєнні злочини в Україні є наслідком безкарності воєнних злочинів у Чечні і Сирії?

Так, для історії військових інтервенцій Росії - чи то в Україні, чи у Сирії або й у власній країні, у Чечні - характерним є кричуще ігнорування міжнародного гуманітарного права. Російська армія порушує міжнародні правила ведення війни, не захищаючи мирне населення або й неприховано нападаючи на нього. Російські збройні сили здійснюють невибіркові напади, застосовують заборонену зброю та вчиняють інші злочини. Все те, що ми бачили у Сирії і Чечні, ми тепер бачимо і в Україні. Очевидно, що тепер відповідальність лежить на міжнародній спільноті, аби воєнні злочини не залишалися безкарними. Щоб ті, хто вчиняє такі злочини, розуміли, що на них чекає покарання.

У Чечні, Сирії і тепер в Україні, імовірно, виконавці імовірних злочинів можуть бути різними. Навіть міністри оборони за цей час у Росії мінялися не раз. Єдине, що не міняється, це Володимир Путін. Чи вважаєте Ви, що у пошуку винних у воєнних злочинах в Україні правники мають приділити особливу увагу ролі Володимира Путіна у цих імовірних злочинах?

Amnesty вимагає, щоби ці воєнні злочини були розслідувані і винні постали перед судом. Це стосується і осіб на верхівці ланцюга відданих наказів. Всіх, на кому лежить відповідальність.

Чи маєте Ви на увазі політичне керівництво Росії?

Так, це стосується і політичного керівництва Росії. Всі без винятку причетні мають понести відповідальність, на всіх рівнях.

Що більш брутально ведеться ця війна, то більш брутальними можуть ставати дії обох сторін. Чи перевіряєте Ви оприлюднені у ЗМІ повідомлення про імовірні випадки порушення правил поводження з військовополоненими з обох протиборчих сторін?

Amnesty закликала обидві сторони конфлікту до безумовного дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Ми, звісно, незалежно перевіряємо інформацію про можливі випадки порушення міжнародного гуманітарного права. Говорячи про порушення з українського боку, ми вже не раз звертали увагу на неприпустимість виступів військовополонених на пресконференціях, ініційованих українською владою. Ми нагадували про права військовополонених і закликали їх дотримуватися. Не можна виключати, що після подібних публічних виступів росіянам після повернення на батьківщину може загрожувати небезпека. Або ж небезпека існуватиме для рідних, які залишилися у Росії.

У західних ЗМІ час від часу з'являються окремі повідомлення про можливі порушення українськими солдатами прав російських військовополонених. Поширювалося, наприклад, відео, на якому видно як лежачим військовополоненим стріляють у ноги. Справжність цього відео журналістам не вдалося однозначно підтвердити. Напередодні журналісти The New York Times написали про відео, на якому начебто бійці, які воюють на боці України, добивають пострілами пораненого на полі бою російського вояка. (Українська агенція "Уніан" ідентифікувала на відео, імовірно, грузинських добровольців - Ред.). Ви перевіряєте такі відео?

Так, ми вивчаємо такі матеріали. Нам відомо про відео, на якому стріляють по ногах. Ми поки не змогли його верифікувати. Однак щоразу, як з'являються такі відео, вони мають перевірятися, має бути розслідування. Українська влада пообіцяла розслідувати такі інциденти.

Ваша організація може підтвердити справжність якогось з окремих відео, на якому українські військовослужбовці катують російських військовополонених?

Дотепер у нас немає відповідних даних.

А що стосується російської сторони? У Вас є інформація про порушення прав українських полонених російською стороною?

У нас досі немає власної інформації щодо ситуації з українськими військовополоненими.