Нобелівську премію з фізики 2025 року присуджено ученим з американських університетів Джону Кларку, Мішелю Деворе та Джону Мартінісу, оголосив Нобелівський комітет Шведської королівської академії наук у Стокгольмі у вівторок, 7 жовтня.

Лауреатів відзначено за "відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричній схемі". Нобелівський комітет зазначив, що експерименти вчених продемонстрували квантову фізику в дії. "Важливим питання у фізиці є максимальний розмір системи, яка може демонструвати квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним колом, в якому продемонстрували як квантово-механічне тунелювання, так і квантовані рівні енергії в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці", - зазначили в комітеті.

Їхні напрацювання створили нові можливості для розвитку наступного покоління квантових технологій, зокрема квантової криптографії, квантових комп'ютерів та квантових датчиків.

Лауреати попередніх років

Разом із цьогорічною, Нобелівську премію з фізики присуджували 119 разів. Нею було нагороджено 230 учених, з яких лише п'ятеро - жінки. Сума премії становить 11 мільйонів шведських крон (приблизно 900 тисяч євро).

У 2024 році лауреатами премії стали Джон Гопфілд із США та Джеффрі Гінтон із Канади за "фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливлюють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж".

У 2023 році Нобелівської премії з фізики були удостоєні П'єр Агостіні з університету Огайо (США), Ференц Краус з Інституту імені Макса Планка та Університету імені Людвіґа-Максимільяна в Мюнхені (ФРН) та Анн Л'Ульє з університету Лунда (Швеція). Премію було присуджено за "експериментальні методи, що генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у речовині".

Лауреатами Нобелівської премії з фізики 2022 року стали американець Джон Клаузер, француз Ален Аспект і австрієць Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger). Вони були відзначені цією нагородою за розробку експериментальних інструментів, які заклали основу для нової ери квантових технологій.

Напередодні, 6 жовтня, Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали американські вчені Мері Е. Брунков, Фредерік Рамсделл та японець Шимон Сакагучі за "відкриття, що стосуються периферійної імунної толерантності", які поглибили розуміння роботи імунної системи.

У середу, 8 жовтня, оголосять лауреатів з хімії, 9 жовтня - з літератури, 10 жовтня в Осло назвуть лауреата премії миру, а 13 жовтня - премії з економіки пам'яті Альфреда Нобеля.

П'ять різних Нобелівських премій (з фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури та премія миру) було засновано за заповітом винахідника динаміту Альфреда Нобеля, їх вручають із 1901 року. З 1969 року з ініціативи Банку Швеції присуджується премія з економічних наук пам'яті Нобеля, її неофіційно теж називають Нобелівською премією з економіки. Нобелівську премію миру присуджують у столиці Норвегії Осло, решту - у шведській столиці Стокгольмі.