Російська влада продовжує практику систематичних катувань українців на окупованих територіях, зазначає Управління ООН з прав людини (УВКПЛ) у спеціальній доповіді, оприлюдненій у вівторок 23 вересня. "Людей свавільно заарештовують на вулицях окупованої території, звинувачують на основі мінливих правових підстав і утримують протягом днів, тижнів, місяців, а іноді й років, при цьому їхній контакт із сім’ями часто є обмеженим", - цитується у пресрелізі Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.

Автори дослідження зі спеціальної моніторингової місії, яка працює в Україні з 2014 року, не змогли встановити точну кількість затриманих у зв'язку з конфліктом цивільних українців. За даними різних органів української влади, вона може коливатись від 1800 до 15250 громадян, що були та продовжують залишатись під вартою з лютого 2022 по серпень 2025 року.

Тортури заради зізнань та "вітальні побиття"

Для підготовки доповіді спеціалісти ООН дослідили 508 випадків затримання цивільних осіб структурами РФ. У 216 випадках їм вдалося особисто поспілкуватись із затриманими після звільнення - 92 відсотки з них "детально і послідовно" розповіли про катуваннята жорстоке поводження в неволі.

Хоча більшість свідчили про тортури та свавільне затримання у перші півтора роки повномасштабної війни, тобто у період 2022-23 років, який охоплював попередній тематичний звіт моніторингової місії, вони також описали продовження цієї тенденції і пізніше. З 88 звільнених цивільних осіб, яких було ув'язнено або які залишалися під вартою після червня 2023 року, 79 повідомили про порушення, що відбувалися з 2023 до 2025 року.

Звільнені цивільні описували широкий спектр методів катувань та жорстокого поводження. Серед найбільш часто повторюваних у доповіді згадуються побиття різними знаряддями (кийки, палиці), удари електричним струмом по різних частинах тіла, імітація страт, удари ногами, погрози вбивством або насильством щодо ув'язненого чи його близьких, різноманітні стресові пози, як-от "ходьба в зігнутому положенні", тривале стояння на колінах на цементі, приниження, включаючи примусове співання російського гімну та патріотичних пісень. 49 чоловіків, 25 жінок та один хлопчик зазнали актів сексуального насильства, включно із зґвалтуваннями та ударами електричним струмом по геніталіях, повідомляється в доповіді.

Подібна жорстокість як правило мала місце під час допитів, її метою найчастіше є зізнання у співпраці з українською владою чи надання інформації про інших громадян. Водночас 99 опитаних розповідали про "вітальні побиття" - також відомі як "прийомка" - одразу після прибуття до в'язниць чи колоній.

УВКПЛ констатує зменшення смертей українських цивільних громадян в російському ув'язнені - з червня 2023 по серпень 2025 року його спеціалісти задокументували 15 випадків, серед яких чотири були позасудовими стратами. Автори доповіді окремо згадують про загибель в ув'язненні журналістки Вікторії Рощиної та таксиста з Херсонщини Рустема Віратію.

Читайте також:Керівник "пекла з демонами": кого підозрюють у смерті Вікторії Рощиної 

Географія катувань розширюється 

Кількість закладів для ув'язнення цивільних українців, встановлених експертами ООН, лишається незмінною з часів попереднього звіту в червні 2023 року - 161. На окупованих територіях їх стало менше, але натомість безпосередньо на території РФ кількість таких закладів зросла вдвічі - до 73 установ. Це свідчення, того, що в'язнів з окупованих українських територій переводять у тюрми та табори на території Росії. На думку авторів звіту, це свідчить про грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права - депортацію цивільного населення. Такі масові депортації розпочалися 2024-го року і продовжились у 2025-му.

Однак переведення під опіку офіційної російської системи виконання покарань не принесло в'язням полегшення - випадки катувань та жорстокого поводження з ув'язненими цивільними громадянами України мали місце щонайменше в 28 різних регіонах РФ.

Часті та багаторазові переміщення навпаки створюють додаткові перешкоди у нелегкому процесі розшуку затриманих. Принаймні у 123 досліджених спеціалістами ООН випадках, родичі тривалий час не мали жодної інформації про місцезнаходження чи долю заарештованих росіянами близьких. У звіті окремо згадується випадок подружжя з Мелітополя, затриманого наприкінці вересня 2023 року чоловіками у військовій формі. Офіційні запити до кількох російських органів влади не допомогли родині знайти їх протягом місяців. Лише у лютому 2024 року жінку доправили в комі до місцевої лікарні, де вона померла через три місяці, так і не прийшовши до тями. Доля та місцезнаходження її чоловіка залишається невідомим станом на серпень 2025 року.

Читайте також: Місія ООН: РФ системно демонтує свободи на окупованих територіях

Катування є й в українських тюрмах 

Звіт УВКПЛ також охоплює сотні випадків позбавлення волі владою України власних громадян за звинуваченнями, пов'язаними з національною безпекою. Станом на 21 липня 2025 року, за даними українського мінюсту, в офіційних слідчих ізоляторах та установах виконання покарань в Україні перебували 2258 таких громадян. Дослідники окремо відзначають, що, на відміну від Кремля, Київ надав їм регулярний та безперешкодний доступ до ув'язнених на підконтрольній території. Експерти провели 409 конфіденційних інтерв'ю з в'язнями, відвідали 180 судових засідань у справах, пов'язаних з конфліктом та проаналізували понад 2000 судових справ зі звинуваченнями у "колабораційній діяльності". 

З 409 опитаних 117 надали свідчення про катування та жорстоке поводження: йшлося переважно про побиття кулаками, прикладами автоматів та кийками, а також погрози насильством безпосередньо під час затримань. Більшість цих випадків сталася у 2022 році. Однак у звіті наводиться й більш пізній приклад: заарештована жінка розповіла дослідникам, як на початку 2024 року співробітники СБУ погрожували забрати її сестру, якщо вона відмовиться дати заздалегідь підготовлені звинувачувальні свідчення проти себе.

УВКПЛ також задокументувало 14 випадків катувань та жорстокого поводження в офіційних місцях тримання під вартою - здебільшого побиття чи погрози. Декілька опитаних повідомили про неналежні умови тримання в слідчих ізоляторах, зокрема погане харчування та тісняву у камерах.

Експерти зафіксували певний прогрес щодо дотримання прав ув'язнених у підконтрольних Києву місцях несвободи. Водночас зазначають: українські силовики досі використовують неофіційні місця тримання під вартою, як то підвали, офіси та готельні номери. Скарги обвинувачених у злочинах проти нацбезпеки про незаконні затримання чи побиття також часто залишаються без належного розслідування. 

Обміни під тиском

Автори доповіді УВКПЛ окремо зупинились на "низці заходів" українського уряду, "спрямованих на підтримку дипломатичних ініціатив щодо звільнення своїх громадян з-під варти у Російській Федерації" - тобто на так званих "обмінах цивільними полоненими", про які вже раніше детально розповідала DW.

Опитавши низку учасників проєкту "Хочу к своим" - обвинувачених та підозрюваних Києвом у держзраді та колабораціонізмі, що погодились на звільнення з-під варти в результаті обмінів - дослідники ставлять під сумнів їхню добровільну та усвідомлену згоду. "УВКПЛ задокументувало декілька випадків, коли затриманих будили близько опівночі, щоб вони підписали угоду про "обмін на військовополонених", - зазначають автори доповіді.