Міністерство оборони України оголосило про підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців, які передбачають терміни служби від одного до п'яти років. Ініціатива, анонсована міністром оборони України Денисом Шмигалем 3 листопада, має на меті відповісти на ключовий запит захисників та їхніх родин щодо передбачуваності строків служби.

"Головна новація - це гарантовані чіткі терміни служби (…) Для контрактів на 2-5 років передбачено річну відстрочку від мобілізації по завершенні контракту", - заявив Шмигаль. За словами міністра оборони, після ухвалення законодавчих змін контракти зможуть підписати і ті, хто вже є частиною війська, і ті, хто буде долучатися до нього в майбутньому. Крім того, нові угоди включатимуть збільшення щомісячних виплат, бонуси за підписання та розширення соціального пакету.

Як видно з інфографіки, що її оприлюднив міністр оборони, нові типи контрактів передбачатимуть можливість вибору військової частини та посади. Щоправда, норма містить примітку: лише в межах визначеного переліку дефіцитних посад. Також для військових-контрактників та випускників військових вищих навчальних закладів обіцяють можливість переукласти контракт на угоду нового типу.

Інших деталей щодо нових умов для військових міністр оборони не оголосив, зауваживши, що ініціатива наразі опрацьовується урядом та партнерами й готуються відповідні зміни до законодавства.

За словами члена комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепа з фракції "Голосу" Романа Костенка, вже незабаром у Верховній Раді буде зареєстровано відповідний законопроєкт. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати "багато позитивних норм".

Читайте також: Військові про терміни служби: "Невизначеність - це найгірше"

Питання термінів служби давно назріло

Під час дії воєнного стану в Україні мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Врегулювати це питання, запровадивши фіксовані терміни служби та демобілізацію, закликають ще з 2023 року. Відповідні законопроєкти не раз реєструвалися в парламенті, але ці положення зрештою виключили з нового законодавства про мобілізацію, ухваленого в квітні 2024 року. Чи принесуть нові контракти довгоочікувану визначеність захисникам?

Реакція на ініціативу міноборони у суспільстві виявилася неоднозначною. Військова омбудсменка Ольга Решетилова привітала підготовку рішення. "Я знаю, що ви на це чекали. Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується і вам сподобається. Дякую всім причетним до роботи над цим проєктом", - написала Решетилова у Facebook.

Військові вказують на несправедливість

У коментарях під її постом, однак, розгорнулася жвава дискусія. Військові висловлювали сумніви, чи поширюватимуться нові контракти на тих, у кого вже підписано угоду "до демобілізації", та вказували на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями.

Так, військовий Денис Мурза вважає, що ті захисники, які підписали строковий контракт вже після запровадження воєнного стану, і без цих нововведень мали та мають законне право звільнитися зі служби. "Контракти - це про встановлення трудових відносин з державою окремих охочих. А тут питання життя і гідності конкретних людей, які добровільно стали на захист країни в той час, коли країна не могла їм запропонувати геть нічого, бо знали, що країни без них не стане", - написав він у коментарях під постом Решетилової.

Натомість у цій ініціативі, за його словами, добровольці бачать "черговий прояв несправедливості", оскільки йдеться про зрівнювання прав на звільнення добровольців початку повномасштабної війни та "бусифікованих сьогодні". "Тільки перші мають вижити ще два роки на додачу до трьох з половиною вже відданих країні. А другі - лише два роки, ніби до сьогоднішнього дня і армії не було, і війни", - зауважив захисник.

Новобранцям "хоч зірочку з неба"

Про несправедливість підходу говорить і ветеранка, письменниця Аліна Сарнацька. "Кожен рік умови долучення до війська покращуються і тим, хто хоче прийти зараз, хоч зірочку з неба, а в найгіршому положенні залишаються люди, які долучились до армії ще до 2022", - зауважила ветеранка в розмові з DW.

Вона наводить приклад одного морського піхотинця, в якого в 2022 році мав закінчитися п'ятирічний контракт, але він у війську вже 8,5 роки. З огляду на умови нових контрактів його термін служби становитиме щонайменше 10,5 роки, тоді як у потенційних новобранців - лише два. "Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною", - зазначає Сарнацька.

Спроба відкласти демобілізацію?

Якби метою держави була відповідь на очікування військових, які сьогодні перебувають у лавах ЗСУ, чиновники вийшли б саме з пропозицією чітких термінів служби, а не нових контрактів, вважає Сарнацька. На її думку, нинішня ж ініціатива спрямована насамперед на залучення новобранців до армії. "Це спроба відкласти демобілізацію ще на два роки, водночас створити враження, ніби будуть запроваджені терміни служби, і цим мотивувати нових людей долучитися, а старих - не йти в СЗЧ, а підписати контракт і ще потерпіти", - каже Сарнацька.

Водночас, продовжує ветеранка, це навряд чи спрацює, адже серед військових помітна недовіра до системи і побоювання, що обіцяне звільнення в разі підписання цих контрактів не настане, а цивільних відлякує від армії насамперед реальне скрутне становище захисників та захисниць. "Люди не сліпі - вони бачать несправедливе ставлення до військових, відсутність демобілізації та образу успішного ветерана, який має повагу, комфортні умови для бізнесу та родини", - каже Сарнацька.

Вибір дефіцитних посад - інструмент поповнити піхоту?

Крім того, ветеранка висловлює сумнів у тому, що справді всі нинішні військові зможуть скористатися новою можливістю, адже частина з них служать за контрактами "до демобілізації". Також вона не вірить у доступність цих контрактів для всіх охочих, адже в різних родах військ "свої правила". До того ж, Сарнацька звертає увагу на можливість вибору частини та посади серед переліку дефіцитних, що на її думку, означатиме насамперед виконання задач на лінії фронту.

"Вірогідно для діючих військових це означатиме службу умовно в штурмовій піхоті за умови, що вони зможуть перевестись. Тобто це інструмент для мобілізації нових і заохочення переводів "в штурмовики" для діючих військовослужбовців. Але не всі діючі військовослужбовці мають здоров'я для таких умов служби", - каже ветеранка.
 

Військовий Сергій Гнезділов, який несе службу з 2019 року та у вересні 2024 року публічно пішов у СЗЧ, аби таким чином привернути увагу до потреби встановити терміни служби, відреагував на ідею нових контрактів з більшим позитивом. Він назвав її "величезним кроком уперед" і привітав відновлення дискусії про терміни служби. Водночас Гнезділов закликав владу до єдності позиції в цьому питанні, а також щодо посилення відповідальності за ухилення від служби та продовження амністії по СЗЧ. "Чи могли ми уникнути катастрофи під назвою "300 тисяч СЗЧ"? Могли. Але не уникнули. Терміни служби - реальність. Просто варто було вимагати спільно рішень, а не вестись на провладні байки", - написав він у Facebook.

Військовий, який служить ще з часів АТО та побажав залишитися анонімним, висловив байдужість щодо нової ініціативі, яка, на його думку, є "заманухою" для новобранців. За його словами, держава не зацікавлена в покращенні умов для тих, хто вже у війську, а також в адекватних підходах до мобілізації, без якої неможлива демобілізація.

Подальше ігнорування проблем діючих військових, як вважає Сарнацька, несе великі ризики для держави у часи війни. "Навпаки потрібно показувати військовослужбовцям, що вони є центром держави, що про них дбають, рух в інший бік - дуже небезпечний", - каже вона.

Читайте також: Демобілізація в Україні - коли сподіватись на вирішення питання?