1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаУгорщина

Нова політична гра? Чи дійде до санкцій ЄС проти Угорщини

29 квітня 2022 р.

Брюссель уперше запустив механізм регламенту ЄС про покарання за порушення верховенства права. Відповідачкою виступає Угорщина. Це загрожує країні фінансовими санкціями. DW - про причини рішення та можливі наслідки.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан впроваджує в країні антидемократичний ладФото: Bernadett Szabo/REUTERS

Роками це було одним з найбільш спірних питань у Європейському Союзі: як ЄС має поводитися з урядами країн-членів, які систематично порушують основні демократичні цінності та демонтують верховенство права у своїх країнах? Про це сперечалися близько десяти років, відтак у Брюсселі зрештою домовились про так званий механізм верховенства права, який набув чинності на початку 2021 року.

Віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс СхінасФото: Dursun Aydemir/Anadolu Agency/picture alliance

У середу, 27 квітня, віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс Схінас оголосив у Брюсселі, що Єврокомісія відкрила провадження проти Угорщини на підставі згаданого механізму. Основними причинами є численні підозри в корупції та порушеннях у тендерах на державні закупівлі та загроза незалежності судової влади.

Угорщині загрожують болючі фінансові санкції. Зокрема, існує ризик втратити сотні мільйонів євро фінансування ЄС. Оскільки вони є життєво важливими для економіки, дорівнюючи чотирьом відсоткам ВВП, недоотримання цих сум може змусити уряд Орбана припинити порушувати принцип верховенства права. Принаймні, на це сподіваються критики угорського прем'єра.

Читайте також: У ЄС обурені припиненням угорською поліцією розслідування щодо зятя Орбана

Складний механізм

Ніби все просто, але при докладнішому розгляді механізм досить складний. Спочатку Єврокомісія має надіслати листа урядові Угорщини з висловленням стурбованості з приводу порушень верховенства права в країні. Документ містить і анкету із запитаннями до уряду. Зокрема, йдеться про систематичні порушення при проведенні тендерів на державні закупівлі. Часто державні контракти отримували люди з родини та кола друзів прем'єр-міністра Орбана або з його партії партії "Фідес". На це йшли, зокрема, і гроші з європейського бюджету.

Регулярно виграє тендери: близький до Орбана олігарх Лорінц Месарош (ліворуч), нині найбагатша людина в УгорщиніФото: picture alliance/dpa/AP Photo/P. Gorondi

У ЄС підозрюють, що тендерну документацію спеціально оформлювали для збагачення осіб із оточення угорського прем'єра. Керівник канцелярії прем'єр-міністра Гергель Гуляш кілька місяців тому оголосив, що процедури оформлення державних тендерів після критики ЄС зазнають змін. Однак досі цього не сталося.

Читайте також: Корупція в Угорщині: шикарний відпочинок міністра на тлі коронавірусних обмежень

Перешкоди в запровадженні

Крім того, у ЄС говорять і про систематичні порушення у продажах сільськогосподарських земель наближеним до Орбана підприємцям та про потрапляння великих державних активів до "мутних" фондів. До того ж, співпраця між Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та прокуратурою Угорщини майже не ведеться. Протягом останніх років OLAF розслідувало численні випадки шахрайства та корупції із залученням коштів ЄС, а потім передало документи до прокуратури Угорщини. Але угорська прокуратура або ж взагалі не відкриває справ, або ж закриває вже розпочаті, навіть коли випадки шахрайства очевидні.

Віктор Орбан з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі, 24 вересня 2020 рокуФото: Francois Lenoir/AP/picture alliance

Угорський уряд має три місяці, щоб відповісти на лист Єврокомісії. При цьому Угорщина може погодити конкретні пропозиції з Комісією щодо того, як і протягом якого періоду, вона має намір усунути причини претензій, що виникли у Брюсселя. Якщо Комісія не задоволена відповіддю, то зможе накласти фінансові санкції. Вони набудуть чинності не раніше ніж за шість-дев'ять місяців. Проблема у тому, що Європейська Рада, орган глав держав і урядів ЄС, має схвалити санкції кваліфікованою більшістю. Це означає 15 із 27 країн-членів зі щонайменше 65-ма відсотками населення ЄС.

Це серйозний бар'єр, хоча і не настільки нездоланний, як у процедурах, передбачених статтею 7 договорів ЄС. Стаття передбачає, що країна-член може бути позбавлена ​​права голосу в ЄС. Фактично, це позбавлення права впливати без формального виключення. Це рішення вимагає одностайності всіх інших країн-членів. Цього не так легко досягти - у випадку з Угорщиною, вето може накласти, наприклад, Польща.

Читайте також: Трилер Орбана: чи допомогла Угорщина втекти екс-прем'єру Македонії?

Нова політична гра?

Іншою проблемою є межі чинності механізму, адже його можна застосовувати лише у випадках, де були витрачені кошти з бюджету ЄС. В іншому випадку, ЄС не може втручатися, навіть якщо йдеться про масштабні корупційні справи. Приводом для запуску санкційного механізму може бути лише загальна загроза незалежності судової влади.
Однак критики вважають санкційний механізм ЄС радше дієвим у боротьбі з корупцією, ніж ефективним засобом боротьби із порушеннями верховенства права. На тлі війни Росії проти України тут є ще одна важлива складова: уряд Угорщини може спробувати відвернути від себе загрозу санкцій погрозами відмовитися від підтримки низки санкцій ЄС проти Росії. Тож існує загроза того, що весь процес перетвориться у чергову політичну гру, в яку Віктор Орбан грає з ЄС вже багато років.

Як кумівство в Угорщині "з’їдає" гроші ЄС (06.03.2018)

02:44

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW