Український скелетоніст Владислав Гераскевич вирішив виступити на XXV Зимових Олімпійських іграх в Італії у шоломі, на якому зображено фотографії загиблих під час війни Росії проти України українських спортсменів , і таким чином вшанувати їхню пам'ять. За даними Національного олімпійського комітету України, станом на початок лютого 2026 року понад три тисячі представників українського спорту - атлетів, тренерів, технічних фахівців, лікарів - долучилися до Сил оборони України, із них понад 600 загинули.

2026: "Шолом-пам'яті" Владислава Гераскевича і реакція МОК

Після того, як Гераскевич відмовився виконати вимогу Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та припинити виступи у своєму шоломі, його було дискваліфіковано. Він, на думку функціонерів МОК, порушив правило 50.2 Олімпійської хартії: "На олімпійських об'єктах, місцях проведення змагань та в інших олімпійських зонах забороняються будь-які демонстрації або політична, релігійна чи расова пропаганда".

Однак Олімпіаду завжди використовували як політичну сцену. До того ж, Ігри є також дзеркалом тієї епохи, в якій вони відбуваються. DW пропонує згадати промовисті приклади цього з історії міжнародного олімпійського руху.

1936: Олімпійські ігри за часів нацизму у Берліні

Літні Олімпійські ігри 1936 року в Берліні стали суцільним нацистським пропагандистським шоу, на якому Адольф Гітлер (Adolf Hitler) прагнув продемонструвати світу нібито "перевагу" арійської раси. При цьому олімпійські перемоги, скажімо, темношкірого американського атлета Джессі Оуенса зовсім не вписувалися в нацистську картину світу.

1956: "Кривавий матч" у Мельбурні

На Іграх 1956 року в Австралії фінал з водного поло між Угорщиною та СРСР закінчився грандіозним скандалом. Лише за місяць до того радянські війська жорстоко придушили Угорське повстання. Атмосфера під час гри була вкрай напруженою, і угорець Ервін Задор зазнав розсічення брови наприкінці матчу після удару суперника. Це викликало лють угорських уболівальників на трибунах, які вибігли до басейну, скандуючи антирадянські гасла. Матч зупинили, Угорщині зарахували перемогу з рахунком 4:0, з яким вона вела до початку інциденту.

1968: Black Power у Мехіко-Сіті

Під час церемонії нагородження у забігу на 200 метрів американські спринтери Томмі Сміт і Джон Карлос підняли кулаки догори: цим жестом руху Black Power вони звернули увагу на проблему расової дискримінації у США. Після цього їх негайно відправили додому - зокрема, за наполяганням президента МОК Евері Брендеджa. Примітно, що у 1936 році він як спортивний функціонер рішуче виступав проти бойкоту нацистських Ігор у Берліні. Цей жест Сміта і Корлоса став одним із найбільш відомих політичних актів у історії сучасних Олімпійських ігор.

1972: палестинський теракт у Мюнхені

Через чотири роки Евері Брендедж знову відіграв доволі сумнівну роль. Під час Олімпійських ігор у Мюнхені палестинські терористи здійснили напад на ізраїльську олімпійську команду, вбили одного спортсмена й тренера та взяли дев'ятьох заручників. Спроба поліцейської операції в аеропорту провалилася, внаслідок чого усі заручники загинули. Попри це президент МОК на жалобній церемонії заявляє: "Ігри мають продовжуватися!".

1980: бойкот Ігор у Москві

"Холодна війна" теж залишила свій слід на олімпійському русі: наприкінці 1979 року радянські війська вторглися до Афганістану. У відповідь США вирішили бойкотувати літні Олімпійські ігри в Москві. До бойкоту приєдналися ще 66 держав, і зрештою в Олімпіаді взяла участь лише 81 країна. Ще 16 держав, серед яких Франція, Італія та Великобританія, виступили на змаганнях на знак протесту не під своїми національними прапорами, а під олімпійським прапором.

1984: зустрічний бойкот країн Варшавського договору

Через чотири роки СРСР і союзні йому держави Варшавського пакту бойкотували літні Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі. Загалом 19 країн не брали в них участі, серед них і НДР. Замість цього вони провели власний альтернативний турнір в Москві - "Дружба-84".

2016: команда біженців у Ріо

На літній Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро 2016 року вперше, окрім окремих національних збірних, взяла участь і міжнародна команда біженців із десяти спортсменів - серед них були атлети з Демократичної Республіки Конго та Сирії. Про створення цієї команди оголосили на тлі міграційної кризи, яка незадовго перед цим розпочалася у Європі. Подібна збірна також брала участь на змаганнях у Токіо 2021 року та Парижі 2024 року.

2018: корейське зближення в Пхьончхані

Під час Ігор у 2018 році у південнокорейському Пхьончхані спортсмени з Південної та Північної Кореї вийшли разом - зокрема, й після наполегливого прохання МОК - і несли прапори, на яких було зображено Корейський півострів. Після завершення Ігор між двома Кореями відбувалися переговори, однак конкретних результатів країнам досягти не вдалося.

2024: "Нейтральні" російські атлети в Парижі

Ще у 2018 та 2022 роках проти Росії запроваджували спортивні санкції - МОК звинувачував країну у систематичному допінгу, що організовувався на державному рівні. На Іграх 2024 року в Парижі окремим російським спортсменам - через агресивну війну РФ проти України - дозволили виступати лише без прапора й гімну, як індивідуальним нейтральним атлетам (AIN). При цьому російські збірні у всіх командних видах спорту були повністю відсторонені від участі в Олімпіаді.