Гаазький саміт НАТО багато його учасників уже охрестили "історичним", "переломним", а генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте на підсумковій пресконференції у середу, 25 червня, охарактеризував його як "квантовий стрибок у колективній обороні". Тим часом глава Держдепартаменту США Марко Рубіо назвав зустріч "самітом Трампа", завдяки якому, за його словами, НАТО й вдалося домогтися того самого історичного прориву: союзники взяли на себе зобов'язання виділяти на оборону щонайменше 5 відсотків ВВП до 2035 року: зараз цей показник - два відсотки.

Кому дякувати - Трампу чи Путіну?

Про те, що стало головним поштовхом до цього рішення - тиск президента США Дональда Трампа чи повномасштабна агресія Росії в Україні, - у кулуарах саміту сперечалися журналісти, політики та експерти, хоча це нагадувало радше дискусію про курку і яйце. "Ці інвестиції не для того, щоб комусь догодити. Ми робимо їх у своїх власних інтересах - ми інвестуємо у свою свободу, безпеку і процвітання", - заявив після закінчення зустрічі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz).

Рютте, зі свого боку, наполягає, що це заслуга Трампа. "Чи могли ви коли-небудь уявити собі, що результат цього саміту був би таким самим, якби він не був переобраний президентом? - відповів він запитанням на запитання журналістки. - Сім чи вісім країн збиралися досягти рівня у два відсотки десь у 2030-х роках, а прийшли до цього за останні чотири-п'ять місяців. То невже він не заслуговує на похвалу?"

Похвалами, що межували з лестощами, Рютте обсипав Трампа безперервно. Перелік почестей доповнив пишний прийом із ночівлею в королівському палаці. Щоб американському лідеру не стало нудно, основну програму саміту скоротили до двох годин, а підсумкову декларацію - до п'яти коротких пунктів.

Благодушно налаштований Трамп на підсумковій пресконференції спершу скромно назвав історичне рішення союзників "Гаазькою оборонною угодою", а потім все ж привласнив це досягнення собі.

Читайте також: Країни НАТО домовилися істотно збільшити видатки на оборону

Прямі внески на оборону України теж зараховуються до 5%

Важливим аспектом нового зобов'язання членів НАТО є включення до 5 відсотків витрат на оборону військової допомоги Україні. "Союзники підтверджують свої тверді суверенні зобов'язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій, і з цією метою враховуватимуть прямі внески на оборону України та її оборонну промисловість під час підрахунку витрат союзників на оборону", - ідеться в підсумковій заяві саміту.

Технічні подробиці реалізації цього плану поки що невідомі, проте в столиці України залишилися задоволені результатом. "Українська сторона вітає намір союзників збільшити видатки на оборону до 5 відсотків на рік і зафіксувати підтримку України та інвестиції в її обороноздатність як складові цього підвищеного фінансування", - ідеться в пресрелізі МЗС України за підсумками засідання Ради НАТО-Україна за робочою вечерею 24 червня в Гаазі. Ця зустріч відбулася на рівні міністрів закордонних справ, Андрій Сибіга брав участь у ній особисто, проте ні він, ні президент України Володимир Зеленський за два дні жодного разу не надали ЗМІ можливості поспілкуватися.

Читайте також: Кая Каллас: Для Європи Україна - головний пріоритет

Пресконференція Трампа: нуль конкретики щодо України

Натомість Трамп у цьому питанні виявився щедрим і майже годину відповідав на запитання журналістів, які без обмежень могли потрапити до зали для пресконференцій. Він явно уникав відповіді або обмежувався загальними фразами, коли йшлося не про удари США по Ірану, а про війну в Україні, яку він назвав "українською кризою".

У відповідь на запитання про результати короткої зустрічі із Зеленським у кулуарах саміту, якої так очікували в Києві, він сказав, що "просто хотів дізнатися, як у нього справи". "Він був дуже милий, взагалі-то. Знаєте, з ним іноді бувало непросто. Але він був сама люб'язність. Я виніс із цієї зустрічі, що він хотів би, щоб це закінчилося", - заявив Трамп, вочевидь, маючи на увазі війну в Україні. Він пообіцяв "поговорити з Володимиром Путіним" і "подивитися, чи зможемо ми покласти цьому край".

Читайте також: Саміт НАТО в Гаазі: що зміниться для Німеччини?

На запитання "чому ви досі не змогли закінчити війну в Україні?" президент США відповів: "Тому що це складніше, ніж люди собі уявляють. З Володимиром Путіним було складніше. Чесно кажучи, у мене були деякі проблеми із Зеленським". Після фрази "це було складніше, ніж інші війни", Трамп пустився в міркування про те, скільки небезпечних міжнародних конфліктів йому вже вдалося врегулювати.

Журналістку української служби ВВС американський президент докладно розпитав про її життєву ситуацію, передав привіт її чоловікові, який служить у лавах ЗСУ, побажавши їй удачі. На запитання українки про продаж Україні систем ППО Patriot він відповів "подивимося", негайно перейшовши до реклами цих озброєнь: "Їх дуже важко дістати. Вони потрібні нам, щоб постачати їх в Ізраїль, і вони дуже ефективні, на 100% ефективні. Просто важко повірити, наскільки вони ефективні. І вони дійсно хочуть цього більш за все".

Лише за останні дні десятки людей загинули в українських містах від російських авіаударів, а на саміті НАТО в різних форматах наголошувалося, що найнагальніша потреба України - це ППО. Журналістів, які намагалися ставити додаткові запитання про результати зустрічі із Зеленським, Трамп або перебивав, або направляв до представників своєї адміністрації, які проігнорували цю тему.

П'ята стаття - на місці, а Росії радять не зв'язуватися з НАТО

Союзників по НАТО американський президент змусив понервувати ще  дорогою на саміт, коли в літаку заявив журналістам, які його супроводжували, що у п'ятої статті статуту Альянсу про колективну оборону "існує безліч визначень". Сумніви розвіялися після публікації комюніке саміту, у першому ж пункті якого зазначено: "Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність колективній обороні, закріплену в статті 5 Вашингтонського договору, згідно з якою напад на одного є нападом на всіх".

Читайте також: Зупинити "російський чобіт": дебати в Бундестазі перед самітом НАТО

Росію в документі називають довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки, а збільшення видатків на оборону, які, за даними Reuters, і так уже перевищили один трильйон доларів 2024 року, має на меті продемонструвати нову рішучість Північноатлантичного альянсу та його прагнення більшої військової потужності для стримування небезпеки, яка надходить від Москви. "Наше послання Росії таке: "Не затівайте війни з НАТО", - заявив на засіданні з лідерами країн НАТО канцлер ФРН Фрідріх Мерц.

Як і передбачалося, приєднання України до НАТО в комюніке не згадується, проте безальтернативність її вступу до Альянсу знову підкреслив на пресконференції Марк Рютте: "Ми підтримуємо Україну в її прагненні до миру і продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до членства в НАТО".