Премія німецького мовника Deutsche Welle (DW) "За свободу слова" (Freedom of Speech Award) цьогоріч вручається за висвітлення кризи, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Її лауреатами нині стали 17 журналістів і блогерів з різних країн світу, які писали про ситуацію у власних державах в умовах пандемії COVID-19, і зазнали погроз, арештів і судових переслідувань.

"Під час глобальної кризи у сфері охорони здоров'я журналістика виконує ключову функцію, і кожен журналіст несе велику відповідальність, - заявив генеральний директор DW Петер Лімбурґ (Peter Limburg), оголошуючи переможців конкурсу в Берліні. - Громадяни кожної країни мають право на доступ до інформації, що ґрунтується на фактах і критичному аналізі. Будь-яка форма цензури може коштувати життя! Спроби криміналізувати повідомлення про поточну ситуацію явно порушують свободу думки".

Напади, погрози, арешти

Журналістські організації відзначають масові обмеження свободи ЗМІ під час пандемії COVID-19. "Авторитарні режими в усьому світі не змогли втриматися від використання цієї безпрецедентної кризи для контролю над національними ЗМІ чи посилення державної цензури", - йдеться в заяві "Репортерів без кордонів" (ROG), опублікованій на сайті організації.

За час пандемії станом на 29 квітня Міжнародний інститут преси (IPI) зареєстрував 150 порушень свободи ЗМІ в багатьох країнах. Йдеться про цензуру, обмеження доступу до інформації, арешти журналістів, словесні нападки і фізичні напади на них.

Читайте також: Індекс свободи преси: Україна опинилася на 96 місці

Росія: загрози від Кадирова

Однією з лауреаток премії "За свободу слова" стала російська журналістка, оглядач "Новой газеты" Олена Мілашина. Через критичні репортажі про те, як Чечня поводиться у час кризи, спричиненої коронавірусом, Мілашина стала об'єктом пильної уваги з боку глави республіки Рамзана Кадирова.

У матеріалі "Смерть від коронавірусу - менше зло", опублікованому в "Новой газете" 12 квітня, журналістка написала, що лікарям не вистачає засобів захисту, а місцева влада проводить масові затримання за порушення режиму самоізоляції. Крім того, жителі регіону з симптомами COVID-19 уникають звернення до лікарів, побоюючись можливих репресій.

Стаття викликала незадоволення Кадирова. На наступний день в своєму Telegram-каналі він звернувся за допомогою до ФСБ, яку назвав "могутньої цитаделлю" російського суверенітету. "Доки триватиме провокаційне і вибухонебезпечне античеченське цькування, нахабно і безсовісно влаштоване виданням "Новая газета?" - запитував Кадиров.

На відео наради Кадирова зі своїми підлеглими, оприлюдненому в інтернеті, глава Чечні заявляє: "Якщо ви (Федеральна служба безпеки. - Ред.) хочете, щоб ми вчинили злочин і стали злочинцями, то так і скажіть! Один візьме на себе цей тягар відповідальності і понесе покарання за законом. Посидить у в'язниці і вийде!" Журналісти і правозахисники розцінили ці слова як пряму погрозу вбивства.

Інцидент з Мілашиною привернув увагу уповноваженої уряду ФРН з прав людини Бербель Кофлер (Bärbel Kofler) і посла Франції з прав людини Франсуа Крокетта. У спільній заяві вони закликали Росію провести розслідування погроз на адресу журналістки "Новой газеты". "Погрози з боку держчиновників абсолютно неприйнятні і суперечать всім правовим нормам", - йдеться у документі.

Білорусь: кримінальні переслідування за професійну діяльність

Ще один лауреат премії DW "За свободу слова" - головний редактор білоруського онлайн-видання "Ежедневник" Сергій Сацук. 25 березня журналіста затримали за підозрою в отриманні хабаря і порушили щодо нього кримінальну справу. Колеги Сацука переконані, що причиною переслідувань стала стаття "Хто сіє паніку навколо коронавірусу: президент чи сайти і канали?", опублікована на сайті "Ежедневника". У ній Сацук засумнівався в точності офіційних даних про поширення інфекції в країні.

У матеріалі також зазначалось, що президент країни Олександр Лукашенко доручив Комітету державної безпеки "розібратися з сайтами і каналами, які публікують фейки про смерті від коронавірусу в Білорусі". "Саме це розпорядження, на тлі офіційно стабільної ситуації в країні, дало ясно зрозуміти: час панікувати!" - писав журналіст.

4 квітня генеральний прокурор Білорусі скасував рішення про взяття Сергія Сацука під варту, проте звинувачення з нього так і не були зняті. Раніше на сайті "Ежедневник" була опублікована стаття Сацука про корупцію в міністерстві охорони здоров'я. Сам журналіст неодноразово заявляв, що з ним намагаються розправитися за його професійну діяльність

Китай: зникнення журналістів

У лютому західні ЗМІ написали про зникнення кількох китайських блогерів. Один з них - адвокат Чень Цюші, ще один лауреат премії "За свободу слова", - за кілька днів до свого зникнення 6 лютого опублікував в Twitter і YouTube відео, в якому заявив: "Я боюся. Переді мною - вірус. За мною - юридична та адміністративна влада Китаю. Але поки я живий, я продовжуватиму писати і повідомлятиму лише те, що бачив і чув сам".

До цього Чень Цюші кілька днів перебував в Ухані і писав про те, що китайська система охорони здоров'я не може впоратися з кризою: медикам не вистачає масок, захисного одягу, а головне - не вистачає діагностичних наборів, і багато людей не можуть з'ясувати, чи заражені вони коронавірусом. З 6 лютого він перестав виходити на зв'язок, а пізніше поліція повідомила його матері, що Чень Цюші був перебуває "на карантині". Його друзі впевнені, що блогера взяли під варту, позбавивши його засобів зв'язку.

Бізнесмен Фан Бінь, як і Чень Цюші, розміщував в інтернеті відео і прямі трансляції про ситуацію в своєму рідному місті Ухань. 1 лютого він виклав відео, на якому було видно мішки для трупів в припаркованому біля лікарні автомобілі. На наступний день він повідомив, що поліція допитала його і вилучила ноутбук. З 9 лютого про Фан Біня немає ніякої інформації.

Зникнення журналістів в Китаї не припиняються: лише з 19 квітня в країні зникли троє активістів, залучених до проєкту боротьби з цензурою.

DW вимагає звільнення всіх затриманих журналістів

Лауреатами премії DW "За свободу слова" також стали журналіст-розслідувач зі Словенії Блаж Згага, сербська журналістка Ана Лаліч, турецька правозахисниця і журналістка Нурджан Байсал, журналіст з Камбоджі Сованн Ріті, філіппінська письменниця Марія Вікторія Белтран, журналіст з Уганди Давід Мусісі Карьянколо і інші представники ЗМІ, які піддаються арештам і переслідуванням за свою професійну діяльність в умовах пандемії COVID-19.

"Ми високо цінуємо всіх наших колег, яким насильство заважає виконувати їх роботу в ці важкі часи, - заявив генеральний директор DW. - Deutsche Welle вимагає негайного звільнення всіх журналістів, затриманих за висвітлення кризи, викликаної пандемією коронавірусу".

Премія Deutsche Welle "За свободу слова"

Медіакомпанія Deutsche Welle вручає нагороду "За свободу слова" з 2015 року. Лауреатом може стати людина або ініціатива, які зіграли важливу роль у справі захисту в ЗМІ прав людини і свободи думок.

На сьогодні серед лауреатів цієї премії вже були блогер з Саудівської Аравії Раїф Бадаві (2015), колишній головний редактор турецької газети Hürriyet Седат Ергін (2016), журналістська асоціація, яка висвітлює роботу Білого дому (White House Correspondents'Association - WHCA, 2017), іранський політолог Садег Зібакалам (2018) і мексиканська журналістка і письменниця Анабель Ернандес (2019).

Вручення премії зазвичай проходить в рамках міжнародного медійного форуму Global Media Forum. Цьогоріч через пандемію COVID-19 нагородження відбулося віртуально.