Була Росія, буде Норвегія. Багаторічна ставка Німеччини на РФ як на головного постачальника енергоносіїв зробила німецьку економіку залежною від країни, яка розв'язала в Європі велику війну і використовує газопостачання як зброю. Тепер ФРН прискореними темпами диверсифікує свій імпорт енергоносіїв.

При цьому ключову роль і на найближчий час, і на тривалу перспективу Німеччина відводить географічно близькій Норвегії - своєму давньому союзнику по НАТО, тісно пов'язаному з Євросоюзом зоною вільної торгівлі. Про це свідчить триденний і тим самим підкреслено тривалий візит до сусіда по Північному морю віцеканцлера, міністра економіки та захисту клімату ФРН Роберта Габека (Robert Habeck), що завершився 6 січня.

Головним постачальником газу до Німеччини надалі буде Норвегія

Норвегія вже стала головним постачальником трубопровідного газу до Німеччини після того, як Росія влітку 2022 року спочатку різко скоротила, а потім і повністю припинила постачання до ФРН трубопроводом "Північний потік". Раніше норвезька державна нафтогазова компанія Equinor посідала друге місце на німецькому ринку після російського "Газпрому", тепер вона вийшла в лідери.

За підсумками всього минулого року частка норвезького газу становила 33 відсотки, російського - 22 відсотки, повідомило 6 січня Федеральне агентство з мереж ФРН (Bundesnetzagentur). Якщо ж узяти тільки найостанніші місяці, коли газу з Росії взагалі не було, а німецькі підприємства і домогосподарства приблизно на чверть скоротили споживання цього палива, то частка Норвегії цілком могла зрости приблизно до 40 відсотків.

Читайте також: Прощавай, "Газпром": німецькі газовики планують майбутнє без Росії

Повністю замінити обсяги російського газу, що випали, Норвегія технічно не зможе, проте вже з минулої весни вона нарощувала до максимально можливих обсягів поставки до Німеччини та інших країн ЄС, зокрема у вигляді СПГ. Про це з норвезьким урядом Роберт Габек домовлявся ще 16 березня 2022 року, через три тижні після російського нападу на Україну. Минулої весни німецький міністр побував у кількох країнах-експортерах газу, але насамперед він вирушив тоді саме до Норвегії.

Потім переговори з норвезьким прем'єр-міністром Йонасом Гар Стере двічі вів канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) - спочатку 15 серпня в Осло, потім 30 листопада в Берліні. Німецький лідер назвав тоді Норвегію "абсолютно особливим партнером для Німеччини", а гість підкреслив, що "Німеччина є для Норвегії найважливішим партнером у Європі". Згадаймо: були часи, коли Німеччина була найважливішим європейським партнером для Росії.

Декарбонізація - спільна мета німців і норвежців

Таким чином, торік двосторонні німецько-норвезькі політичні контакти різко активізувалися. І ось 2023 рік розпочався з нового знакового візиту. Його особливість полягала в тому, що Роберт Габек зосередився не стільки на поточних поставках норвезького газу - тут усе більш-менш зрозуміло і налагоджено, скільки на середньо- і довгострокових перспективах енергетичної співпраці або, точніше, партнерства. Цю тему обговорювали вже під час минулих візитів, але тепер вона перебувала в центрі уваги.

"Норвегія є сьогодні нашим найважливішим постачальником енергії й має ним залишитися на шляху до кліматично нейтрального майбутнього. Сьогодні ми отримуємо з Норвегії основну частину нашого природного газу, у майбутньому ми прагнемо дедалі активніше переходити на імпорт енергії морських вітропарків і водню. Спочатку "блакитного", потім дедалі більше "зеленого" водню", - так розставив акценти й пріоритети Роберт Габек.

Іншими словами, обидві країни впритул взялися за розв'язання питання, як зберегти й розширити взаємовигідну енергоспівпрацю в умовах декарбонізації європейської економіки, яка дедалі зростає. Адже і Німеччина разом з іншими країнами ЄС, і Норвегія прихильні до цілей ООН щодо захисту глобального клімату і мають твердий намір прямувати до стратегічної мети відмови від використання викопних енергоносіїв.

Торік цю тему тимчасово затьмарили російська агресія проти України та найгостріша загроза важкої енергетичної кризи в ЄС, але зараз, коли ситуація в енергетиці явно стабілізувалася, вона знову виходить на перший план. Це і мав переконливо підтвердити візит популярного німецького політика з партії "Зелених", який відповідає як міністр за поєднання економічної політики та захисту клімату, в країну, матеріальний добробут якої поки що забезпечують видобуток нафти й газу.

Новий трубопровід у ФРН: спочатку газ, потім водень

Так, одним з ключових конкретних результатів візиту стало підписання протоколу про наміри між Equinor і компанією RWE, в минулому - одним з великих німецьких імпортерів російського газу, про спорудження до 2030 року в Північному морі підводного трубопроводу. Ним Німеччина на перших порах імпортувала б з Норвегії природний газ, а згодом поступово переходила б на "зелений" водень, одержуваний шляхом електролізу води з використанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), в даному разі - морських вітропарків.

Цей водень стане паливом для німецьких газових електростанцій, які RWE має намір будувати або модернізувати спільно з Equinor так, щоб ті спочатку були пристосовані для використання водню (H2-ready). Така ще одна досягнута домовленість. "Ми воліємо будувати газові електростанції на водні. Цей водень можна було б і слід було б отримувати з Норвегії", - підкреслив Габек.

До того ж, Equinor має намір створити власні потужності з виробництва водню, що, згідно з попередніми планами, могли б 2030 року становити 2 ГВт, а до 2038 року зросли б до 10 ГВт. Причому в цьому випадку йдеться про "блакитний" водень, який отримують з метану (природного газу) методом парової конверсії, а вуглекислий газ CO2, що вивільняється під час цього процесу, вловлюють і зберігають глибоко під землею.

Ця технологія називається CCS (Carbon Capture and Storage), в Німеччині під тиском екологічних активістів від неї відмовилися, а в Норвегії її розвивали. Роберт Габек під час візиту до Норвегії відвідав місто Бревік, де німецький концерн Heidelberg Materials і його місцева дочірня фірма Norcem збираються за фінансової підтримки норвезької держави оснастити цементний завод норвезькою технологією з тим, щоб вперше в світі в індустріальних масштабах почати вловлювати вуглекислий газ. "Краще вже CO2 під землею, ніж в атмосфері", - заявив німецький урядовець, який розраховує, що його відвідування експериментального заводу допоможе переконати громадськість ФРН підтримати цей непростий і недешевий метод скорочення викидів парникових газів.

Співпраця ФРН з РФ щодо водню - перегорнута сторінка

Ті, хто в останні роки більш-менш уважно стежили за розвитком німецько-російської економічної співпраці, не можуть не згадати, що мало не всі теми нинішнього візиту віцеканцлера ФРН до Норвегії ще не так давно активно обговорювалися німецькою стороною і з "Газпромом", і з іншими російськими партнерами.

Йшлося і про прагнення в перспективі перейти при імпорті з РФ з природного газу на водень. Але російська агресія проти України все це зруйнувала. Тепер, після повернення німецького міністра з Осло, вже немає сумнівів, що Німеччина буде реалізовувати подібні ідеї та проєкти з іншим партнером - Норвегією. "Це важливий, дуже надійний партнер і однодумець", - підкреслив Роберт Габек.

Читайте також: Водень для Німеччини: "блакитний" від "Газпрому" і "зелений" з України?