Лист канцлеру ФРН: інтелектуали за зброю для України
Наталія Корольова
4 травня 2022 р.
Відкритий лист, який оприлюднили 4 травня, містить заклик до канцлера ФРН підтримати Україну зброєю у боротьбі проти російського вторгнення. Його опублікували на противагу зверненню, оприлюдненому раніше.
Реклама
Наприкінці квітня група видатних представників німецької інтелігенції опублікувала відкритого листа із закликом до канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) не постачати в Україну важке озброєння - щоб не спровокувати третю світову війну. У середу, 4 травня, у німецьких ЗМІ з'явився другий відкритий лист до глави уряду ФРН - прямо протилежного змісту.
Ініціатором нового звернення став німецький політик та публіцист, представник партії "Союз-90"/Зелені", один із засновників берлінського "Центру ліберальної сучасності" (Zentrum Liberale Moderne), Ральф Фюкс (Ralf Fücks). У листі міститься заклик до активної підтримки України в її оборонній боротьбі проти російського вторгнення та у "швидкому виконанні резолюції Бундестагу про постачання озброєння в Україну".
Лист, який спочатку опублікували на сайті газети Die Zeit, підписали 57 громадських діячів, письменників, художників, журналістів та політиків Німеччини. Серед них - письменники Максим Біллер (Maxim Biller), Герта Мюллер (Herta Müller), Владімір Камінер (Wladimir Kaminer), політикиня та одна із засновниць берлінського "Центру ліберальної сучасності" Марілуїзе Бек (Marieluise Beck), юрист та дипломат Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) та музикант Ігор Левіт (Igor Levit).
"Танки і гаубиці також є оборонною зброєю"
Враховуючи "концентрацію російських військ на сході та півдні України, артобстріли цивільного населення, що тривають, систематичне руйнування інфраструктури, надзвичайну гуманітарну ситуацію з більш ніж десятьма мільйонами біженців та економічний спад в Україні внаслідок війни, кожен день на рахунку", йдеться у зверненні.
Не потрібна "ніяка спеціальна військова експертиза, щоб зрозуміти, що різниця між "оборонним" і "наступальним" озброєнням - це не питання матеріалу: у руках того, на кого нападають, танки і гаубиці також є оборонною зброєю, оскільки слугують для самооборони", вважають автори публікації.
Той, хто хоче "миру шляхом переговорів", "що не буде означати підпорядкування України вимогам РФ, повинен зміцнити її обороноздатність і максимально послабити військовий потенціал Росії". Для цього необхідні "безперервні постачання зброї та боєприпасів, щоб змінити військовий баланс сил на користь України. І це потребує поширення економічних санкцій на російський енергетичний сектор, як фінансове рятувальне коло путінського режиму", наголошується у листі.
Реклама
Мета Путіна - знищити національну ідентичність України
Той, хто робить замах на "європейський світопорядок, зневажає міжнародне право і чинить масові воєнні злочини, не повинен піти з поля бою переможцем. Оголошеною метою Путіна було і залишається знищення національної ідентичності України". Напад Росії на Україну є одночасно і атакою на європейську безпеку.
Вимоги Кремля щодо перебудови Європи, сформульовані напередодні вторгнення, говорять самі за себе. Якщо збройний ревізіонізм Путіна в Україні матиме успіх, зростає небезпека того, що наступна війна відбудеться на території НАТО. І якщо ядерній державі зійде з рук напад на країну, яка здала свою ядерну зброю в обмін на міжнародні гарантії безпеки, це буде серйозним ударом по нерозповсюдженню ядерної зброї", - наголошується в зверненні.
Цей відкритий лист написано на противагу зверненню, що було оприлюднено напередодні: наприкінці квітня група з 28 відомих представників німецької інтелігенції, серед яких феміністка, засновниця журналу Emma Аліса Шварцер (Alice Scharzer), письменник Мартін Вальзер (Martin Walser), актор Ларс Айдінґер (Lars Eidinger) та інші, опублікували відкритий лист із закликом до канцлера Олафа Шольца не постачати в Україну важке озброєння, оскільки це, на їхню думку, збільшує небезпеку ядерного удару та третьої світової війни. Автори листа також закликали до капітуляції України. В одній частині німецького суспільства поставилися до звернення позитивно, а в іншій - різко негативно.
Проросійські демонстрації у ФРН: чому їх не забороняють?
15:59
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.