Німеччину на "Євробаченні-2026" представляє Сара Енґельс (Sarah Engels) з танцювальною композицією Fire. Кореспондент DW поговорив з німецькою співачкою у Відні, де проходить конкурс, про Німеччину, німців та її мрію.

DW: Саро, коли люди думають про Німеччину, то вони швидше згадують про пиво і "Фольксваґен", ніж думають про гламур. Але гламурним був твій виступ на церемонії відкриття "Євробачення", гламурним можна назвати і виступ на сцені конкурсу. У Німеччині починається нова ера?

Сара Енґельс: Я би дуже цього хотіла! Мені здається, людям у Німеччині властиво бути надмірно самокритичними та дивитися на речі трохи песимістично. Ми розмірковуємо, що про нас подумають інші, або намагаємося відповідати чиїмось очікуванням. Але це не в моїй природі. Думаю, в мені говорить моя італійська кров, яка весь час закликає насолоджуватися життям, а не малювати все в чорних тонах. Хочеться просто сказати: "Так! Мені це в радість, я горю своєю мрією і хочу викластися на всі сто". Я буду щаслива, якщо зможу змусити свою країну пишатися мною і привезти додому, до Німеччини, трохи цієї легкості.

Багато хто порівнює твій номер Fire з Fuego Елені Фурейри. Він приніс Кіпру друге місце на "Євробаченні" у 2018 році. Я би порівняв постановку Fire з твоєю роллю в мюзиклі Moulin Rouge! у Кельні, де ти живеш. Чи це різні речі? Чи можна порівнювати Moulin Rouge! з "Євробаченням"?

На жаль, не зовсім, адже мюзикл - це все ж інша історія. На "Євробаченні" тобі потрібно видати абсолютний максимум за три хвилини, так, щоби пульс пробив стелю. А Moulin Rouge!  - це скоріше марафон на три години, де поєднуються і акторська гра, і вокал, і танці.

Але, чесно кажучи, порівняння з Кіпром та Елені для мене - величезний комплімент, бо ця жінка просто неймовірно крута. Вона танцює так, ніби в неї вселився біс. Тож я сприймаю це як похвалу. І не будемо лукавити: "Євробаченню" вже 70 років, ми не можемо заново винайти колесо. Я співаю Fire (у перекладі з англійської "вогонь". - Ред.), Елені співала Fuego (у перекладі з іспанської "вогонь". - Ред.). Так, в обох випадках мова про вогонь, і виглядає це вогняно. Це, скажімо так, мої "південні" корені дають про себе знати. Але для мене це був дуже приємний комплімент.

Повернемося до Moulin Rouge! - це бурлеск… А королевою бурлеску називають американку Діту фон Тіз. У 2009 році на сцені конкурсу в Москві вона підтримала німецький дует Alex Swings Oscar Sings! З тих пір я не пам'ятаю, щоби від Німеччини на "Євробаченні" були такі сексуальні номери, як твій у Відні. Свого роду порушення правил. Тобі подобається виходити за рамки звичного?

Безумовно. Мені здається, це саме те, чим ми можемо здивувати цього року. І я цього зовсім не боюся, бо несу в собі дуже важливий для мене посил: ми, жінки, маємо право бути сексуальними. Ми маємо право показувати себе і не повинні цього соромитися, навіть якщо у нас є форми.

Знайшлися ті, хто говорив: "Ну, Сара занадто товста, і груди в неї маленькі", і все в такому дусі… Але мені дуже важливо показати, що можна почуватися комфортно у своєму тілі. Я народила двох чудових здорових дітей, яких годувала грудьми, і я дуже пишаюся своїм тілом. Саме це почуття я хочу передати іншим жінкам.

Читайте також: Другий півфінал "Євробачення": випробування для LELÉKA з України

Ми вже говорили з тобою про реакцію в Німеччині на Fire. Ти перемогла з нею в національному відборі. Німеччина обрала тебе, але буквально наступного дня в німецьких ЗМІ та соцмережах з’явилося багато критичних коментарів щодо твоєї пісні. Це теж така німецька особливість - хейтити представника своєї країни?

Це свого роду подвійні стандарти. У цьому ж немає ніякого сенсу! Спочатку мене обирають, а наступного дня кричать: "Ой, та ми все одно будемо на останньому місці".

Тут важливо не давати себе збити з пантелику і залишатися вірною собі. Що я й зробила. Я йшла своїм шляхом і була така щаслива сьогодні вранці, коли прокинулася і прочитала безліч позитивних статей. Але навіть якби вони були негативними, я би все одно продовжила йти своїм шляхом. І я рада, що тренд у Німеччині трохи змінюється - що наших артистів починають по-справжньому помічати. І що починають поважати і, можливо, цінувати ту величезну працю, яка за цим стоїть - абсолютно незалежно від мого випадку. Хочеться, щоб у майбутньому ми просто говорили: "Давайте триматися разом, давайте перестанемо все критикувати ще до початку і просто подумаємо: а що, якщо все вийде?"

Вважаю, що перемога на "Євробаченні" - твоя мрія і мета. Але як ти думаєш, посівши якесь місце на конкурсі, ти могла б сказати: "Я зробила це. Я змогла. Ви можете пишатися мною"?

Я про це ще навіть не замислювалася. Але, звісно, моєю метою було би сказати всім, особливо тим, хто сумнівається в собі: "Дивіться, навколо мене теж було повно сумнівів, але я не зупинилася. І ось - я змогла здійснити свою мрію". Для мене успіх полягає в тому, щоб донести це послання до інших жінок і людей, а не в якійсь конкретній цифрі в рейтингу.

І на цьому шляху Deutsche Welle бажає тобі величезного успіху!

Дуже-дуже дякую!