Новий міністр сільського господарства Німеччини Джем Ездемір (Cem Özdemir) - професійний політик, який вміє робити гучні заяви. Як, наприклад, наприкінці грудня в популярному таблоїді Bild am Sonntag: "Іноді мені здається, що хороша моторна олива для нас важливіша, ніж хороша олія для салату". Виступивши з такою заявою, "зелений" політик запустив дискусію не лише про здорове харчування.

За словами Ездеміра, харчування середньостатистичного німця є надто нездоровим, понад 50 відсотків дорослих мають надмірну вагу. "Причина - забагато цукру, жиру та солі, особливо у напівфабрикатах", - сказав міністр. "Політики занадто довго намагались мотивувати галузь - шляхом добровільних зобов'язань скоротити обсяги цих інгредієнтів у готових харчових продуктах. З цим покінчено. Я оголошу обов'язкові цілі щодо їхнього скорочення", - заявив Ездемір.

"Зелений" політик вважає, що в Німеччині дуже низька якість харчових продуктів та занадто низькі ціни на них. "Більше не повинно бути демпінгових цін на продукти, вони руйнують ферми, роблять неможливим гідне утримання тварин, сприяють зникненню видів та руйнують клімат. Я хочу це змінити", - сказав Ездемір. Ціна на продукти харчування, вимагає міністр, має "сильніше відображати екологічну реальність".

Коаліційна угода нового уряду ФРН уже містить положення про необхідність змін у сільському господарстві. Мета - збільшення частки сільськогосподарських земель, що обробляються відповідно до екологічних принципів, з 10 до 30 відсотків до 2030 року.

Опозиція: Не варто вказувати людям, що і скільки їм потрібно їсти

Висловлювання Ездеміра відразу викликали різку критику з боку християнських демократів, які зараз перебувають в опозиції. Прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер (Markus Söder) заявив у інтерв'ю газеті Bild, що федеральний уряд не повинен "вказувати людям, що і скільки їм слід їсти". Сільське господарство в Баварії відіграє важливу роль в економіці, а фермерські об'єднання мають великий вплив.

Для Крістофа Мінгоффа (Christoph Minhoff) вимоги Ездеміра не є чимось новим. Він очолює Німецьку асоціацію харчової промисловості, яка, за її власними даними, представляє інтереси компаній з усього харчового ланцюга - "від поля до тарілки". Ездемір "ломиться у відчинені двері", - сказав Мінгофф DW. І додав: "Користі не буде, якщо компанія вироблятиме товар, котрий залишатиметься лежати на полиці. Потрібні продукти, які споживач зрештою купує".

Читайте також: Німці дедалі частіше відмовляються від м'яса. Навіть у бургерах і шаурмі

Збільшити ціни на м'ясо у шість разів?

Харчова промисловість готова докласти не менше зусиль, ніж будь-яка інша галузь, щоб зробити свою продукцію більш екологічною, наголошує Мінгофф. "Ніхто більше не хоче м'яса закатованих тварин, - каже він. - Усі ці цілі вже визначені, проте проблема в тому, що це вартує великих грошей. І головне питання: хто за це заплатить?"

Питання ціни всіх цих заходів не варто недооцінювати. На це звертається увага і в доповіді, представленій у липні 2021 року "Комісією з питань майбутнього сільського господарства", до якої увійшли вчені, фермери, представники бізнесу, а також фахівці у сфері захисту прав споживачів, довкілля та захисту тварин.

Вони не тільки передбачили загальні вимоги, про які тепер говорить і Ездемір: скоротити споживання м'яса, ефективніше захищати клімат. Комісія також дійшла висновку, що споживачі, наприклад, мають платити у п'ять-шість разів більше за кілограм яловичини - понад 80 євро, а не близько 13 євро, як сьогодні. Так повинні зрости ціни, щоб компенсувати додаткові витрати, які допоможуть уникнути забруднення довкілля та зберегти біорізноманіття. На думку комісії, молочні продукти мають коштувати у два-чотири рази дорожче, ніж нині.

Комісія оцінила обсяг екологічної шкоди, яку завдає промислове сільське господарство, приблизно в 90 мільярдів євро на рік. Тому рекомендовані щорічні інвестиції у розмірі 7-11 мільярдів євро для переходу на екологічне сільське господарство витрачатимуться недаремно, йдеться у її підсумковій доповіді. У жодному разі, як вважає комісія, без скорочення поголів'я худоби в Німеччині не обійтися.

Читайте також: Чим німецькому міністру не подобається веганська ковбаса?

Фермери хочуть, щоб споживачі більше цінували їхню працю

Доповідь ухвалили одноголосно. Це свідчить, що позиції фермерів та екологів не є вже й такими різними. У будь-якому разі фермери хочуть, щоб споживачі більше цінували їхню працю. Голова незалежної асоціації "Вільні фермери" Райнгард Юнґ (Reinhard Jung) загалом вітає зміни, яких Ездемір хоче досягти у сільському господарстві. "Якщо споживачі свідомо купуватимуть регіональні або екологічно чисті продукти харчування, то вони збільшать і додану вартість - гроші, які фермери можуть заробити", - каже в розмові з DW Юнґ, який сам теж керує фермою.

Щодо харчової промисловості та торгівлі, то він дотримується думки, що ціни не обов'язково мають зростати заради справедливої ​​оплати праці фермерів. Він звернув увагу на те, що між виробниками та кінцевими споживачами ще є чимало посередників, які заробляють справді великі гроші. На його думку, якщо вдасться зменшити апетит великих торговельних мереж, м'ясокомбінатів та молокозаводів, то й споживачеві не доведеться платити набагато більше.

У списку побажань, які "Вільні фермери" адресували міністру, містяться три основні ідеї. По-перше, вказівка ​​походження на упаковці має допомогти споживачам легко знаходити на полицях крамниць місцеві продукти. По-друге, фермери хочуть більш справедливих відносин із постачальниками: вони хочуть знати заздалегідь, скільки грошей вони отримають за свою продукцію. У нинішніх умовах великі виробники продуктів харчування розплачуються з фермерами лише заднім числом, залежно від ринкових умов на момент продажу.

Несправедлива система

Юнґ критикує нинішню систему, особливо в молочному секторі. "Фермер приблизно через місяць після продажу дізнається, скільки він насправді отримає за літр молока. Це та сума, яка залишається після того, як усі посередники отримали свою частку", - каже він.

По-третє, Юнґ закликає ухвалити закон про декартелізацію, щоб зруйнувати монополію великих галузевих компаній. На його думку, такий закон може допомогти знизити ціни, посиливши конкуренцію, а також відкрити фермерам можливість брати активну участь у ній.

Маркування походження продуктів харчування вже закріплено в новій коаліційній угоді. Що ж стосується декартелізації та справедливих умов постачання, то про них в угоді йдеться у більш загальних словах: новий уряд планує створити "фінансову систему, що наповнюється учасниками ринку, із засобів якої компенсуватимуть поточні витрати сільськогосподарських підприємств та заохочуватимуть інвестиції".

Асоціація німецьких фермерів є значно більшою лобістською організацією, ніж "Вільні фермери". Вона вважає, що закон про боротьбу з монополіями в аграрному секторі навряд чи вдасться ухвалити - як з політичних, так і з юридичних причин. Є лише кілька прикладів в інших країнах, коли антимонопольні органи справді досягли успіху в "роздрібненні" великих компаній, котрі занадто багато зосередили в своїх руках, розповів в інтерв'ю DW заступник голови організації Уве Геммерлінґ (Uwe Hemmerling).

Не по кишені малозабезпеченим громадянам

Крім того, не можна забувати про соціальний аспект. Лівоцентристський уряд під керівництвом соціал-демократичного канцлера не може ігнорувати той факт, що високі ціни на продукти харчування не будуть по кишені громадянам з низькими доходами.

За даними Федерального статистичного відомства, у 2019 році близько семи мільйонів - майже кожна десята людина в Німеччині - отримувала соціальну допомогу. Тому малозабезпечені німці потребуватимуть додаткової державної підтримки через зростання цін на продукти харчування.