1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Олександр Ірванець: Лохдаун, сlowndown... Що далі?

14 січня 2021 р.

"Недолугість цих правил-законів компенсується необов'язковістю їх виконання. Багато чого ніби заборонено, але якщо хочеться, то можна", - Олександр Ірванець, спеціально для DW.

Олександр Ірванець
Олександр ІрванецьФото: DW/T.Davydenko

Щойно розпочався новий 2021 рік... І 8 січня, на другий день по Різдві, прокинулись українці і зауважили чимало змін у побуті. Зокрема, в супермаркетах певна частина товарів виявилась відгородженою обмежувальними стрічками... Інші стрічки - в Інтернеті - одразу зарясніли фотографіями перекреслених навхрест скотчем стелажів і полиць. Ніхто нічого не розумів...

У щойно запровадженому локдауні вражає насамперед певна безглуздість та відсутність логіки. Як і навесні, коли автоцистерни мили бруківку, людей затримували в парках з дітьми, взвод поліції у повному складі переймав плавця на київському Гідропарку, а потім головсанлікар Віктор Ляшко визнавав, що це робилося з метою психологічного тиску, і до боротьби з хворобою COVID-19 стосунку не має.

Звісно ж, і цього разу соцмережі не могли не вибухнути "мемчиками" і жорстоким сарказмом, приправленим щирим обуренням. До неологізму "лохдаун", що виник іще навесні, доєднався новий словотвір, у англійському написані - clowndown. Принаймні раніше цього слова не було зауважено. І виникнення його імовірно пов'язано не так із президентом та його минулим коміка, як із клоунською комічністю самої системи обмежень, чи точніше - відсутністю будь-якої системи. Абсурдність цих вибіркових заборон перевершувала будь-яку уяву.

Фото: Sergey Rudenko/DW

Читайте також: Зимовий локдаун: що дозволено, а що заборонено в Україні

"А після завершення локдауну президент поїде перерізати стрічки в супермаркетах?" - цікавиться один блогер.

"Український локдаун, як самурай, у нього немає мети, є лише шлях", - іронізує інший.

Оскільки під заборону потрапили шкарпетки, миючі засоби і презервативи, то тема для сарказму відкривалася така широка, що просто нема сенсу цитувати той шквал супер-дотепних мемів та коментарів. А відповідь міністра охорони здоров'я Степанова у стилі "треба було підготуватися до локдауну і накупити шкарпеток" миттю отримала в мережі гучне і несхвальне відлуння - "треба було підготуватися до пандемії і накупити кисневих апаратів". Комунікація в питаннях локдауну цілковито провалена, запізнілі пояснення і виправдання представників влади переважно не тримаються купи. Часто вони просто взаємозаперечні.

Однак минув тиждень - і щодо ж самих обмежень на продаж, то чимало магазинів запровадили своєрідну "доставку" - від полиці до каси. Тобто сам покупець узяти товар не може, але це для нього робить співробітник магазину, і тоді товар коштує трохи дорожче, - надбавка за доставку. "Напевно контакт іще однієї людини з товаром не додає шансів заразитися", - теж з сарказмом реагують мережі.

Наступна історія з Facebook: чоловік поклав на стрічку перед касою в супермаркеті упаковку пива і дві дитячі книжки. Продавець пробив пиво, а книжки відклав набік - їх продавати заборонено! Звісно, вірус ковіду до пива не чіпляється, тільки до книжок. 

І споживачі почали ділитись в Неті цікавими рішеннями обходу заборон. Виявилося, що шампунь можна купити в зоомагазинах, миючі засоби, шкарпетки й презервативи теж перестали бути недосяжними. Воістину, недолугість цих правил-законів компенсується необов'язковістю їх виконання. Багато чого ніби заборонено, але якщо хочеться, то можна.

Читайте також: МОЗ України передбачав зростання числа інфікувань COVID-19 на свята

І тут саме слід згадати про масковий режим. В Україні він ну дуже ліберальний. Найвищий відсоток людей у масках - за моїми спостереженнями - у київському метро. А вже назовні, і в громадському просторі, і в громадському транспорті (в трамваях, тролейбусах, маршрутках) відсоток цей значно нижчий. На базарах і вокзалах теж. Близько третини носять маску під носом, відсотків десять взагалі на підборідді. Зауваження їм роблять рідко. Антиковідники-антимасочники зазвичай у таких випадках люто огризаються, вже доходило і до бійок. А от приятелька з Польщі пише, що у Варшаві просто жорстоко штрафують на кількасот євро за порушення маскового режиму, і відкриті носи там швидко отримують фінансове покарання.

У той самий час президент Володимир Зеленський у Буковелі щедро селфиться із вдячним електоратом без жодних запобіжних заходів, - на це твердження теж можна не давати лінків, в Неті свідчень більш ніж достатньо.

Всі ці вчинки і заяви разом не додають симпатій владі, громадяни окрім сарказму потроху накопичують у собі неприязні, негативні, агресивні почуття. Все це може відгукнутися (і неодмінно відгукнеться) нехорошими наслідками, і рейтинг, за який так тримається владна команда, поповзе униз, сильніше чи слабше, та все ж поповзе.

На завершення - ще один факт, який соцмережі розжовували з особливим сарказмом: локдаун закінчується 24 січня, бо 25 січня - день народження Володимира Зеленського. Звісно ж це лише випадковий збіг...

"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому. 

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW