Російські війська 10 жовтня завдали масованих ракетних ударів по Києву та десяткам інших міст України. Внаслідок цих обстрілів постраждали житлові будинки, дитячі майданчики, музеї та об'єкти енергетичної інфраструктури. За даними української влади, 23 особи загинули, понад 100 отримали поранення. Внаслідок ударів по ТЕС багато українських міст залишалися без світла. Більшість військових аналітиків та експертів вважають, що стратегічний та тактичний сенс цих ударів був нульовим.

Тиск на Путіна посилюється

Політолог та професор міжнародних відносин Інсбруцького університету в Австрії Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott) оцінює ракетні удари по цивільних об'єктах України як новий етап ескалації війни в Україні і пояснює його посиленням тиску на президента РФ Володимира Путіна. "Яструби" в російській армії та спецслужбах дедалі більше підштовхують Путіна до жорсткої відповіді на поразки російської армії на полі бою та вибух на мосту через Керченську протоку. На цьому наполягали, наприклад, голова Чечні Рамзан Кадиров та засновник групи ПВК "Вагнер" Євген Пригожин. І під цим тиском Путін віддав наказ здійснити ракетні атаки", - зауважив Манґотт в інтерв'ю Deutschlandfunk 11 жовтня.

На останньому засіданні Радбезу РФ Путін пригрозив Україні ще жорсткішою реакцією на атаки "на російській території". При цьому очевидно, каже австрійський політолог, що ці погрози не утримають українську армію від подальшого контрнаступу на анексованих Росією територіях, які Москва вважає своїми. Цією заявою Путін не залишив собі іншого вибору, як віддати наказ про нові ракетні атаки по Україні, вважає Манґотт. "Він сам увігнав себе у спіраль подальшої ескалації, і це не можна назвати мудрим кроком", - вважає експерт. При цьому він припускає, що "Путін уже не тільки не повністю вільний у своїх рішеннях і діях, а й перебуває під сильним тиском з боку певного табору всередині російських еліт".

Ракетні обстріли України - акт відчаю РФ

Колишній командувач військ США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес вважає масовані ракетні удари Росії по українських містах актом відчаю після невдач на фронті. "Російські війська зазнали нищівної поразки на східних ділянках фронту. Їхня військова логістика виснажена. Ніхто не хоче воювати в російській армії. І я не бачу ознак того, що ситуація для них найближчим часом покращиться", - каже Ходжес в інтерв'ю DW. Більше того: у Росії скоро закінчиться високоточна зброя, яку вона використовує проти цивільних об'єктів в Україні, а західні санкції не дозволять їй поповнити ці запаси, впевнений Ходжес.

Читайте також: Міжнародна преса про ракетний терор РФ в Україні: Логіка боягуза, який не може перемогти

Професор Інсбруцького університету Ґергард Манґотт своєю чергою припускає, що російська армія надалі посилить ракетні удари по об'єктах критичної інфраструктури України: ТЕС, гідроелектростанціях, телекомунікаційних об'єктах. "Навіть те, що було відновлено українською стороною, знову може бути зруйновано російськими ракетами малої дальності та крилатими ракетами. Напередодні зими та з її настанням це може стати терористичною стратегією проти українців", - попереджає австрійський політолог.

У якому разі Путін може застосувати ядерну зброю?

Водночас масовані ракетні атаки 10 та 11 жовтня, покликані залякати українців, дали протилежний ефект: вони ще більше посилили згуртованість та єдність армії та цивільного населення. І якщо Україна найближчим часом отримає ще сучаснішу зброю, ніщо не утримає ЗСУ від звільнення захоплених Росією територій, каже Ґергард Манґотт.

При цьому він попереджає: якщо президент РФ побачить, що він перебуває на межі катастрофічної поразки, яка також означатиме кінець його президентського правління, останньою спробою запобігти програшу у війні може стати використання ядерної зброї. "Цілком можливо, якщо Росія почне програвати війну, і якщо почнуть збуватися її побоювання щодо втрати Криму, тоді залишиться лише шлях ядерної ескалації. Путін досить холоднокровний, щоб піти на цей крок", - сказав Манґотт.

При цьому генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес вважає, що бої за Крим можуть розпочатися ще цього року. "Всі дороги ведуть до Криму. На мій погляд, українську армію вже не зупинити. Українські військові рухаються у напрямку до Криму із заходу та півночі. І я думаю, що вони будуть там до кінця цього року", - каже Ходжес в інтерв'ю DW .

Читайте також: Західні системи ППО для України: справа зрушила з "мертвої точки"?

Захід має два варіанти реагування

Як має реагувати Захід на початок нового етапу ескалації війни в Україні? На думку Ґергарда Манґотта, уряди західних країн мають два варіанти. "Перший з них - на тлі подальшого загострення війни та загрози її переростання в ядерну вирішити, що необхідно обмежити воєнні цілі України. Принаймні не заходити настільки далеко, щоб сказати: "Ми підтримуватимемо Київ доти, доки російські війська не буде виведено з усієї території України, включаючи Крим", - розмірковує політолог.

Другий варіант - не дозволити Росії шантажувати себе ядерними погрозами та підтримувати Україну ще рішучіше. Адже інакше створиться небезпечний прецедент, за якого будь-яка ядерна держава безперешкодно зможе захопити якусь територію. "Зараз Заходу доводиться вирішувати, який із варіантів обрати, зважувати всі "за" та "проти", і я вважаю, що за зачиненими дверима уряди західних країн намагаються знайти компроміс - якщо ще не знайшли його", - каже Манґотт.

Бен Ходжес, у свою чергу, упевнений, що Захід має знайти способи захистити українців від подальших російських ракетних атак. "Усі ми повинні продовжувати шукати способи захисту європейського цивільного населення, яке стає жертвами російських ракет. Це означає - більше систем протиповітряної оборони", - наголошує Ходжес.

Читайте також: Німеччина передала Україні першу систему протиповітряної оборони IRIS-T