Верховна Рада призначила міністром енергетики юриста, ексвіцепрезидента "Енергоатома" Германа Галущенка. Він уже заявив, що існує "реальна можливість" зменшити високі тарифи на електроенергію та газ.
Реклама
Понад рік посада міністра енергетики у кабінеті прем'єра Дениса Шмигаля була вакантною - у це крісло, як заявляли у владі, шукали людину, яка впорається з проблемами енергетичної галузі України. Зокрема, подолає проблему заборгованості за спожиту електроенергію, нарешті ліквідує перехресне субсидіювання, тобто різницю тарифів між промисловістю та населенням, а також спецзобов'язання, завершить реформи ринку газу та започаткує реформи вугільної галузі.
Новий міністр: професіонал чи агент Деркача?
Двічі на посаду міністра висували колишнього виконавчого директора НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка, але Верховна Рада провалювала голосування за його кандидатуру. На цьому призначенні ніби наполягав особисто глава держави Володимир Зеленський, тож в Офісі президента не виключали, що кандидатура Вітренка знову голосуватиметься у парламенті.
Утім, 28 квітня уряд призначив Вітренка головою правління "Нафтогазу". І наступного дня Верховна Рада без зволікань проголосувала за нового міністра енергетики - юриста Германа Галущенка, віцепрезидента державної компанії "Енергоатом". Його кандидатуру підтримали 305 народних депутатів - фракції "Слуга народу", ОПЗЖ, "Батьківщина" та групи "За майбутнє" і "Довіра".
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що кандидатуру Галущенка запропонували в Офісі президента, "оскільки він неодноразово брав участь у робочих нарадах щодо ситуації в енергетиці й зарекомендував себе як професіонал".
Між тим фракції "Європейська солідарність" та "Голос" голосували проти Галущенка, мотивуючи тим, що той ніби має зв'язки з впливовим в енергетичній сфері народним депутатом Андрієм Деркачем. Галущенку закидають, що він працював в "Енергоатомі" під керівництвом Деркача, а останній, які відомо, з січня цього року перебуває під санкціями США як "агент Росії". "Він працював у команді Деркача в "Енергоатомі" у часи Віктора Януковича. Вони працювали, щоб в Україні було не американське ядерне паливо, а російське", - заявила у парламенті представниця "Європейської солідарності" Софія Федина.
Реклама
Що відомо про Галущенка?
З відкритих джерел відомо, що Галущенку 47 років, він народився у Львові, закінчив Львівський державний університет за спеціальністю "правознавство", а також Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціалізацією "менеджмент зовнішньоекономічної діяльності". Згодом працював у прокуратурі, міністерстві закордонних справ України, є кандидатом юридичних наук та має звання "Заслужений юрист України".
З енергетикою Галущенка пов'язує посада директора з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом" у 2013-2014 роках, а також віцепрезидентство в "Енергоатомі" від травня 2020 року і донині.
Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін написав, що сприйняв новину про призначення Гаоущенка міністром енергетики як жарт, оскільки керівництво держави декларує деолігарізацію, а насправді чинить навпаки. "У нас же ніби деолігархізація на марші. А міністром призначають людину, за керівництва якої державний "Енергоатом" продавав електроенергію олігархам значно (часом вдвічі) дешевше ринку. Наприклад, лише за один тиждень на цій схемі "Енергоатом" подарував компаніям Ахметова і Коломойського наших 65 мільйонів гривень", - обурився Шабунін. За його словами, за цією схемою НАБУ нині відкрило провадження, в рамках якого вже відбулися обшуки.
Сам Галущенко відкидає свій зв'язок з Андрієм Деркачем чи з будь-якими іншими згаданими вище особами. "Всі історії стосовно моїх зв'язків з олігархатом, зокрема з Деркачем, є абсолютним фейком. Тому давайте припиняти всі ці істерії. Якщо є питання і є бажання довести, то, будь ласка, є маса можливостей показати наказ Деркача про моє призначення в "Енергоатом". Знайдіть його. Показати рішення суду, де я вписаний як представник, адвокат Деркача. Знайдіть його", - сказав Галущенко під час виступу в парламенті.
Загострення на Донбасі і "Північний потік-2": що буде з трубою (16.04.2021)
05:36
"Уряд і президент шукали лояльну людину"
Новопризначений міністр вже заявив, що існує "реальна можливість" зменшити високі тарифи на електроенергію та газ для вразливих споживачів. За його словами, ринок енергетичних послуг не має бути грою з нульовою сумою, коли один учасник енергогенерації виживає за рахунок знищення іншого, а також коли спекуляції з цінами виймають останні гроші з кишень пересічних громадян. При цьому, що саме конкретно він збирається запропонувати для підвищення конкуренції на енергетичному ринку і для зниження тарифів на електроенергію та газ, так і не озвучив.
"Перед призначенням кандидат повинен мати хоч якесь уявлення, що робити першочергово, мати програму, а її немає", - констатує експерт державної політики в енергетичній галузі Геннадій Рябцев. Водночас він позитивно оцінює обізнаність Галущенка в процесах державної бюрократії і припускає, що це реанімує реформи енергетичного сектора.
Натомість президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що уряд і президент шукали лояльну людину, яка погодиться виконувати популістичні обіцянки про зниження тарифів на електроенергію та газ за рахунок монополізації ринку олігархічними компаніями.
"Зниження тарифів і відмова від ринкових умов - це популізм. Якщо підуть таким шляхом, то всі державні енергопідприємства будуть збитковими. В угоду популізму є шанс навіть повернутися до "привабливо дешевого" російського газу. Це типово паразитарна схема вже давно апробована у застосуванні українськими олігархами", - пояснює Гончар. На його думку, для нового міністра енергетики це буде серйозним викликом.
На переконання експертки з атомної енергетики Ольги Кошарної, за керівництва Галущенка українська енергетична галузь ще більше занепадатиме і поступово повертатиметься "в обійми Росії". Вона вважає, що у новопризначеного міністра бракує досвіду і розуміння пріоритетів - діяльність Галущенка в НАЕК "Енергоатом" цьому підтвердження, адже компанія нині збиткова. "Галузі потрібен не юрист, а інженер. Міністр не може обіцяти зниження тарифів на газ та електроенергію, бо він не має до цього відношення. Цим займається регулятор - НКРЕП. Міністром не може працювати людина, яка не відрізнить кіловати від кіловольтів", - каже Кошарна.
Газ, сонце, водень: як українські олігархи поділили енергетичний ринок (29.04.2021)
05:15
This browser does not support the video element.
Один день у Чорнобильській зоні відчуження
Чорнобильська зона відчуження перетворюється на справжній магніт для туристів. Кореспонденти DW також вирушили в одноденний тур, який пропонують туристичні агентства. У нашій фотогалереї - основні зупинки.
Фото: DW/D.Kaniewski
Магазин у селі Залісся
Після проходження паспортного контролю на КПП Дитятки, перша зупинка маршруту у 30-кілометровій Зоні відчуження - село Залісся. Колишні садові дерева виросли у справжній ліс, яким поросли центральні вулиці. До аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року тут проживало близько трьох тисяч мешканців. Їх евакуювали у Бородянський район Київщини. Згодом сюди повернулось кілька самоселів.
Фото: DW/D.Kaniewski
Дім Культури у Заліссі
Залісся було не останнім у районі селом. Тут, у 15 хвилинах від міста Чорнобиля, розташовувалась середня школа, бібліотека, пологовий будинок та Дім Культури (на фото), збудований у 1959 році. Приміщення непогано зберіглося - усередині все ще висить пропагандистський транспарант. У хорошому стані ліпнина, що оздоблювала сцену. Але долівка майже геть згнила, тож пересуватися слід обережно.
Фото: DW/D.Kaniewski
Техніка ліквідаторів у Чорнобилі
Наступна зупинка - Чорнобиль. Біля пожежної частини просто неба розташований музей техніки, задіяної у ліквідації наслідків аварії. У перші дні спеціалісти сподівалися з її допомогою розчистити особливо небезпечні завали. Але навіть техніка не витримувала високий рівень радіації, а виходячи з ладу, створювала для ліквідаторів зайві труднощі.
Фото: DW/D.Kaniewski
Алея Пам'яті
Алея Пам’яті меморіального комплексу "Зірка Полинь" в Чорнобилі - це символічне кладовище з назвами 162 населених пунктів, які зрівняли із землею після Чорнобильської катастрофи. Зі спогадів ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС Валерія Стародумова: "Метод захоронення називався "під себе". Інженерна машина розгородження (ІМР) мала викопати траншею поруч, зіштовхнути будинок і засипати землею".
Фото: DW/D.Kaniewski
Мікрозіверт? Бер? Мікрорентген? Кюрі?
Наступна зупинка - село Копачі. Воно розташоване в 10-кілометровій зоні. Село зазнала найбільш інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами. Саме тут туристи жваво вимірюють рівень радіації за допомогою дозиметрів, доступних за додаткову плату (150-300 гривень). Супровідники мають допомогти зорієнтуватися в одиницях вимірювання. Подекуди "фонить" і "зашкалює", пристрій гучно пищить.
Фото: picture-alliance/C.Junfeng
Дитячий садок у селі Копачі
Село розташовувалося лише у чотирьох кілометрах від ЧАЕС. Через сильне забруднення його ліквідували і заспиали землею. Одна з небагатьох будівель, що залишилась стояти - дитячий садок. Тут ще чимало дитячих іграшок, меблів, посібників із дошкільного виховання, є і батьківський куток. Лише дітей немає...
Фото: DW/D.Kaniewski
Майданчик перед 4-м енергоблоком ЧАЕС
Пам'ятник ліквідаторам аварії встановили на майданчику перед 4-м енергоблоком ЧАЕС. Сьогодні цей енергоблок уже вкритий новим захисним конфайнментом і виглядає цілком мирно. А в квітні 1986 року, після аварії, показники радіації тут перевищували норму у тисячі разів. У ліквідації наслідків однієї з найбільших техногенних катастроф взяли участь близько 600 тисяч осіб.
Фото: DW/D.Kaniewski
Радіологічний контроль на ЧАЕС
Перед входом до ЧАЕС обов’язково пройти контроль на предмет наявності радіологічного забруднення одягу. Як правило прилади звітують "чисто". В іншому разі дозиметристи спробують відчистити одяг. Якщо не вдасться - доведеться його залишити. Організатори обіцяють, що за день перебування у Чорнобильській зоні рівень радіаційного опромінення дорівнюватиме дозі, отриманій за годину польоту літаком.
Фото: picture-alliance/AA/V. Shtanko
Обід на станції
Після проходження радіологічного контролю, у станційній їдальні ЧАЕС пропонують повноцінний обід: борщ або суп, м'ясо з гарніром і салат, компот, сік та хліб. Тут можуть харчуватися і вегетаріанці: замість м'ясного можна взяти, наприклад, кавун та персик. Усі продукти - лише з-за межі зони відчуження. Ціна обіду - 100 гривень. Каву можна взяти окремо, в автоматі. Увага: автомат решту не дає.
Фото: DW/I. Sheiko
Прип'ять - місто атомників
Ось ми і в центрі Прип’яті - гордості соціалістичного містобудування. Рік заснування - 1970. До аварії в місті, розташованому в двох кілометрах від ЧАЕС, проживало близько 50 тисяч мешканців. На фото - "білий дім", де жила міська еліта та директор ЧАЕС Віктор Брюханов, засуджений згодом до 10 років ув’язнення. На першому поверсі - магазин "Веселка", після аварії слугував меблевим складом.
Фото: DW/D.Kaniewski
Автомати з газировкою
Ці автомати, встановлені біля кафе "Прип'ять", у радянські часи були невід'ємною частиною міського ландшафту. На них можна було натрапити на вулиці та у парках відпочинку. Цю модель АТ-101СК випускало виробниче об’єднання "Київторгмаш". Вода зі сиропом коштувала 3 копійки, без - 1 копійку. У другому автоматі (на фото) так і залишився стояти гранований стакан.
Фото: DW/D.Kaniewski
Унікальний вітраж у кафе "Прип'ять"
Кафе "Прип'ять" - улюблене місце відпочинку молоді, розташоване біля річкового вокзалу, куди з Києва припливали теплоходи "Ракета". Особливість інтер'єру - вітраж, найвірогідніше, авторства команди знаменитого художника-монументаліста Івана Литовченка. Виконаний за трудомісткою і витратною технологією: творцем зібрані фрагменти кольорового скла. Митці називають результат "гобеленом у склі".
Фото: DW/D.Kaniewski
Залишки універмагу
Прип'ять вважався зразково-елітним містом. Рівень забезпечення енергетиків порівнювали з московським, звичний для СРСР дефіцит тут був рідкістю. У Прип'яті діяло 25 магазинів, у тому числі універмаг, що відкрився на початку 1986 року. На першому поверсі був продуктовий відділ, на другому - меблевий. Тут ще збереглися холодильні вітрини, хоча мародери давно зняли усе "начиння" на металобрухт.
Фото: DW/I. Sheiko
Розграбоване мародерами
Та найбільше сліди мародерів помітні у залишених приватних помешканнях прип’ятчан. Деякі речі, незабруднені радіацією, городяни змогли згодом забрати та вивезти, частково майно утилізували. Решту розікрали мародери. Знімали навіть батареї. Більшість квартир нині майже цілком порожні. Подекуди, як тут, у квартирі в домі на вулиці Лесі Українки, ще можна знайти шпалери, старі меблі та дещо з кухні.
Фото: DW/D.Kaniewski
"Вірним курсом завжди. Та весь час не туди"
…ці слова з пісні Тараса Петриненка згадуються при виді транспарантів до Першотравня у будинку культури "Енергетик". Аварію на ЧАЕС від розпаду СРСР відділяють лише 5 років. Історики упевнені, що Чорнобиль став початком кінця Радянського Союзу. Лише на першому етапі збитки від аварії становили 18 мільярдів рублів. Похитнулася не лише неповоротка економіка, але й сліпа віра в курс КПРС.
Фото: DW/D.Kaniewski
Секретний об'єкт - загоризонтна радіолокаційна станція "Дуга"
...вона ж - "Чорнобиль-2", вона ж - "російський дятел" (Russian woodpecker), вона ж "випалювач мізків". Остання зупинка маршруту - секретний об'єкт, збудований неподалік ЧАЕС. Він був частиною системи протиповітряної оборони СРСР для виявлення запуску міжконтинентальних балістичних ракет. Починаючи від 1976 року, "Дуга" наводила страх шумом в ефірі, за що радіолюбителі й охрестили її "дятлом".
Фото: DW/I. Sheiko
Знайомтеся: лис Семен
На околицях Прип'яті часто можна зустріти лиса на прізвисько Семен. Він став своєрідною місцевою знаменитістю. Туристів Семен любить, адже вони його часто підгодовують. Однак гладити його не рекомендується. Не лише через те, що у нього на хутрі теоретично можуть бути радіоактивні частинки. Цей симпатяга - дика тварина і кусатися не розучився.