Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило у середу, 8 грудня, спеціальну доповідь, присвячену ситуації в України із основоположними свободами в останні два роки. Дослідження, яке проводили з листопада 2019 до жовтня 2021 року, задокументувало десятки порушень на всій території країни, включно з непідконтрольними Києву регіонами Донбасу та анексованим Росією Кримом.

Під ударом журналісти та опозиція

На підконтрольних уряду України територіях експерти Управління Верховного комісара ООН з прав людини за два роки зафіксували 29 інцидентів, спрямованих проти журналістів, блогерів та інших громадян, які висловлювали думки з критикою органів влади. У 22 з цих випадків застосовувалось насильство. Серед найбільш вразливих груп називаються журналісти. "Однією з ключових проблем залишається нездатність органів влади забезпечити фізичну безпеку журналістів (...) Зокрема, це включає нездатність влади негайно припинити насильницькі дії на місці подій та неефективні розслідування погроз і нападів", - зазначається у доповіді.

У доповіді УВКПЛ серед прикладів нападів на журналістів згадується історія редактора онлайн-видання з Полтавщини (за даними DW, йдеться про редактора пирятинської газети "Свіжий апельсин" Вадима Кирпиченка), яке критикувало місцевих політичних лідерів через ймовірну корупцію. Як повідомляється, через неспроможність поліції розслідувати перший напад на журналіста, ті самі особи вдруге побили його за вісім днів. "Нездатність належним чином реагувати на таке насильство під час або одразу після нападів створює атмосферу безкарності", - зазначають правозахисники з ООН. Водночас УВКПЛ "помітило поступ" у розслідуванні нападів на журналістів в 2021 році.

Як приклад наступу держави на свободу слова дослідники наводять санкції Ради національної безпеки і оборони, які призвели до закриття телеканалів депутата від ОПЗЖ Тараса Козака (ZiK, 112 Україна, NewsОne), а також заблокували доступ до онлайн-видань СТРАНА.ua та Sharij.net. "Текст указів (про запровадження санкцій. - Ред.) не містив обґрунтування (…) зокрема, конкретних проблем безпеки. (...) Відтак, у цих рішеннях не було доведено відповідність міжнародним стандартам необхідності та пропорційності обмежень свободи вираження поглядів", - зазначається у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Автори дослідження припускають, що подібні методи можуть спричинити самоцензуру ЗМІ, адже ті уникатимуть чутливих тем, які можуть оцінюватися як пов'язані з нацбезпекою.

Читайте також: Санкції проти телеканалів - заради рейтингів чи заради України?

Мирні зібрання стають об'єктами нападів

Жертвами нападів на мирні зібрання, за спостереженнями УВКПЛ, найчастіше ставали представники ЛГБТ-спільнот. Дослідники відзначають, що правоохоронцям вдалося захистити від насильства учасників великих прайдів 2021 року: в Києві, Харкові та Одесі. Однак невеликі зібрання і далі стають об'єктами нападів груп, які пропагують насильство.

До того ж УВКПЛ зафіксувала п'ять випадків насильства ультраправих груп проти політичних мітингів - ідеться про акції проросійських "Партії Шарія" та "Опозиційної платформи - За життя", зірвані учасниками контрдемонстрацій. "Кваліфікація жодного з нападів на "Партію Шарія" не відображала політичний мотив нападників і відтак може підірвати право потерпілих на правовий захист та знеохотити широкий загал від участі у політичному житті", - зазначається в дослідженні.

УВКПЛ стурбоване тим, що обмеження, пов'язані з COVID-19, вибірково застосовуються до мирних зібрань в Україні. "Великі зібрання із соціально-економічних питань проходили безперешкодно, але органи влади, посилаючись на заходи боротьби з пандемією, припиняли чи запобігали проведенню зібрань із чутливих тем", - зазначається в дослідженні, де як приклад наводяться два мітинги проти ультраправого насильства, розігнані поліцією в січні цього року.

Читайте також:Підозра від СБУ, пропаганда на користь РФ: що відомо про Анатолія Шарія 

"Обмеження громадського простору" в Криму

В Управлінні верховного комісара ООН з прав людини зазначають, що російська влада в Криму також застосовує суворі правила протидії коронавірусу проти учасників мирних зібрань. Зокрема йдеться про одиночні пікети кримських татар на захист політичних в'язнів засуджених у справах політичної партії "Хізб ут-Тахрір", учасників яких карають, як за порушення правил проведення мітингів, так і за порушення карантину.

Загалом УВКПЛ продовжує відзначати "обмеження громадського простору" у зв'язку з дією в анексованому Криму російського законодавства. До найбільшої групи, яка потерпає від переслідування - кримських татар та членів "Хізб ут-Тахрір" - додаються менш заполітизовані. Ідеться, наприклад, про вірян "Свідків Єгови" - релігійної організації визнаної в РФ екстремістською. За останні роки УВКПЛ зафіксувало чотири вироки "свідкам" з покаранням у 6 - 6,5 років.

Російська влада продовжує утискати свободу слова в Криму, заявляють автори дослідження. Як приклад вони наводять справу головного редактора кримськотатарської газети "Кірім" Бекіра Мамутова, якого суд оштрафував за публікацію звіту про права людини в Криму, що його оприлюднив генсекретар ООН, - в тексті звіту згадувався Меджліс, також визнаний у РФ екстремістською організацією.

Читайте також: ФСБ катує затриманих в окупованому Криму - доповідь ООН

"Загострення атмосфери страху" у "ДНР" та "ЛНР"

Змальовуючи ситуацію в непідконтрольних уряду України районах Донбасу, Управління верховного комісара ООН з прав людини у своєму звіті говорить про "загострення атмосфери страху". Таке загострення, за спостереженнями авторів дослідження, є наслідком запровадження нових покарань за наклепи та за "поширення недостовірної інформації" у "республіках".

УВКПЛ задокументувало 10 випадків переслідування людей за висловлювання думок: утисків зазнають як громадяни, які висловлюють проукраїнські погляди, так і більш помірковані критики методів управління самопроголошеної влади. Під переслідування також потрапили й правозахисники, які опікуються правами жінок чи ЛГБТ-спільноти на непідконтрольних уряду України територіях.

Найгучніший випадок свавілля сепаратистів, наведений у звіті, - придушення страйку шахти "Східвугілля" в місті Антрацит - 24 шахтарі, які вимагали погашення заборгованості із заробітної платні були затримані й провели під позасудовим арештом майже два тижні. Так зване "міністерство держбезпеки" самопроголошеної "ЛНР" погрожувало кримінальним переслідуванням шахтарям за поширення інформації про затримання.