Вихід із зали для "перерви на каву", складні юридичні схеми для використання доходів з відсотків від заморожених російських активів, заключні заяви глав держав і урядів без угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана - такі приклади показують, як складно Євросоюзу доводиться ухвалювати деякі рішення без Угорщини або в обхід неї.

Однак у питаннях зовнішньої і безпекової політики це стає робити дедалі складніше. Наприклад, пакети санкцій проти Росії, 19-й з яких зараз перебуває на стадії обговорення, повинні бути одноголосно схвалені всіма державами-членами. Також у податковій політиці або коли йдеться про прийняття до складу блоку нових членів окрема держава може заблокувати будь-яке рішення, наклавши на нього вето.

З моральної точки зору, таку поведінку держав важко засуджувати, адже такі питання стосуються "ключових сфер національного суверенітету", зазначив в інтерв'ю DW Ніколай фон Ондарца (Nicolai von Ondarza) з берлінського фонду "Наука і політика" (SWP). І держави-члени ЄС не хочуть, щоб колективним голосуванням ухвалювалися рішення, які суперечать їхнім власним інтересам, пояснює політолог, який очолює дослідницьку групу ЄС у SWP. У випадку Німеччини це стосується, наприклад, політики ЄС щодо Ізраїлю, нагадує фон Ондарца.

Однак експерт вважає проблемою те, що для Угорщини часто йдеться не про саму суть питання, яке розглядається, - натомість країна використовує своє право вето, щоб "шантажувати" держави-члени в інших питаннях.

У ЄС це неформально називають "тактичним вето". Наразі Віктор Орбан часто блокує ухвалення рішень, які стосуються політики ЄС щодо України. Так, саме через протидію з боку Будапешта Україні досі не можуть виплатити допомогу обсягом близько 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру. Угорщина також виступає проти прогресу в можливому вступі України до ЄС. Серед іншого, Угорщина висловлює побоювання, що це може втягнути ЄС у війну з Росією. Однак уряд Орбана в кінцевому підсумку погодився з усіма 18 пакетами санкцій проти Росії, ухваленими до цього часу.

Використання подібної тактики іншими державами-членами трапляється рідко, каже політолог фон Ондарца. Наприклад, у 2020 році Кіпр заблокував санкції проти Білорусі, щоб домогтися більш жорстких заходів проти Туреччини.

У ЄС хочуть шукати "інноваційні рішення"

ЄС має правову проблему, заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен під час неформальної зустрічі, що нещодавно відбулася в Копенгагені: "Найповільніший корабель у флотилії визначає швидкість. І ми повинні знайти способи, щоб позиція більшості в Європі могла переважати". Тому Євросоюз, на його переконання, повинен шукати "інноваційні рішення".

Проте на зустрічі голів МЗС країн ЄС наприкінці серпня не обговорювалося питання того, якими саме можуть бути такі методи роботи. Це "однозначно" має відбутися в найближчі місяці, адже йдеться про "питання авторитету", заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

"Група друзів" хоче менше одностайності

Ще 2023 року за ініціативою Німеччини у ЄС було створено "Групу друзів для поліпшення ухвалення рішень у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики". За даними Ради ЄС, до неї вже приєдналися дванадцять держав - окрім Німеччини, це Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Словенія, Іспанія та Швеція.

"Група друзів", наприклад, запропонувала ухвалювати кваліфікованою більшістю голосів рішення про санкції, використання цивільних місій або заяви, що стосуються ситуації з дотриманням прав людини. Для ухвалення питання такою більшістю необхідно, щоб його підтримали щонайменше 15 держав-членів, які представляють щонайменше 65 відсотків населення ЄС. Також має бути створено своєрідний запобіжник, який би гарантував дотримання важливих національних інтересів держав-членів. Однак ці пропозиції щодо зміни процедури ухвалення рішень повинні, знову ж таки, одноголосно схвалити всі 27 глав держав і урядів ЄС.

За словами одного з дипломатів ЄС, деякі держави в цій групі хочуть обговорити ймовірність послаблення принципу одностайності й у питаннях, що стосуються податкової політики. У своїй промові про стан справ в ЄС на початку вересня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) також висловилася за реформу процесів ухвалення рішень в ЄС, щоб уникнути блокування державами-членами. Вона закликала ЄС звільнитися від "кайданів одностайності" усіх 27 держав-членів у деяких сферах.

Читайте також: Заради санкцій проти РФ: ЄС розморозить Угорщині €550 млн - ЗМІ

Зміна договору ЄС можлива, але малоймовірна

Ще одним способом пом'якшити принцип одностайності в ЄС може бути зміна договорів ЄС, наприклад, в питаннях прийняття нових членів, вважає фон Ондарца. Для цього також потрібна згода всіх 27 держав-членів, й наразі політолог вважає такий консенсус "політично малоймовірним".

Однак, якщо ця "група друзів" всередині ЄС поповнюватиметься новими членами, то вони матимуть змогу чинити більший тиск на інші держави, щоб згодом домогтися ухвалення рішень більшістю голосів. Проте, на думку експерта, Євросоюзу доведеться, ймовірно, і в майбутньому заплатити дуже високу ціну Угорщині, щоб та відмовилася від свого потужного козиря.

У Брюсселі "група друзів" також розглядається як засіб для створення тиску, повідомив DW один з дипломатів ЄС. За його словами, Угорщина дедалі більше ізолюється. Наразі Єврокомісія працює над планом використання заморожених російських активів для відбудови України. Як повідомляє інформаційне агентство Reuters, Брюссель насамперед шукає можливості обійти у цьому питанні угорське вето.

Читайте також: Орбан проти України: опитування завершено, риторика ненависті триває