У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала запропоновану президентом кандидатуру Руслана Кравченка на пост нового генерального прокурора. Ця посада лишалась вакантною сім з половиною місяців, відколи парламент і президент прийняли нібито добровільну відставку Андрія Костіна - той вирішив піти з посади після гучного скандалу з фіктивною інвалідністю в Хмельницькій обласній прокуратурі.

35-річний Руслан Кравченко досі очолював Державну податкову службу. Як повідомляють народні депутати, у вівторок за його кандидатуру проголосували 273 члени Верховної Ради, при цьому опозиційні фракції "Голос" та "Європейська солідарність " утримались або голосували проти.

Головні факти про нового генпрокурора - в огляді DW.

Читайте також: Відставка генпрокурора Костіна: точковий хід чи реальний наступ на корупцію?

Кравченко - фахівець з військової юстиції

Народжений у Сєвєродонецьку, Кравченко ще в дитинстві обрав військову службу - з 15 років він навчався у Київському військовому ліцеї імені Богуна, а з 17 - у Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Після завершення навчання отримав направлення у слідчим Севастопольську військову прокуратуру, та за півтора роки з початком російської окупації покинув півострів і перевівся до Львова. В 2014-2015 роках уже на посаді військового прокурора служив у Дебальцевому та Бахмуті, де отримав статус учасника бойових дій.

Навесні 2015 року Кравченка перевели у Київ - прокурором Головної військової прокуратури. Попри здавалося б очевидну спеціалізацію на злочинах всередині армії, її тогочасний керівник, амбіційний Анатолій Матіос, у цей час перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань: від зловживань домайданівської влади до актуальних правопорушень під час АТО на Донбасі.

Кравченку діставалися чи не найрезонансніші. Так, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Менш ніж за півроку запеклих судових баталій, за які одного з адвокатів обвинувачених встигли викрасти і вбити, а будівлю Голосіївського суду - підпалити, колегія на чолі з суддею Миколою Дідиком засудила кожного до 14 років позбавлення волі за незаконний перетин кордону, тероризм і ведення агресивної війни проти України. Менше ніж за місяць їх обміняли на українську льотчицю Надію Савченко, засуджену в Росії. 

Президентські справи 

Та крім російських, Кравченку доводилось обвинувачувати і українських військових, - наступною його справою стало обвинувачення бійців спецроти МВС "Торнадо", яким закидали низку особливо тяжких злочинів проти мирного налесення на його рідній Луганщині.

Однак справжнім викликом для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Він спочатку керує слідством, а з весни 2017 року в суді обвинувачує експрезидента у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни проти України через лист з проханням до російської влади ввести війська після своєї втечі з Києва.

Суперскандальний процес тривав майже два роки - за цей час обвинувачення та захист Януковича постійно закидали один одному зловживання та зневагу до основ правосуддя. Самого Кравченка навіть заочно арешутвали в Москві - місцевий Басманний суд вирішив взяти його під варту в рамках обвинувачень у "притягненні до відповідальності завідомо невинуватої людини". Зрештою колегія Оболонського райсуду Києва заочно засудила експрезидента до 13 років позбавлення волі. В подальшому вирок підтримали апеляція і Верховний суд. 

За час резонансних процесів кар'єра Кравченка стрімко йшла вгору. Вже в 2018 році він стає начальником відділу, а в 2019-му - заступником військового прокурора всього Центрального регіону. "Я мрію колись представляти обвинувачення проти Володимира Путіна у Міжнародному кримінальному суді", - переконував DW Кравченко влітку 2019, коли президентом обрали Володимира Зеленського, а під його керівником Анатолієм Матіосом захиталося крісло.

Невдовзі нова влада взагалі розформувала інститут військових прокуратур. Кравченка звільнили з військової служби і поставили на чолі вкрай непублічного управління з розслідування злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Вже звідти в березні 2021 року він вперше перейшов до повністю цивільного кримінального права - очолив Бучанську окружну прокуратуру на Київщини.

За Бучею Київщина

Трохи більше ніж за рік Кравченко знову опинився перед об'єктивами десятків телекамер з усього світу. Після звільнення Бучі від російської окупації він координував оперативний збір доказів і розслідування масових злочинів проти мирного населення в районі: вбивств, катувань та мародерства. Попри певну незлагодженість дій різних правоохоронних органів в ті дні, Кравченко впав в око керівництву Офісу президента своєю витримкою та слухняністю, розповідали співрозмовники DW в генпрокуратурі невдовзі після цих подій. В серпні 2022 року Зеленський нагородив Кравченка орденом "За заслуги"

Навесні 2023 Кравченко прийняв у Бучі міжнародну правоохоронну конференцію, організовану новим генпрокурором Андрієм Костіним, де палко обговорював шляхи притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини. Паралельно він брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро, однак невдало - комісія мала сумніви в його доброчесності через приватизацію службової квартири та необґрунтоване збагачення родини батька.

Втім, Офіс президента одразу ж знайшов Кравченку нову роботу - в квітні його поставили на чолі Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді колишній прокурор зустрічав іноземні делегації та пропонував змінити герб області, водночас запроваджуючи перевірку численних тендерів з повоєнної відбудови.

Податкова - перший не в.о.

Крісло очільника Київської обласної адміністрації Кравченко покинув так само несподівано, як і зайняв. У переддень Нового 2025 року Кабінет міністрів призначив його новим головою Державної податкової служби - першим повноцінним керівником, а не виконуючим обов'язки за три з половиною роки. Примітно, що й посада генерального прокурора тоді була вакантною ось уже два місяці.

Тоді це призначення пов'язували зі зміною контролю над Державною податковою службою. Втім неповні півроку під керівництвом Кравченка ДПС не показала ніяких помітних реформ. Сам він натомість звітував про стабільне перевиконання плану податкових надходжень та антикорупційні заходи всередині податкової.