Такого ще не було в історії німецького Бундестагу: у вівторок, 18 березня, на голосування до парламенту виноситься законопроєкт, який найближчими роками дасть змогу залучати безпрецедентні обсяги позикових коштів на військові потреби, цивільну інфраструктуру та захист клімату. Крім того, уряди федеральних земель також у майбутньому зможуть в обмеженому обсязі запозичувати кошти.

Законопроєкт був розроблений консервативним блоком Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС) та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН), які наразі намагаються сформувати новий федеральний уряд, а лідер ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), ймовірно, стане наступним федеральним канцлером. Однак для формування необхідної для ухвалення закону більшості в Бундестазі, партіям потенційної урядової коаліції необхідна підтримка Зелених, які в майбутньому перебуватимуть в опозиції. Після того як консерваторам і соціал-демократам вдалося дійти згоди під час важких переговорів, комітет Бундестагу з питань бюджету в неділю, 16 березня, рекомендував парламенту схвалити законопроєкт.

DW розбиралася з тим, що зміниться в разі ухвалення закону.

Послаблення "боргового гальма"

Згідно з конституцією Німеччини, держава може витрачати стільки грошей, скільки вона отримує. У той час як правило "боргового гальма" суворо діє щодо 16 федеральних земель, уряду ФРН все ж дозволено залучати запозичення, але не більше 0,35 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП).

Витрати на оборону

Правило "боргового гальма" практично скасовується для витрат, необхідних для оборони країни. У законопроєкті зазначено, що витрати на Бундесвер, а також "федеральні витрати на цивільну оборону, захист населення, розвідувальні служби, захист інформаційно-технологічних систем і допомогу державам, які зазнали нападу на порушення міжнародного права", у майбутньому також можуть фінансуватися за рахунок кредитів. Сюди ж належить і військова допомога Україні, яка на 2025 рік запланована в розмірі чотирьох мільярдів євро, і до якої, ймовірно, незабаром додадуться ще три мільярди.

Нові правила поширюються на всі витрати, що перевищують один відсоток ВВП. Якщо виходити з обсягу економічного виробництва, досягнутого 2024 року, то один відсоток ВВП відповідає приблизно 43 мільярдам євро. Усе, що перевищує цю суму, більше не підпадатиме під обмеження на запозичення. Фрідріх Мерц описав значення цього правила словами: "Все, що буде потрібно".

Позики для федеральних земель

Сувора заборона на запозичення для федеральних земель має бути ослаблена і узгоджена з федеральним урядом. Усім федеральним землям разом буде дозволено брати новий борг у розмірі до 0,35 відсотка ВВП. Розподіл відповідних сум регулюватиметься федеральним законом, який ще належить розробити.

Проблема очікується в тому, що федеральні землі повинні будуть внести відповідні поправки у своє земельне законодавство. Однак у більшості ландтагів (земельних парламентів) для цього немає достатньої більшості. Одним зі способів зробити зміни можливими було б внесення поправок до конституції ФРН, які одночасно скасували б закони федеральних земель. Однак це стало б серйозним посяганням на принципи федералізму.

Спеціальні фонди для інфраструктури

Німеччина має серйозні проблеми зі станом інфраструктури. Дороги, мости і залізничні колії зношувалися десятиліттями, через неувагу до їхнього обслуговування. Також необхідна модернізація систем енерго- і водопостачання, телекомунікацій, шкіл, університетів і лікарень. Цифровізація країни відстає. Перебудова і розширення кліматично нейтральної енергетичної інфраструктури ще далекі від завершення.

Поправка про інвестиції до Основного закону

До статті 143h Основного закону буде внесено зміни, згідно з якими протягом наступних дванадцяти років на інвестиції в інфраструктуру може бути залучено 500 мільярдів євро. Ця сума розподілятиметься наступним чином: федеральні землі мають використати 100 мільярдів євро для своєї інфраструктури, в той час як 300 мільярдів євро будуть передані в розпорядження федерального уряду. Решту 100 мільярдів євро буде виділено для захисту клімату. У законопроєкті йдеться про "додаткові інвестиції для досягнення кліматичної нейтральності до 2045 року".

Додаткові інвестиції

Гроші мають надходити на додаток до тих інвестицій, які плануються в будь-якому разі. Для цього передбачається, що в майбутньому федеральному бюджеті на інвестиції має бути виділено не менше десяти відсотків. Виходячи з бюджету на 2024 рік, це близько 47 мільярдів євро. Зі спеціального фонду, що фінансується за рахунок кредитів, можуть бути виділені тільки ті кошти, які перевищують цю суму.

Читайте також: Сотні мільярдів на танки і дороги: як Мерц хоче змінити конституцію Німеччини

Критика законопроєкту

Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і Ліва партія виступають проти ухвалення законопроєкту з різних причин. Разом ці дві політичні сили мають понад третину мандатів у новому складі Бундестагу.

Голосування в "старому" Бундестазі

Поправки до Основного закону можливі тільки в тому разі, якщо за них проголосують не менше двох третин членів Бундестагу. Тож у новому складі парламенту АдН і Ліва партія можуть заблокувати законопроєкт. Тому ХДС/ХСС і СДПН внесли свій законопроєкт до "старого" Бундестагу, де вони разом із Зеленими, як і раніше, мають понад дві третини місць. Він легітимний до 25 березня, коли буде сформовано новий парламент.

АдН і Ліва партія намагалися запобігти голосуванню в старому Бундестазі, подавши позов до Федерального конституційного суду, але зазнали невдачі.

Фінансові наслідки

Економісти попереджають про серйозні наслідки для фінансових ринків, якщо Німеччина візьме на себе майже один трильйон євро нового боргу. Ларс Фельд (Lars Feld), професор Інституту Вальтера Ойкена у Фрайбурзі, припускає, що через десять років державний борг Німеччини зросте з нинішнього рівня близько 62 відсотків до 90 відсотків ВВП. Це призведе до додаткових витрат - виплатою відсотків у розмірі від 250 до 400 мільярдів євро, залежно від динаміки відсоткової ставки за державними облігаціями, сказав Фельд на слуханнях бюджетного комітету в Бундестазі. Міжнародні ринки облігацій уже занервували.

Вероніка Грімм (Veronika Grimm), професорка Технічного університету Нюрнберга, вбачає в ухваленні законопроєкту "виклик стабільності в Європі", про що вона також заявила в парламентському комітеті з бюджету. Якщо відсоткові ставки за німецькими державними облігаціями зростуть, це призведе до того, що відсоткові ставки для країн з і без того великою заборгованістю, таких як Італія та Іспанія, зростуть до рівня, який ці країни навряд чи зможуть обслуговувати. Грімм попередила, що це знову підвищить "вразливість єврозони".