Лондонське видання Times вважає правильним послання президента США Джо Байдена його російському колезі Володимиру Путіну про те, що Америка та її союзники на будь-яку воєнну ескалацію в Україні відреагують "потужними економічними та іншими заходами": 

"У цьому найважчому зовнішньополітичному випробуванні для президентства Байдена з часу хаотичного виходу з Афганістану на кону стоїть не лише доля України, якій загрожує вторгнення російських військ на кордоні. На кону стоїть також безпека Європи - її буде значно дестабілізовано війною, яка неодмінно призведе до втечі з країни мільйонів українців. Крім того, російський напад на Україну означав би кінець базованою на правилах повоєнної системи та початок повернення до анархічного світового порядку", - констатує Times.

Читайте також: США готові фінансово ізолювати РФ у разі її вторгнення в Україну - Нуланд

Для польської газети Rzeczpospolita з підсумків розмови лідерів двох країн стало ще зрозуміліше, що Путін "готовий до нападу на Україну і ослаблення НАТО": 

"Джо Байден сказав те, що ми вже й так знаємо: відповіддю на російський напад на Україну має стати пакет досі безпрецедентних за жорсткістю санкцій. Якщо такі санкції буде запроваджено, це означатиме для Росії болісну економічну та політичну ізоляцію. До цього додалася обіцянка надавати допомогу країнам на східному рубежі НАТО, насамперед Україні. Володимир Путін також, власне, повторив те, що ми вже знали. Але важливим є те, яким чином він це подав. Ситуацію, яка призвела до необхідності цього саміту, він представив догори дригом. Мовляв, це Захід хоче підкорити собі Україну, а не Росія. І, мовляв, це Україна погрожує Росії, попри те, що Москва спрямувала (до кордону України. - Ред.) десятки тисяч військових. І причиною усієї цієї метушні є, таким чином, "внутрішньо українська" криза".

Німецька газета Süddeutsche Zeitung натомість за підсумками саміту робить висновок, що "Джо Байден не може завадити Володимиру Путіну напасти на Україну": 

"Ніхто не повинен мати ілюзії, що Америка надішле свої війська для порятунку України у такій надзвичайній ситуації. (…) Саміт, під час якого президент США зв'язався по відеозв'язку зі своїм колегою у Москві, мав іншу мету. Байден повідомив Путіну, яку ціну Росія змушена буде заплатити за вторгнення в Україну. Сім років тому, після захоплення Криму, Москва відбулася тим, що було заблоковано рахунки на Заході кількох довколокремлівських можновладців й Росію виключили з деяких міжнародних органів. Це було сміховинно, і агресивна поведінка Путіна з того часу засвідчила, що такого роду дрібниці його аж ніяк не вразили", - пише видання.

Далі Süddeutsche Zeitung зазначає, що анонсовані Байденом суворі економічні санкції проти Росії у разі її вторгнення в Україну "зроблять практично неможливою для країни будь-яку господарчу діяльність, для якої потрібен хоч один долар": 

"Чим чіткіше Байден дасть зрозуміти Путіну, де пролягають для нього червоні лінії, і чим швидше на Росію насправді буде накладено плату, яка їй загрожує за перетин цих ліній, тим краще. Можливо, Путін врахує це, розмірковуючи, чи вторгнення в Україну справді вартує того", - пише  німецька газета.

Американське видання The New York Times зауважує, що віртуальний саміт президента США Джо Байдена і президента Росії Володимира Путіна "створив відчуття повернення до політики Сходу та Заходу у часи "холодної війни", коли стратегія НАТО зосереджувалася на тому, щоб відвернути вторгнення з боку колишнього Радянського Союзу, а Москва прагнула поваги до себе".

"Але на кону (під час саміту. - Ред.) перебувало продовження незалежності України, яка здобула її після розпаду Радянського Союзу. Цей розпад Путін характеризує як геополітичну трагедію 20-го століття. Оскільки опції представників Білого дому є обмеженими - адже мова не може йти про пряме військове залучення Сполучених Штатів, - вони чітко усвідомлюють, що невдачу у стримуванні Путіна може у світі бути розцінено як слабкість, особливо Китаєм", - пише The New York Times.

Більший наголос на "китайському факторі" робить нідерландська газета De Telegraaf:

"Поки Джо Байден та Володимир Путін обмінювалися вербальними ударами, вони не забували про ще одного важливого актора: Сі Цзіньпіна. Він міг би відіграти свою роль у найбільш похмурому для Заходу сценарію: співпраці між Москвою і Пекіном, в рамках якої перша анексує Україну, а другий - приєднує Тайвань. (...) Немає жодного сумніву у тому, що як для Путіна, так і для Сі завоювання колись втрачених територій є глибоко вкоріненим бажанням. Путін ненавидить вплив НАТО на кордонах його країни та загравання НАТО з Україною. Сі розлючений тим, що Тайвань отримує допомогу і озброєння зі США для того, щоб підтримувати свою успішну демократичну систему. Утім, великим питанням є те, чи готові вони піти на такий великий ризик для втілення у життя своїх бажань", - підсумовує нідерландська газета De Telegraaf.