Майже рік тому влада закрила телеканали "112 Україна", NewsOne і ZIK, пов’язані з Віктором Медведчуком. Згодом з ініціативи президента Володимира Зеленського в Україні з’явився закон про олігархів, який мав би позбавити їх впливу на ЗМІ. До його введення в дію експрезидент Петро Порошенко продав акції своїх медіа - "Прямого" і "5 каналу" . На останній пресконференції Зеленський поскаржився на медіаатаку з боку каналів Ріната Ахметова і запевнив, що сам медійної війни не веде, бо не має для цього ресурсу.

Однак у його опонентів з’явились підстави засумніватися в щирості цих слів. Через переформатування парламентського каналу "Рада" й спробу розширити державний канал для окупованих територій "Дом" на всю Україну в експертному середовищі заговорили про намагання Банкової заручитися власними медіаресурсами.

Читайте також: Коментар: Зеленський вийшов на стежку війни з Ахметовим

Телеканал "Рада" тепер для піару влади?

15 грудня "Рада" вийшла в ефір в оновленому форматі. Запуск супроводжувався кількома скандалами. В каналу, який за статутом є парламентським, з’явилась студія в уряді. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко пояснив це тим, що Кабмін формується парламентом.

Напередодні "Раді" всемеро збільшили державне фінансування - з менше 60 мільйонів гривень до майже 380 мільйонів на рік. За даними проєкту антикорупційних розслідувань "Наші гроші", канал закупив послуги зі створення програм у підрядника форумів "Україна 30", ініційованих Зеленським і організованих компанією дружини заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

Головний редактор видання "Детектор медіа" Отар Довженко в розмові з DW стверджує, що саме Тимошенко є "куратором процесу переформатування". Для "Ради" він начебто найняв продюсера Олексія Семенова, який раніше працював зі "112", NewsOne і "Прямим". Семенов підтвердив журналістам, що задіяний в оновленні каналу як консультант, однак не уточнив, чим саме він займається.

Прессекретар президента Сергій Никифоров на прохання DW про коментар відповів, що "Рада" - парламентський канал і будь-які звинувачення, в тому числі й щодо ймовірної причетності Тимошенка до його роботи, мають коментувати в парламенті, а не в Офісі президента. Директор каналу Вадим Перенчук на запитання журналістів щодо входження "Ради" до орбіти Банкової обмежився словами, що "це велике перебільшення".

Читайте також: Санкції щодо каналів: багато політики, мало законності

Тим часом навіть відеореклама нової "Ради", яку напередодні запуску каналу поширювали журналісти й анонімні канали в Telegram, починалась словами, що "опозиція влаштовує істерику в контрольованих ЗМІ". Після критики "Рада" відмежувалась від відео і в ефірі воно не з’явилось, на відміну від ведучих, які у ньому знялись. 

Серед них помітили політтехнолога Володимира Петрова, навколо особи якого спалахував уже не один скандал. Петров, як переконує в розмові з DW головред "Детектор медіа", давно працює на владу. "Їм віддали прайм, і вони почали з першого дня займатись тим, для чого все це було організовано: мочити Ахметова та інших ворогів Банкової. Очевидно, що тепер функція каналу - не висвітлювати роботу парламенту, а піарити владу та просувати її порядок денний", - каже Довженко.

Читайте також: Коментар: Зеленський розпочав війну за "телевізор" в Україні

Опозиція звинувачує Банкову в спробі "захопити "Раду" в рейдерський спосіб" і "перетворити канал на джерело пропаганди". Фракції "Голос", "Батьківщина" і ОПЗЖ нарікають на незбалансованість ефіру та його узурпацію провладною "Слугою народу", а "Європейська солідарність" навіть підготувала лист до Ради Європи "щодо порушення владою Зеленського зобов’язань України щодо роздержавлення медіа". За результатами наради керівників фракцій щодо каналу в "Слузі народу" визнали "певні порушення" і запропонували ввести квотний принцип ефірного часу для різних політсил у залежності від їх величини.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров у коментарі DW зауважує, що при оновленні "Ради" "буква закону не була порушена, але порушений дух". "Юридично "Рада" підпорядкована Апарату ВР і не має контролюючих наглядових органів. Тому правових методів впливу суспільства на канал немає, навіть якщо він поширюватиме інформацію в інтересах однієї партії чи політика. З точки зору сучасного медійного права, так не має бути і канал треба було би реформувати", - пояснює він.

Від "Дома" до "Дом-2"?

Одночасно з перезапуском "Ради" в парламенті ініціювали розширення каналу "Дом". Його запустили російською мовою для окупованих територій навесні 2020 року під керівництвом Юлії Островської - директорки з виробництва студії "Квартал 95". Цього літа Зеленський висловився за трансляцію на всю країну, щоб цей канал дивились переселенці в будь-яких містах. Після цього білборди та сітілайти з рекламою "Дому" з’явилися у Києві, Львові та інших містах, далеких від лінії розмежування.

Нещодавно канал оголосив тендери на створення нових програм, найрезонанснішим з яких стало замовлення шоу "Про життя з Андрієм Пальчевським" у компанії власника "Зе медіа", що проводила на місцевих виборах опитування Зеленського "5 питань від президента".

Громадський рух "Чесно", який проаналізував ефіри "Дому" за два місяці, зауважує, що канал показує виключно позитивні новини і "близький до перетворення на піар-проєкт влади". "З роздержавленням преси Україна частково відійшла від таких практик, але зі створенням цього каналу забуте повернулося", - кажуть в організації.

15 грудня комітет Ради з питань прав людини схвалив внесення до законопроєкту про забезпечення прав переселенців правки щодо розширення мовлення "Дому" на всю Україну. В "Євросолідарності" такі дії назвали "суцільним шоу "Дом-2" і звинуватили владу в "створенні державного медіахолдингу в порушення закону".

Юрист Сафаров пояснює DW, що канал заснували на базі іномовлення, якому заборонено поширювати сигнал в Україні. "В 2020 році його дозволили поширювати у прифронтових зонах і на окупованих територіях. Це підміна понять: "Дом" і так не розрахований на закордонного глядача, але транслюється російською, що заборонено в Україні, а перетворення каналу на загальнонаціональний буде дублюванням суспільного мовника", - каже він.

Не приймати закон закликав і уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, адже правки дозволять трансляцію "Дому" російською по всій Україні всупереч законодавству. До канікул депутати не встигли розглянути документ і відклали питання до січня.

Головред "Детектор медіа" вважає, що "влада хоче отримати перевагу над олігархічними медіа", які вимушені мовити українською. "Напевно, вони вірять: якщо "Дом" єдиний говоритиме російською, до нього потягнуться люди, які не люблять, не розуміють чи не сприймають українську", - каже Довженко DW.

Читайте також: Від телеканалів Порошенка до Kyiv Post. Що відбувається на українському медіаринку?

Переформатування "Ради" й можливе розширення "Дому", на його думку, пов’язані "з гострим бажанням Зеленського мати контрольовані медіа для просування свого порядку денного і захисту від медіаатак". Також "влада думає і про майбутні вибори, які неможливо виграти без медіаактивів", додає Довженко. Водночас він сумнівається, що за два роки цим каналам вдасться значно вплинути на інформпростір, і побоюється, що через подібні кроки влади в майбутньому доведеться боротися з таким явищем, як державна медіавласність.

Юрист Сафаров також наголошує, що "те, що відбувається, руйнує правову систему в Україні, яка спрямована на те, щоби жодна політсила чи політик не могли узурпувати інформканали та встановити особисту цензуру чи пропаганду". Спроби переформатування державних каналів він називає тривожним сигналом. Медіаексперт вважає, що в разі ігнорування ситуації суспільством Україна може стати державою з монополією конкретної партії на інформацію та знищенням опозиції.