ЗМІ про Шольца в Литві: "Шеф недієздатної армії" розчарував
Олександра Іванова
8 червня 2022 р.
Спроби канцлера ФРН, який відвідав з візитом Литву, відповісти на критику країн Балтії щодо повільного постачання зброї Києву видалися журналістам малопереконливими.
Реклама
Коментуючи поїздку канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) до Литви, що відбулася на тлі вторгнення РФ в Україну, німецькі журналісти відзначають розчарування східноєвропейських сусідів політикою Німеччини щодо Москви. При цьому аргументи, за допомогою яких Шольц намагається відбивати критику щодо поставок озброєнь в країну, що зазнала нападу, здаються їм малопереконливими.
FAZ: "Озброюватися потрібно для захисту вільної Європи"
"Колись Німеччина вважала себе захисником інтересів Східної Європи в ЄС і НАТО. Проте через свою політику щодо Росії протягом останніх років цей імідж значною мірою втрачений", - пише оглядач газети Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) Ніколас Буссе (Nikolas Busse). На його думку, поїздка Олафа Шольца до Литви особливо наочно показала, наскільки велика тепер недовіра до Берліна з боку східноєвропейських партнерів.
"Це не просто питання тактики, коли провідні політики в країнах Балтії виступають проти переговорів із Путіним. Тут чується відгук історичного досвіду, який каже, що сильніші європейські держави схильні вести відносини з Москвою за спиною у держав Східної Європи", - продовжує автор.
Зазначаючи, що Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку представляє Шольц, "завжди була особливо схильна до цього", Буссе застерігає, що це, однак, "не лише німецька традиція". "Вимога Макрона не принижувати Москву може здатися прагматичною далеко на заході. Але на сході континенту вона звучить як поступка російським великодержавним претензіям", - констатує журналіст.
Говорячи про аргументи, які Шольц використав у Литві, щоб відбити критику східноєвропейських партнерів, зокрема щодо поставок Україні озброєнь, Буссе зазначає, що і в Німеччині ці аргументи не вважають переконливими: "Висловлювання про те, що ніхто не посилав в Україну стільки зброї, як Німеччина, залежить від перспективи: якщо порівнювати з Угорщиною, це правда. А якщо зі США - то ні".
Шольц пообіцяв збільшити чисельність угруповання передової присутності НАТО в Литві, основа якої - військовослужбовці Бундесверу, з батальйону до бригади. "Враховуючи загрозливу ситуацію в Балтії, це правильний сигнал, насамперед на адресу Путіна, - пише оглядач FAZ. - Він вчергове показує, наскільки важливий пакет інвестицій у Бундесвер в обсязі 100 мільярдів євро. Озброєння - це не самоціль, а гірка необхідність для захисту вільної Європи".
Оглядач онлайн-видання Merkur.de Ґеорґ Анастазіадіс (Georg Anastasiadis) безперечно називає главу німецького уряду "шефом найнедієздатнішої армії на світі". У країн Балтії Шольцу варто "повчитися, як треба вести оборону, а також усвідомити, що захист від агресора починається біля своїх кордонів", пише він.
Журналіст відкрито критикує реакцію Берліна на війну в Україні та недостатню, на його думку, допомогу країні, яка зазнала нападу: "Обіцяли мало, не поставили майже нічого - такий результат роботи очолюваного СДПН уряду після ста днів війни в Україні. І, схоже, його (Шольца. - Ред.) партія - та сама, де так багато "розуміють Путіна", - вважає це великим патріотичним подвигом свого канцлера".
Дісталося й ексканцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel), яку автор коментаря називає "простодушною королевою газопроводу". "І вона свого часу не виявляла жодного інтересу до застережень країн Балтії про небезпеку військового вторгнення з боку Росії", - нагадує Анастазіадіс.
"Німецька бізнес-модель була дуже прибутковою: закуповувати дешеву сировину в однієї диктатури (Росії) для продажу продукції іншій диктатурі (Китаю) і користуватися безпекою коштом НАТО. Настирливі запитання або нагадування були небажані", - обурюється він. Проте Шольцу не вдасться "пересидіти" кризу, як це робила його попередниця, прогнозує оглядач Merkur.de. Цього не допустять партнери СДПН з правлячої коаліції, "які не складуть руки, спостерігаючи, як путінська військова машина нищить захисників Донбасу", та й партнери ФРН по НАТО виявляють дедалі менше терпимості щодо Берліна, що став для них ненадійним партнером, упевнений журналіст.
NOZ: "Мало підтримки Києву - багато розуміння для Путіна"
З погляду оглядача газети Neue Osnabrücker Zeitung (NOZ) Тобіаса Шмідта (Tobias Schmidt), під час візиту до Литви Олафу Шольцу довелося зіткнутися, перш за все, з розчаруванням литовців: "Занадто мало підтримки Україні, надто багато розуміння для Путіна - ось думка, яку більш-менш неприховано було висловлено на адресу Шольца у Вільнюсі".
Коментуючи обіцянку збільшити контингент Бундесверу в Литві, журналіст вказує: "Прояв участі важливий, але це має бути лише початком. Якби президент Росії Володимир Путін захотів, він міг би за лічені години відрізати країни Балтії від решти Європи". Тому на саміті НАТО в Мадриді наприкінці червня мають бути ухвалені рішення, "які б перетворили територію північно-східних країн-членів Альянсу на заборонену зону для Путіна", вважає він.
Як і у його колеги з FAZ, у Тобіаса Шмідта склалося враження, що численні телефонні розмови Шольца з Путіним "виглядають як політика умиротворення в очах країн, розташованих по сусідству з "диктатором", як тут називають Путіна, а небажання Шольца пообіцяти Україні перспективу вступу у ЄС сприймається як історична помилка".
Шольцу слід поставитися серйозно до цього невдоволення, застерігає автор коментаря: "На Заході довгі роки не бажали слухати застережень країн Балтії про те, що Путін має намір вдертися в Україну. Схоже, вони можуть краще оцінити Путіна, ніж Берлін".
Три місяці війни: що канцлер ФРН сказав би Путіну?
01:10
Сто днів повномасштабної війни Росії проти України
Фотохроніка перших ста днів повномасштабної війни в Україні та подій у світі, пов'язаних із воєнним вторгненням Росії.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Вибухи та руйнування, військові та їхня техніка, мирні жителі та їхнє горе - DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб'єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, зі самої РФ, а також зі сепаратистських регіонів Донбасу.
Фото: BORDER SERVICE OF UKRAINE/AP Photo/picture alliance
Російська пропаганда зображувала "спецоперацію" як серію "високоточних ударів по військових об'єктах України". Насправді ж армія РФ завдає ударів по різних об'єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото в Харкові.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав - Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої домівки, понад шість мільйонів - виїхати за кордон.
Фото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.
Фото: Zaporizhzhya NPP/REUTERS
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія". Літак згорів наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і силами ЗСУ за аеропорт "Гостомель" під Києвом.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Історична мить у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед Бундестагом оголошує про новий курс Берліна та "зміну епохи".
Фото: Michael Sohn/AP/picture alliance
Для всього світу одним зі символів жорстокості російської війни став напад на пологовий будинок у Маріуполі на початку березня. 17 осіб серед персоналу та породілей отримали поранення, натомість у російській пропаганді традиційно говорили про "інсинуацію". Напад було скоєно під час "режиму тиші", який, зокрема, був підтверджений російською стороною, для роботи в місті гуманітарних коридорів.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру "Москва". При захопленні українського острова Зміїний саме він почув на свою адресу вже крилату фразу "Російський військовий корабель, йди на х...". Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Фото: Russian Navy/dpa/picture alliance
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ Київську, Сумську, Чернігівську області. Визволення Київської області від армії РФ на початку квітня відкрило страшну картину скоєних за цей час воєнних злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь - благополучні передмістя Києва - стали називним ім'ям для позначення брутальності російської армії в Україні.
Фото: Ken Cedeno/UPI Photo/Newscom/picture alliance
На східному напрямку, Росія ще з початку березня з кожним днем дедалі щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на величезну руїну.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Найнижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому переховувалися цивільні. Зі супутника можна було розгледіти слово "ДІТИ" перед будівлею театру. Кількість загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Фото: Nikolai Trishin/ITAR-TASS/IMAGO
Маріуполь після взяття в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Фото: Alexei Alexandrov/AP/picture alliance
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, аж до середини травня тримали оборону на території заводу "Азовсталь". Для багатьох вони стали символом відважності. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйновано, за оцінками, на 95 відсотків. Москва оголосила про намір провести над військовими показовий судовий процес. У Києві сподіваються на обмін захисників "Азовсталі".
Фото: Azov Special Forces Regiment of the Ukrainian National Guard/AP/picture alliance
З початку воєнних дій Росія завдає безщадних ударів по українській інфраструктурі - мостах, залізничних коліях, автошляхах. Загалом, за даними українського уряду, станом на середину травня, завдані цивільній інфраструктурі України, оцінюються у понад 90 мільярдів доларів США.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
За даними Мінкультури України, російські ракети знищили або пошкодили щонайменше 353 об'єкти української культурної спадщини, повністю зруйновано 9 об'єктів. Так, на початку травня ракетний удар РФ знищив музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області. Перед війною у музеї завершилися реставраційні роботи до святкування 300-річчя від дня народження філософа.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Воєнні злочини, тортури, застосування заборонених боєприпасів, фільтраційні табори і вивезення до Росії: українські та міжнародні правозахисники вказують на масові порушення російським окупаційним режимом базисних прав людини та міжнародних конвенцій. На фото - довідка про проходження російської фільтрації у Маріуполі.
Фото: privat
Тим часом влада України почала притягувати до кримінальної відповідальності російських військових, яких обвинувачують у скоєнні воєнних злочинів в Україні. На фото: сержант Вадим Шишимарін, якого суд у Києві 23 травня 2022 року визнав винним у вбивстві мирного жителя на Сумщині і засудив до довічного ув'язнення.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
На кінець третього місяця війни армія РФ зосередилася на жорсткому наступі на Донбасі і, за даними розвідки, зі суттєвими втратами взяла під контроль більшу частину Сєвєродонецька в Луганській області. Річка Сіверський Донець залишається природною перепоною для подальшого просування. Українська армія розраховує, що зможе дати ефективніший опір, маючи сучасні західні збройні системи.
Фото: Alexander Reka/ITAR-TASS/IMAGO
Наприкінці третього місяця війни західні партнери практично одночасно оголосили про надання Україні сучасного озброєння та оборонних систем. Від США надійдуть комплекси HIMARS (на фото), Лондон надішле дальнобійні системи M270 MLRS, а ФРН відправить Україні системи ППО IRIS-T. Усі вони, на думку аналітиків, після надходження і розгортання можуть переломити ситуацію на полі бою.