На ухвалення одинадцятого пакета санкцій Європейського Союзу щодо Росії на травневій Раді ЄС із закордонних справ у Брюсселі ніхто навіть не розраховував. Вкрай непростою назвали цю дискусію глави МЗС країн Євросоюзу, які зібралися там у понеділок, 22 травня, хоча й запевнили, що змогли досягти зрушень.

Обговорювався на засіданні, зокрема, і новий транш військової допомоги Україні на 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру. І 11-й пакет санкцій, і виділення нового траншу намагається блокувати Угорщина. Вона пов'язує санкції щодо Росії та допомогу Україні зі списком міжнародних спонсорів війни Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), куди на початку травня було внесено й угорський банк OTP.

Справа принципу для Угорщини

Для Будапешта це питання принципове, і доки воно не вирішиться, одноголосного рішення не буде, обіцяв раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. У чорний список Києва входять також компанії з інших країн Євросоюзу, таких як Франція, Німеччина, Естонія. А найбільше - п'ять із них - базуються у Греції, і Афіни теж домагаються виключення цих підприємств зі списку, кажуть дипломати.

Питання санкцій та списку НАЗК не пов'язані між собою, їх необхідно розділяти, вважає глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. "Держави та компанії можуть безпосередньо звертатися до України та наполягати, щоб їх виключили зі списку. Але пакет (санкцій. - Ред.) має бути ухвалено", - наголосив він.

Читайте також: Київ закликав Будапешт не виконувати "забаганок" Москви

Чи в двосторонньому, чи в багатосторонньому порядку, але країни Євросоюзу мають докласти всіх зусиль, щоб черговий пакет військової підтримки України був схвалений, заявив на пресконференції після засідання Ради ЄС верховний представник ЄС з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, вказавши, що будь-яка тяганина загрожує втратою людських життів. "Якщо одна держава Євросоюзу має труднощі - давайте обговоримо їх! - закликав він. - Досі нам вдавалося знаходити рішення щодо кожного траншу військової допомоги. І я впевнений, що ми зможемо продовжувати так само".

Досі Угорщині не вдалося заблокувати нічого

Дотепер Угорщина ще жодного разу не заблокувала рішення щодо санкцій проти РФ чи виділення допомоги Києву, нагадав глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн. "Ні десятий пакет вони не заблокували, ні одинадцятий не заблокують, я в цьому переконаний. Вони не посміють", - сказав він.

"Раніше ми завжди знаходили спільний шлях, і цього разу зробимо так само", - заявив і австрійський міністр Александер Шалленберґ (Alexander Schallenberg). На його думку, такі дебати в Євросоюзі мають відбуватися винятково за зачиненими дверима, а громадськості має представлятися вже спільна лінія ЄС.

Читайте також: США вважають "цинічним" заклик Будапешта до миру

"Ми ухвалили десять пакетів санкцій - разом, одноголосно, сильним, єдиним фронтом Євросоюзу. Так само ми підготуємо і одинадцятий пакет, не бачу в цьому жодних проблем. Але що б ми не вирішили, з юридичного погляду це має бути бездоганним", - наголосив Шалленберґ. Для цього міністри мають прояснити багато технічних питань, додав він.

Обговорення формулювань нових штрафних заходів ЄС триває, повідомила глава МЗС ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock): "Вони мають бути дуже чіткими, точними та бездоганними з погляду закону".

Німецькі політики заявляють, що обхід санкцій ЄС неприйнятний, тим часом у Німеччині експорт у треті країни, які у свою чергу торгують з Росією, переживає справжній бум. Берлін запропонував власний план щодо запобігання потраплянню до РФ високотехнологічних санкційних товарів через треті країни, повідомило видання Politico. За його даними, Німеччина хоче зосередитися не на державах, що дозволяють подальший експорт до Росії, а на компаніях, що на цьому заробляють. Проте представники Єврокомісії попередили, що ця пропозиція є важко реалізованою.

Читайте також: Росія в обхід санкцій купує в Казахстані дрони для війни - розслідування 

Це одна із причин, з яких одинадцятий пакет штрафних заходів досі обговорюється. Він має "низку конкретних аспектів", які хочуть обговорити не лише Угорщина, а й багато інших країн, зазначив Боррель.

Одноголосність чи кваліфікована більшість?

Дехто бачить проблему в самому принципі одностайності, за яким ухвалюються рішення ЄС щодо санкцій. Зокрема, і Боррель каже, що "завжди виступав за кваліфіковану більшість". "Інакше ми ухвалюємо рішення надто повільно, але що я можу зробити?" - додав він. Принцип одностайності дає країнам можливість блокувати спільні рішення Євросоюзу, висуваючи свої умови, як це робить Угорщина.

За скасування принципу одностайності виступає і голова німецького МЗС. Одразу ж у понеділок Анналена Бербок оголосила про створення "Групи друзів для кваліфікованої більшості" в окремих сферах зовнішньої політики. "Якщо ми хочемо, щоб нас сприймали як геополітичного гравця, якщо ми хочемо брати на себе відповідальність, то вам потрібна швидкість та ефективність", - заявила вона після першої зустрічі групи у Брюсселі у кулуарах Ради ЄС із закордонних справ.

До групи, окрім Німеччини, увійшли Франція, Іспанія, Італія, країни Бенілюксу, Фінляндія та Румунія. Швеція, яка головує в Раді ЄС, і Данія були присутніми як спостерігачі. Для кваліфікованої більшості необхідні голоси 15 з 27 країн ЄС, які становили б не менше ніж 65 відсотків всього населення ЄС. Головна перешкода для переходу Ради ЄС до кваліфікованої більшості - це те, що її необхідно схвалити одноголосно.

Тим часом глава МЗС Угорщини скликав у Брюсселі окрему пресконференцію угорською мовою, щоб оголосити про участь Будапешта в організації групи "Друзі вето". "Пройшла зустріч на рівні послів для тих держав-членів ЄС, які хочуть зберегти принцип одностайності та можливість відстоювати свої інтереси у ухваленні рішень у Брюсселі", - процитував його угорський журналіст Шандор Жирош.

Обговорення висунутих Угорщиною умов триватиме 23 та 24 травня на Раді ЄС з питань оборони та засідання послів країн Євросоюзу.