Зміни клімату стали, либонь, чи не найбільшим викликом, з яким коли-небудь стикалося людство. Виняткове значення в запобіганні найгіршим наслідкам глобального потепління відводиться енергетичному сектору, адже на нього припадають приблизно три чверті викидів парникових газів. Тож світова спільнота має кардинально змінити дотеперішні способи одержання, транспортування і використання енергії. Проводити декарбонізацію буде дуже складно, але водночас це обіцяє величезні вигоди світовій економіці.

МЕА - енергетичне агентство розвинених демократичних країн

Саме такою є основна думка концепції глобального скорочення викидів CO2 і переходу на зелену енергетику, представлена недощавно в Парижі міжнародним енергетичним агентством (МЕА). Воно є автономним підрозділом організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об'єднує індустріально розвинені демократичні держави.

Більшість членів МЕА - імпортери енергоносіїв, проте в агентство входять і такі великі нафтогазові держави як США, Мексика, Канада, Норвегія, а також, приміром, Польща, що володіє значними запасами вугілля, і Австралія - значний експортер як вугілля, так і скрапленого природного газу (СПГ).

Викладена на 220 сторінках концепція досягнення кліматичної нейтральності до середини століття має назву "Net Zero by 2050" і є "дорожньою картою для глобального енергетичного сектора". Над нею працював міжнародний колектив з понад 60 авторів, радниками яких були понад 100 експертів і високопоставлених чиновників у різних країнах.

Особливий інтерес тут становить оцінка перспектив світової енергетичної галузі на шляху до кліматичної нейтральності. Цим терміном описують ситуацію, за якої викиди парникових газів зрівняються з обсягами CO2, що поглинаються природним або штучним шляхом, в результаті чого емісія стає нульовою, іншими словами - концентрація цих газів в атмосфері перестає наростати. 

Читайте також: Водень замість нафти, газу і вугілля - новий тренд в Європі 

400 проміжних цілей на шляху до кліматичної нейтральності

Для запобігання потепління на планеті більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом ситуація у світовій енергетиці вже менш ніж за 30 років може і повинна, на думку МЕА, виглядати так: дві третини всієї енергії на планеті будуть забезпечувати вітер, сонце, біоенергія, геотермальні джерела і гідроенергія. Автомобілі будуть їздити головно на електриці, повітряний транспорт перейде в основному на біологічне і синтетичне паливо. Електроенергію майже на 90 відсотків вироблятимуть з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), решту візьме на себе головним чином ядерна енергетика.

У своїй дорожній карті МЕА перелічує понад 400 проміжних цілей на шляху до досягнення нульової емісії вже 2050 року. Зокрема, необхідно припинити видачу дозволів на будівництво нових вугільних електростанцій. Найменш ефективні наявні вугільні електростанції слід відключити до 2030 року, а ефективніші, які працюватимуть до 2040 року, слід оснастити додатковим обладнанням для очищення викидів.

Частку електромобілів в обсягах глобального продажу нових автівок потрібно довести з нинішніх 5 до 60 відсотків у 2030 році, а число зарядних станцій для них необхідно менш ніж за десять років збільшити з теперішнього показника в приблизно один мільйон до 40 мільйонів. Продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) слід припинити до 2035 року.

Зелена економіка створить мільйони нових робочих місць

У своїй концепції МЕА прогнозує, що до 2030 року світова економіка зросте на 40 відсотків, але водночас енергоспоживання знизиться на сім відсотків. Таке стане можливим завдяки глобальному ривку у справі підвищення енергоефективності. У цьому десятилітті енергоефективність повинна щорічно зростати на чотири відсотки, що приблизно втричі швидше, ніж досі планувалося.

У МЕА переконані, що вже наявних технологій достатньо для досягнення проміжних цілей 2030 року, але потім потрібні будуть інновації, які поки що перебувають на стадії прототипів, наприклад, установки з уловлювання CO2 з атмосфери і його зберігання.

У дорожній карті докладно перелічено, яких значних інвестицій потребуватиме вирішення поставлених завдань. Водночас у документі підкреслюється, що вже до 2030 року розвиток зеленої енергетики дозволить створити 14 мільйонів нових робочих місць. Тож прискорена відмова від використання викопних енергоносіїв не призведе до масового безробіття на планеті, впевнені автори доповіді.

Пік попиту на нафту пройдено, ціна бареля впаде до 35 доларів

У розділі, присвяченому нафтогазовій промисловості, вказується, що державам слід вже зараз припинити видачу дозволів на освоєння нових нафтових і газових родовищ - вони не будуть потрібні. "Попит на нафту вже ніколи не повернеться до пікового 2019 року", прогнозує МЕА, в найближчі три десятиліття він буде щорічно знижуватися в середньому на чотири відсотки.

В результаті ціна нафти до 2030 року впаде до 35 доларів США за барель. Тож постачання нафти на світовий ринок зосередить у своїх руках лише невелике число країн-виробників з найнижчою собівартістю видобутку, до яких автори дослідження відносять, насамперед, членів ОПЕК. Їхня частка на світовому ринку нафти зросте з приблизно 37 відсотків в останні роки до 52 відсотків у 2050-му, прогнозується в дорожній карті. 

Натомість попит на природний газ після падіння в 2020 році швидко відновиться і зростатиме до середини 2020-х років, а вже ближче до 2030 року прискорить падіння, а в 2050-му виявиться на 55 відсотків нижчим рівня минулого кризового року. У такій ситуації "не знадобляться нові родовища газу, крім тих, які вже розробляються", вказується в концепції МЕА. Непотрібними виявляться і ті термінали з виробництва СПГ, які тепер споруджуються або на стадії планування.

Підготовка рішень COP26 у Глазго

Міжнародне енергетичне агентство розглядає свою дорожню карту з її амбітними проміжними й кінцевими цілями як внесок у підготовку рішень COP26 - 26-ї кліматичної конференції ООН, що відбудеться з 1 по 12 листопада 2021 року в Великобританії, в місті Глазго. Її довелося перенести на рік через пандемію коронавірусу. Рішення цієї конференції стануть обов'язковими для всіх учасників Паризької кліматичної угоди, серед яких Росія й Китай.

Для досягнення цілей, поставлених у цій угоді, "потрібно ні що інше, як повна трансформація енергетичних систем, що лежать в основі наших економік", вказує великий авторський колектив "Net Zero by 2050" і наголошує: "Ми перебуваємо в критичному році на початку критичного десятиліття для цих зусиль".