Щоб пришвидшити обмін полоненими, "слуги народу" пропонують звільняти від покарання засуджених російських військових та закривати справи про воєнні злочини РФ. Правники, що беруть участь у розслідуваннях, обурені.
Реклама
Законопроєкт "Щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених" група з 19 депутатів від правлячої партії "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді 6 червня. Документ, підписаний членом комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федором Веніславським, передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які покликані спростити обмін тих полонених, яких Україна вважає воєнними злочинцями.
"Ураховуючи складну ситуацію, яка склалася у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію України та введенням воєнного стану… нагальною є потреба оперативно вирішувати питання щодо обміну обвинувачених", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Пробачити й обміняти
Для вирішення цієї проблеми автори ініціативи пропонують додати до українського законодавства ще одну підставу для звільнення від покарання за скоєні й доведені у суді злочини - передача засудженого для обміну як військовополоненого. Для реалізації такого механізму перед судом має клопотати прокурор, який представляв обвинувачення, а до нього попередньо має звернутись уповноважений орган, який займається обмінами, - з перших днів червня це Головне управління розвідки міністерства оборони України.
У разі, якщо обмін не відбудеться, полоненого повертають назад за ґрати, а якщо ж обміняного злочинця знову затримають в Україні за участь у бойових діях, - він відсиджуватиме повний термін.
Масштаби роботи з розслідування воєнних злочинів в Україні вражають. За даними Офісу генерального прокурора, станом на середу, 8 червня, правоохоронці відкрили 16 271 кримінальну справу щодо воєнних злочинів. "На сьогодні є 90 осіб, яких ми ідентифікували як воєнних злочинців… Убивства цивільних, сексуальні злочини, тортури тощо. Ми почали їх притягувати до відповідальності", - зазначала минулого тижня генпрокурорка Ірина Венедиктова.
Утім, більшості оголошують підозри заочно, реально ж затриманих обвинувачених - одиниці, запевняє DW Федір Веніславський. "Але через них гальмуються обміни всіма іншими полоненими, тому що вони включені в усі списки", - розповідає депутат, посилаючись на інформацію від української розвідки.
У травні з'явилися й перші судові вироки щодо російських військових. Досі їх лише три: 21-річного сержанта Вадима Шишимаріна засудили до довічного ув'язнення за порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством цивільного, а солдатів Олександра Бобикіна та Олександра Іванова - до 11,5 року за обстріл цивільних об'єктів Харківщини з "Градів". І хоча всі троє визнали провину, вироки ще не набрали законної сили.
"Перепон для обміну немає жодних, потрібна лише політична воля - взяти й обміняти військових за міжнародним правом", - переконаний адвокат Шишимаріна Віктор Овсянніков.
Однак його колега Віталій Титич твердить, що обміни обвинувачених у кримінальних злочинах між Росією і Україною роками перебували поза правовим полем. Титич нагадує, зокрема, про останні обміни 2019-2020 років, у рамках яких Україна відпускала з-під варти полонених на Донбасі військових РФ, бойовиків самопроголошених республік, а то й українських громадян, обвинувачених у шпигунстві чи тероризмі.
DW докладно описувала попередні обміни "утримуваними особами". Непублічні угоди між Україною та РФ передбачали їхнє так зване "процесуальне очищення" в українських судах. Шляхів виходу було зазвичай три. Тих, хто вже відбував покарання, милував особистими указами президент Володимир Зеленський - так, наприклад сталось перед обміном російського солдата Віктора Агєєва восени 2019 року. Ті, хто оскаржував вироки в суді, нерідко несподівано визнавали провину за день-два перед обміном та отримували покарання, яке відповідало терміну, вже проведеному за ґратами.
У випадках, коли судові слухання ще тривали, підозрюваним під обмін змінювали запобіжний захід, відпускаючи на волю. Їхні кримінальні справи в такому випадку надовго "підвисали", як це сталося з частиною "беркутівців", обвинувачених у розстрілі на Майдані 20 лютого 2014 року, - адвокат Віталій Титич представляв у цьому процесі родини загиблих з "небесної сотні".
Титич припускає, що звільняючи полонених від покарання, Україна може втратити світову підтримку в розслідуванні злодіянь російської армії. Адже Офіс генпрокурора кваліфікує її дії як "порушення законів та звичаїв війни" - міжнародний злочин, переслідувати винуватців у якому Україна зобов'язувалась, підписуючи відповідні конвенції
"Ми багато років пропонували врегулювати процес через процедуру відбування покарання за кордоном - це дозволило б доводити до кінця провину обвинувачених і вже потім міняти їх. Нинішня ініціатива перекреслює всю роботу правничої спільноти", - обурюється адвокат, який і сам нині перебуває на фронті.
Прокурор Ярослав Ущапівський, який представляв обвинувачення проти Шишимаріна, теж емоційно називає законопроєкт "слуг народу" "брєдом собачим". Його обурюють поправки до Кримінального процесуального кодексу України, за якими автори пропонують не тільки звільняти обміняних полонених від покарання, а й узагалі закривати ще недорозслідувані кримінальні справи, якщо підозрюваного обмінюють.
"Моя особиста думка: закривати справи неприпустимо, адже тоді постраждалі ніколи не дочекаються справедливості, якоїсь компенсації. Щодо цього питання потрібна широка фахова дискусія. Та чи наважиться на неї зараз Рада?" - розмірковує прокурор.
Федір Веніславський, який також постійно представляє президента в Конституційному суді, заявив DW, що для нього пріоритетом нині є звільнення полонених, зокрема, захисників Маріуполя з полку "Азов", яким у РФ теж загрожує кримінальне переслідування. Депутат запевняє, що вже отримав схвалення законодавчої ініціативи в голови профільного комітету з правоохоронної діяльності й однопартійця Сергія Іонушаса та очікує на швидке ухвалення закону в сесійній залі.
Утім, кілька членів правоохоронного комітету з опозиційних фракцій у четвер, 9 червня, не захотіли коментувати DW перспективи законопроєкту "слуг народу", пославшись на те, що питання обмінів потребує детальнішого вивчення. "Але зараз така тенденція, вони (депутати від пропрезидентської фракції. - Ред.) реєструють лише те, про що точно є консенсус щодо голосування", - зазначає Олександра Устинова з "Голосу".
Супутникові знімки як доказ воєнних злочинів РФ в Україні
01:52
Сто днів повномасштабної війни Росії проти України
Фотохроніка перших ста днів повномасштабної війни в Україні та подій у світі, пов'язаних із воєнним вторгненням Росії.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Вибухи та руйнування, військові та їхня техніка, мирні жителі та їхнє горе - DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб'єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, зі самої РФ, а також зі сепаратистських регіонів Донбасу.
Фото: BORDER SERVICE OF UKRAINE/AP Photo/picture alliance
Російська пропаганда зображувала "спецоперацію" як серію "високоточних ударів по військових об'єктах України". Насправді ж армія РФ завдає ударів по різних об'єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото в Харкові.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав - Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої домівки, понад шість мільйонів - виїхати за кордон.
Фото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.
Фото: Zaporizhzhya NPP/REUTERS
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія". Літак згорів наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і силами ЗСУ за аеропорт "Гостомель" під Києвом.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Історична мить у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед Бундестагом оголошує про новий курс Берліна та "зміну епохи".
Фото: Michael Sohn/AP/picture alliance
Для всього світу одним зі символів жорстокості російської війни став напад на пологовий будинок у Маріуполі на початку березня. 17 осіб серед персоналу та породілей отримали поранення, натомість у російській пропаганді традиційно говорили про "інсинуацію". Напад було скоєно під час "режиму тиші", який, зокрема, був підтверджений російською стороною, для роботи в місті гуманітарних коридорів.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру "Москва". При захопленні українського острова Зміїний саме він почув на свою адресу вже крилату фразу "Російський військовий корабель, йди на х...". Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Фото: Russian Navy/dpa/picture alliance
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ Київську, Сумську, Чернігівську області. Визволення Київської області від армії РФ на початку квітня відкрило страшну картину скоєних за цей час воєнних злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь - благополучні передмістя Києва - стали називним ім'ям для позначення брутальності російської армії в Україні.
Фото: Ken Cedeno/UPI Photo/Newscom/picture alliance
На східному напрямку, Росія ще з початку березня з кожним днем дедалі щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на величезну руїну.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Найнижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому переховувалися цивільні. Зі супутника можна було розгледіти слово "ДІТИ" перед будівлею театру. Кількість загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Фото: Nikolai Trishin/ITAR-TASS/IMAGO
Маріуполь після взяття в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Фото: Alexei Alexandrov/AP/picture alliance
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, аж до середини травня тримали оборону на території заводу "Азовсталь". Для багатьох вони стали символом відважності. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйновано, за оцінками, на 95 відсотків. Москва оголосила про намір провести над військовими показовий судовий процес. У Києві сподіваються на обмін захисників "Азовсталі".
Фото: Azov Special Forces Regiment of the Ukrainian National Guard/AP/picture alliance
З початку воєнних дій Росія завдає безщадних ударів по українській інфраструктурі - мостах, залізничних коліях, автошляхах. Загалом, за даними українського уряду, станом на середину травня, завдані цивільній інфраструктурі України, оцінюються у понад 90 мільярдів доларів США.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
За даними Мінкультури України, російські ракети знищили або пошкодили щонайменше 353 об'єкти української культурної спадщини, повністю зруйновано 9 об'єктів. Так, на початку травня ракетний удар РФ знищив музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області. Перед війною у музеї завершилися реставраційні роботи до святкування 300-річчя від дня народження філософа.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Воєнні злочини, тортури, застосування заборонених боєприпасів, фільтраційні табори і вивезення до Росії: українські та міжнародні правозахисники вказують на масові порушення російським окупаційним режимом базисних прав людини та міжнародних конвенцій. На фото - довідка про проходження російської фільтрації у Маріуполі.
Фото: privat
Тим часом влада України почала притягувати до кримінальної відповідальності російських військових, яких обвинувачують у скоєнні воєнних злочинів в Україні. На фото: сержант Вадим Шишимарін, якого суд у Києві 23 травня 2022 року визнав винним у вбивстві мирного жителя на Сумщині і засудив до довічного ув'язнення.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
На кінець третього місяця війни армія РФ зосередилася на жорсткому наступі на Донбасі і, за даними розвідки, зі суттєвими втратами взяла під контроль більшу частину Сєвєродонецька в Луганській області. Річка Сіверський Донець залишається природною перепоною для подальшого просування. Українська армія розраховує, що зможе дати ефективніший опір, маючи сучасні західні збройні системи.
Фото: Alexander Reka/ITAR-TASS/IMAGO
Наприкінці третього місяця війни західні партнери практично одночасно оголосили про надання Україні сучасного озброєння та оборонних систем. Від США надійдуть комплекси HIMARS (на фото), Лондон надішле дальнобійні системи M270 MLRS, а ФРН відправить Україні системи ППО IRIS-T. Усі вони, на думку аналітиків, після надходження і розгортання можуть переломити ситуацію на полі бою.