Європарламент, як очікується, 9 жовтня знову проголосує за вотум недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Заявки про це подали фракція правого спрямування "Патріоти за Європу" і Ліва фракція. Подання відразу двох заявок на вотум недовіри від протилежних політичних сил - крайнього лівого і крайнього правого спектру - є безпрецедентною подією. Як це оцінюють європейські експерти?

У чому звинувачують фон дер Ляєн ультраправі та ультраліві

Французький глава фракції "Патріоти за Європу" Жордан Барделла звинуватив фон дер Ляєн у недостатній прозорості її дій, провалі міграційної політики та втраті конкурентоспроможності ЄС через політику захисту клімату. Також він назвав митну угоду Євросоюзу з США катастрофою: "Ви фактично підписали капітуляцію Європи".

Заступниця глави Лівої фракції, французька євродепутатка Манон Обрі виступила з подібними звинуваченнями на адресу глави Єврокомісії. Серед основних мінусів вона назвала провал у відносинах з Ізраїлем щодо питання війни в Секторі Гази, недоліки програми ЄС щодо захисту клімату та акцент на закупівлю озброєнь замість соціального захисту. "Ви повинні піти", - наполегливо повторювала політикиня, звертаючись до глави Єврокомісії.

Фон дер Ляєн, у свою чергу, зберігала спокій. Вона стримано відповіла своїм критикам і закликала депутатів Європарламенту до єдності: "Правда в тому, що наші противники не тільки готові використовувати будь-які розбіжності між нами - вони самі активно їх розпалюють".

Цього разу, на відміну від голосування в липні, коли заявка на вотум недовіри фон дер Ляєн була внесена вперше, ініціатива виходить не тільки від представників крайніх правих в Європарламенті, але і від радикальних лівих. У цих двох політичних таборів абсолютно протилежний світогляд, але в даному випадку єдина мета - завдати політичного удару по фон дер Ляєн, підірвати її авторитет і зміцнити власні позиції.

Читайте також: Яструб Урсула: чому фон дер Ляєн стала ціллю пропаганди в РФ

Розкол у Європарламенті посилюється

Для Альмут Меллер (Allmut Möller), директорки з європейських та глобальних питань у Європейському політичному центрі (EPC), це не є сюрпризом. З огляду на посилення розколу в Європарламенті, "не дивно, що все частіше виносять вотуми недовіри". Олів'є Коста, науковий директор французького Національного центру наукових досліджень (CNRS) і експерт з питань структур ЄС, з Меллер згоден. Але він бачить причину того, що відбувається, також у зростанні радикалізму як лівого, так і правого спектру.

Те, що протягом трьох місяців проходять відразу два голосування за заявками на вотум недовіри - безпрецедентний випадок. І хоча відставка фон дер Ляєн в ході голосування 9 жовтня малоймовірна, частота подібних процедур показує, наскільки розколотий Європарламент і наскільки крихкою стала довіра між Єврокомісією і низкою політичних партій.

На думку Олів'є Кости, є ще дві причини того, що відбувається в структурах Євросоюзу: по-перше, зниження здатності до співпраці між соціал-демократами і християнськими демократами, які раніше були основним альянсом в Європарламенті. По-друге, стиль керівництва Урсули фон дер Ляєн, який багато хто вважає надмірно централізованим і ієрархічним.

"Глава Єврокомісії сприймає свою посаду як пост прем'єр-міністра", - пояснює Коста. Принцип співпраці та консенсусу відходить на другий план, рішення ухвалюються централізовано і все зосереджено навколо особистості самої фон дер Ляєн. Це викликає невдоволення як у Європарламенті, так і всередині самої Єврокомісії.

Політичний центр Європарламенту нестабільний

Політична геометрія Євросоюзу і його структур також стала більш складною. Колишня "велика коаліція" з правоконсервативної "Європейської народної партії" (ЄНП) і соціал-демократів з 2019 року більше не забезпечує стабільної більшості. "Ми вже бачили на кількох голосуваннях, особливо з питань екології, міграції та міжнародної політики, що ЄНП більше не сумнівається, чи голосувати їй разом з ультраправими", - каже Коста.

Особисті розбіжності між Манфредом Вебером (Manfred Weber) та Іраче Гарсією, лідерами цих двох фракцій, додатково ускладнюють досягнення компромісів. Результат – вакуум влади в центрі, який використовують ультраправі та ультраліві сили. Хоча партії центру все ще намагаються триматися разом, але терпіння щодо політичного курсу фон дер Ляєн стає все менше. "Ми бачимо, що політична основа глави Єврокомісії та її команди поки що зберігається, але навіть центр вже не особливо стабільний", - пояснює Мьоллер.

Критика лунає з усіх боків: ліберали скаржаться на повільний процес скорочення бюрократії, в ЄНП незадоволені діями ЄС у сфері зовнішньої політики, а серед соціал-демократів і Зелених зростає скепсис щодо зміни курсу: у бік економічного зростання і конкурентоспроможності - на шкоду соціальним проєктам і "зеленій" повістці.

Проте Меллер застерігає від поспішних висновків: "Ці звинувачення не становлять фундаментальної загрози для влади фон дер Ляєн". Головне зараз - зберегти єдність центру і утримати його в тонусі. "Як це не іронічно, але майбутнє голосування за вотум недовіри дає їй таку можливість", - додає експертка. Вона може використовувати голосування, щоб дисциплінувати свою коаліцію і з'ясувати, наскільки депутати до неї лояльні.    

Читайте також: Програмна промова фон дер Ляєн: допомога Україні, активи РФ, оборона ЄС

Вотум недовіри - небезпечний сигнал?

Чи є такі політичні ініціативи, як вотум недовіри, символом небезпечної дестабілізації або проявом активного демократичного процесу всередині ЄС? "І те, і інше, - каже Олів'є Коста. - Суперечки - це ознака того, що демократія в ЄС жива. Але якщо вони стають надмірними, виникає загроза втрати функціональності".

Коста вважає, що голосування 9 жовтня не призведе до закінчення повноважень Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Єврокомісії, а стане показником нової реальності з постійними стрес-тестами. "Фон дер Ляєн не піде і її не звільнять, для багатьох вона все ще найкращий варіант. Адже яка могла б бути альтернатива їй?" - задається питанням експертка.

Однак те, наскільки великий табір критиків фон дер Ляєн, має політичне значення: "Слабкий результат, не на користь фон дер Ляєн, продемонстрував би охолодження відносин між Єврокомісією і Європарламентом". Для Кости, як і для багатьох спостерігачів у Страсбурзі, важливий не тільки підсумок голосування, але і конкретний розклад сил: чим ближче його результат буде до провалу фон дер Ляєн, тим менше підтримка нинішньої глави Єврокомісії, а значить тим вище буде тиск на неї при ухваленні майбутніх законів про бюджет, торгівлю і клімат. Тим часом для самої Урсули фон дер Ляєн, яка претендує на лідерство в європейських структурах, залишається важливим баланс між ефективним ухваленням рішень і співпрацею ЄК з усіма політичними силами в парламенті.