Від початку масованого російського вторгнення в Україну пройшов уже понад місяць. Російські ракетні обстріли та атаки на мирні українські міста не припиняються вже 33-ий день. Про зміну тактики РФ, ядерний шантаж президента РФ Володимира Путіна, ймовірність вступу військ Білорусі у війну та можливу нову систему архітектури безпеки в інтерв’ю DW розповідає радник Офісу президента України Олексій Арестович. 

DW: З початку широкомасштабного російського вторгнення пройшов вже понад місяць. Як би ви охарактеризували цей місяць та яка зараз ситуація на фронті?

Олексій Арестович: Місяць я б охарактеризував, як провал російського плану нападу на Україну і російського плану шантажу Заходу. Хоча щодо другого Кремль частково досяг успіху, оскільки ми бачимо, що колективний Захід поводить себе "дещо перелякано". Мені здається, що Захід сам себе налякав. Кремль для них (країн Заходу. - Ред.) був приводом перелякатися. Психіка колективна та індивідуальна, та навіть у політиків працює однаково - якщо у тебе є тривожний стан, то психіка завжди знайде символічну зачіпку. Це буде і ядерна зброя, і хімічна зброя, і удари по польських аеродромах російськими ракетами та таке інше.

Нещодавно було офіційне повідомлення міноборони РФ, що вони "змінюють цілі операції" в Україні і зараз вони будуть зосереджуватись на "повному звільненні Донбасу", тобто спробі розширення так званих "ДНР" та "ЛНР" до меж адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей. 

Якщо ми пригадаємо, вони декларували на початку військової кампанії в Україні - "денацифікацію" та "демілітаризацію" України. Зміна їхніх цілей демонструє те, що плани Кремля повністю провалились. Ще одна прикмета того, що вони провалились - це те, що вони на другий день від початку "операції" попросили про перемовини. Це безпрецедентний випадок у світовій військовій історії, тому що не було такого, щоб сторона, яка нападає на другий день просила про перемовини. Це означає, що від початку в них усе пішло не так. 

До того ж, РФ не очікувала реакції Заходу у вигляді дуже потужних економічних санкцій. Вони їх непокоять не менше, ніж поразки на полі бою. Відсутність союзників (вони намагались таким зробити Китай, але не змогли), страшенні втрати на полі бою, нездатність виконати задекларовані "цілі" операції демонструє те, що основна вада тоталітарних та авторитарних режимів - це розрив зворотного зв’язку з реальністю. Зараз жоден з російських військових або політиків не може сказати Путіну, що усе провалилось і треба робити інакше. Під тиском обставин та реальної інформації, яка надходить з України - вони це зрозуміли та офіційно змінили цілі операції. Загалом, це означає для РФ оперативну поразку. 

Зараз вони зосередять зусилля на зоні ООС, там може бути для нас "досить боляче", і на утриманні півдня України - там про наступ вже не йдеться. Вони хочуть утримати Херсон. Відзначу, що від початку російські війська наступали одразу на семи-восьми оперативних напрямках, зараз залишились два. Наразі вже наші сили звільняють Сумську область, частини Харківської та Київської. Вже звідти виходять російські колони. Це для них провал. 

Щодо того, як ви сказали, де нам може бути "досить боляче"...

Боляче може бути в зоні ООС. Вони концентрують там усі сили, які зараз виводять з Півночі України. Там непроста ситуація.

Чи російські війська продовжуватимуть спроби захопити великі українські міста, як Київ та Харків?

Ні, вони цього не зможуть. Вони, ймовірно, будуть тримати певну облогу Києва, щоб постійно нас напружувати, чинити тиск і не давати перекидати війська з оборони Києва на схід України, де вони є більш потрібними. Однак, для штурму Києва в них сил не вистачить. У них не вистачило сил, коли сюди приїхали їхні елітні підрозділи, і ми їх трохи тут поховали. Армія, яка не здатна взяти Бучу та Гостомель протягом місяця не може взяти Київ, це нереально. 

Повертаючись до того, де Україні "може бути боляче" - до ситуації на Донбасі, президент Володимир Зеленський в одному зі своїх звернень розкритикував іноземних партнерів, які не надають Україні танки і літаки, необхідні для деблокування Маріуполя. Чи може Україна власними силами деблокувати Маріуполь?

Ні, принаймні поки основне російське угруповання діє північніше Маріуполя, про те, щоб деблокувати Маріуполь, не йдеться. Наші війська не пройдуть по степу 120 кілометрів під ударами авіації з анексованого Криму та Ростовської області РФ. Жодна ПВО, яка слідує в колоні, не зможе відбити масовану повітряну атаку. Ми просто поховаємо ті резерви, які є і можуть туди висунутись. 

Командир полку "Азов" це чудово розуміє. Він нещодавно давав інтерв’ю і сказав чітко, що Маріуполь відтягує сили противника. Це Маріуполь допомагає Україні і це правда. Якби не Маріуполь, ці сили були б кинуті на інші ділянки фронту. З військової точки зору деблокувати Маріуполь неможливо, оперативна обстановка поки що це не дозволяє зробити. 

На вашу думку, навіщо РФ масово обстрілює пологові будинки, драматичні театри, художні школи, житлові квартали українських міст, де немає жодних військових об’єктів?

Тому, що вони люди, свідомість яких викривлена масованою пропагандою. Вони розуміють усі наслідки дій, які вони вчиняють. Вони так само воювали в Чечні, в Сирії так само "зносили" Алеппо, бомбардували шпиталі. Перші ракети "Калібр", які випускала Росія, летіли по сирійським шпиталям, а не по військових цілях. Ми маємо справу з системним фактором, який називається російський спосіб ведення війни. Заходу та всьому світу потрібно нарешті зрозуміти, що це системна риса Росії, а не ексцеси виконавців. 

Зараз вони воюють проти "братського народу", як вони кажуть, і руйнують найбільш російськомовні міста. Тут мова йде про те, що світ має надати відповідну політичну, кримінальну та морально-етичну оцінку тому, що системно відбувається. У промовах світ нібито і надає свою оцінку. Однак ми не бачимо конкретних дій, які б могли це зупинити. Очевидно, що вони є, це і економічні санкції, і засудження, але це не зупиняє РФ. Тому треба вдаватись до дій та заходів, які здатні реально зупинити те, що відбувається. Оголошувати морально-етичні оцінки можна скільки завгодно, як це зробив Байден у Варшаві. Однак чи припиняються від цього злочинні дії Росії? Ні. 

До речі, як в Офісі президента оцінюють візит президента США Джо Байдена до Польщі. Чи можуть США та Польща погодити передачу Україні винищувачів Міг-29?

Подивимось, не знаю. Оцінку Байдену надав американський народ. За останніми опитуваннями, понад 50 відсотків американців вважають його дії щодо Путіна та підтримки України слабкими (56 відсотків американців вважають, що президент США Джо Байден недостатньо жорстко відповідає Росії через повномасштабне вторгнення в Україну. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Associated Press та NORC, опублікованого 24 березня. - Ред.)

У США цього року в листопаді проміжні вибори до Конгресу США і американський народ, який ще нещодавно виступав понад 70 відсотками за введення безпілотної зони (про це повідомляла агенція Reuters із посиланням на дані опитування на початку березня. - Ред.) над Україною, може надати не ту оцінку (провладній Демократичній партії США. - Ред.), на яку розраховує керівництво Білого дому. 

На вашу думку, якою є вірогідність вступу військ Білорусі, яка є частиною Союзної держави з Росією, у війну проти України?

Дуже маленька і відхід російських військ з півночі України демонструє, що вони зрозуміли, що вмовити (правителя Білорусі Олександра. - Ред.) Лукашенка не вдасться. Я його розумію. У них є дані власного білоруського опитування, яке показує, що більшість білоруських військових категорично негативно ставляться до такої перспективи. Жоден диктатор світу не відправить війська в такому стані, просто тому, що вони проти нього самого повернуть зброю або стануть на наш бік. Замість потужної білоруської операції в районі Києва буде перехід білоруської армії на наш бік та буде потужна операція в напрямку Мінська. Вони це цілком розуміють та просто бояться.  

Заява міноборони РФ про те, що вони нібито не хотіли брати великі українські міста, а будуть "відбивати Донбас " - це показує, що вони чітко для себе з’ясували, що білоруси воювати не підуть. 

Щодо "відбивання Донбасу". Чи є шанси в РФ вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей? 

Вони зараз там зосереджують усі зусилля. Там є чисельна кількісна та якісна перевага противника. Там насправді дуже небезпечне становище для наших військ. Попри всі наші перемоги під Києвом, в районі Миколаєва, Сум, Харкова та Чернігова, в зоні ООС буде складатись дуже небезпечна ситуація. Тут потрібно позбутись зайвого оптимізму, там все тримається "на волосині". Наше командування це прекрасно розуміє та вживає відповідних заходів.

27 березня, на 4-й день російської війни в Україні, президент Росії Володимир Путін наказав перевести сили стримування в особливий режим бойового чергування. На вашу думку, чи наважиться він застосувати ядерну зброю?

Ядерного шантажу буде багато, ядерної зброї не буде. Вони навіть не наважились оголосити в РФ загальну мобілізацію, це означає, що вони бояться внутрішніх протестів та соціально-політичної напруги в середині країни. 

Шантажу буде багато, лякати будуть, але Байден вже заявив, що НАТО або США втрутяться, якщо РФ застосує хімічну зброю проти України (у четвер, 24 березня, президент США Джо Байден заявив під час виступу в Брюсселі, що Сполучені Штати й НАТО готові відреагувати "відповідно" на можливе застосування російськими силами хімічної іншої зброї в Україні. - Ред.). Однак, зрозуміло, що ядерна зброя - це набагато серйозніша небезпека. Байден надав чіткий сигнал і, я думаю, що росіяни його вловили. Йти на це (застосування ядерної зброї. - Ред.) - це просто самогубство для них. Вони й так самогубці, але ж не настільки, щоб НАТО з ними "розібралось" за три дні. 

Щодо переговорного процесу. Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що остаточно формат компромісів щодо гарантій безпеки та тимчасово окупованих територій на переговорах між Україною та Росією може бути винесений на всеукраїнський референдум. Чи не могли б ви деталізувати цю заяву і чи можливо в чинних військово-політичних умовах проводити референдум?  

Референдум заборонено проводити під час воєнного стану. Тобто, щонайменше ми маємо забезпечити зняття воєнного стану, а воєнний стан може бути знятий лише у разі припинення вогню та повного виведення російських військ з нашої території. Тобто ми маємо виконати першочергове завдання - це припинення бойових дій та виведення військ РФ, а потім вже український народ може вирішити, як поводитися з тимчасово окупованими територіями Криму та Донбасу. 

Водночас про це зараз зарано говорити. Для початку має бути припинена війна і російські війська мають забратися звідси повністю - тоді можна розмовляти про ці питання серйозно. 

Можу сказати, що ті люди, які беруть участь у перемовинах, зокрема, Михайло Подоляк каже, що росіяни на цих перемовинах кожного дня стають скромнішими і все більше тверезішають. Також Подоляк сказав, що остаточне протверезіння настане, коли вони усвідомлять кількість втрат на полі бою та економічних втрат від санкцій та повернуться нарешті до реальності. 

Днями Зеленський в інтерв’ю CNN заявив, що готовий вести переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, але попередив, що якщо ці переговори зазнають невдачі, це означатиме "третю світову війну". Скажіть, що мав на увазі президент? 

Це заява була зроблена, коли росіяни декілька діб погрожували Польщі, яка є країною НАТО. До речі, ця загроза остаточно не знята і вчорашні (26 березня. - Ред.) удари по Львову попри військове значення мали значення демонстрації президенту Байдену, що ракети фактично летіли в його бік. Це показує, що Кремль продовжуватиме шантажувати третьою світовою війною. Чи готова Європа та НАТО давати відповідь? Я думаю, що готові і саме тому я не бачу безпосередньої загрози в третій світовій, але, завжди існує загроза ескалації бойових дій поки йде війна. 

У тому ж інтерв’ю президент наголосив, що якби Україна була в НАТО - Росія не вторглася б. Зараз дуже багато спекуляцій звучить щодо питання можливої відмови від курсу України на вступ до НАТО. Проясніть ситуацію щодо перспектив євроатлантичної інтеграції і чи є наразі альтернатива НАТО для України?

У тому інтерв’ю президент чітко сказав, що на початку конфлікту він запитав партнерів по НАТО - "Коли ви нас приймете в НАТО?", щоб розуміти перспективу і будувати свою зовнішню політику. Президент сказав, що відповідь була дуже чіткою: "Ви не будете членом НАТО, але публічно двері залишаться відкритими".

Ось виникає питання - як нам будувати систему національної безпеки України в Східній Європі, яка постійно піддається загрозам, тому що Україна перебуває на "розломі геополітичних плит". Президент запропонував декілька варіантів, один з яких він запропонував під час виступу в Конгресі США. Це створення нового блоку U-24, який є аналогом НАТО. Ця ініціатива передбачає, що якщо на країну здійснюється агресія або військовий напад, то їй має бути надана протягом 24 годин політична, військова, фінансова або гуманітарна допомога. Це свого роду НАТО з аналогом 5-ої статті Вашингтонського договору (в цій статті закріплений принцип колективної оборони, який полягає в тому, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх. - Ред.). Чи вдасться це інсталювати - подивимося, але це може бути новою системою архітектури безпеки.