Новий табір для біженців на Лесбосі частково затопило
Валерій Сааков
13 жовтня 2020 р.
Близько сотні наметів затопило на Лесбосі у тимчасовому таборі, зведеному для біженців та мігрантів, що залишились просто неба після того, як вогонь повністю знищив табір, де вони перебували.
Реклама
Вдруге за кілька днів тимчасовий табір для біженців, зведений на грецькому острові Лесбос, затоплює через потужні зливи. У вівторок, 13 жовтня, повідомляється про те, що потоки мулу пошкодили майже сто наметів зі 1100, облаштованих за допомогою Управління верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН).
Тимчасовий табір Kara Tepe, що нині потерпає від сильних опадів, був зведений протягом кількох днів після того, як у серпні дощенту згорів табір Moria, в якому мешкали близько 12 тисяч людей. У Kara Tepe, за даними УВКБ ООН, оселились 7800 біженців та мігрантів.
Зважаючи на те, що табір облаштовувався для тимчасовго перебування людей, поки їхню долю вирішуватимуть грецька влада та ЄС, у ньому бракувало належних умов. Робоча група Єврокомісії та грецької влади працює над вирішенням питання про розміщення людей в інших помешканнях. Так, в середині вересня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) повідомила, що Євросоюз та Греція можуть спільно створити на острові Лесбос новий табір, яким могли б опікуватися спільно Греція, і агентства ЄС. Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) вже підтримала цю ідею. На її думку, це стало б "важливим кроком на шляху до європеїзації міграційної політики".
"Європейська мрія": як біженці тікають від війни (фотогалерея)
Фотографії напливу мігрантів до Європи у 2015 та 2016 роках розлетілися по всьому світу. Найдраматичніші світлини - у фотогалереї DW.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Мета - вижити
Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.
Фото: Getty Images/AFP/A. Messinis
Пішки до Європи
У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.
Фото: Getty Images/J. Mitchell
Глобальний шок
Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.
Фото: picture-alliance/AP Photo/DHA
Хаос та відчай
Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Підніжка біженцю
Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.
Фото: Reuters/M. Djurica
Жодних відкритих кордонів
Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.
Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.
Фото: picture-alliance/dpa/Aleppo Media Center
Невідомий новий дім
Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.
Фото: Reuters/Y. Behrakis
Надія на підтримку
Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Надзвичайна ситуація в таборах
На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Laurent
Порятунок у морі
Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.
Фото: picture alliance/AP Photo/E. Morenatti
Перечекати у Лівії
Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.
Фото: Narciso Contreras, courtesy by Fondation Carmignac