Ще у вересні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що країна накопичила достатньо ресурсів і готова до опалювального сезону. "Як і минулого року, ми спокійно пройдемо цей період, країна буде з теплом", - запевняв тоді прем'єр. Ця заява пролунала, однак, до моменту, коли Росія почала завдавати масованих ударів по енергетичних об'єктах в Україні.

Внаслідок таких обстрілів, станом на 1 листопада, в Україні пошкоджено 585 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання: це котельні, теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та центральні теплові пункти, повідомили DW у міністерстві розвитку громад. Відновлено наразі більше 46 відсотків ушкоджених об’єктів.

У міністерстві розвитку громад та територій України стверджують, що підключення опалення в українських містах проходить за графіком. Насамперед підключають лікарні, дитячі садки та школи, а вже потім - соціальну інфраструктуру та житлові будинки.

Читайте також: Зима близько: як на деокупованій Харківщині готуються до опалювального сезону?

Наскільки вистачить запасу міцності?

Від того, наскільки масовано Росія обстрілюватиме українську інфраструктуру в подальшому, скільки об'єктів ще буде пошкоджено і як швидко їх можна буде відремонтувати, залежить стабільність опалювального сезону, констатував у розмові з DW експерт програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

"Якщо у нас електроенергетична система об'єднана, тобто працює як єдине ціле, то теплопостачання організоване зонами обслуговування. Тобто певні об'єкти обслуговують певну територію. В деяких випадках райони можуть перетинатися, в деяких - є потужності, які можуть замістити, якщо якась ТЕЦ вийде з ладу. Але в цілому є велика загроза у випадку, якщо взимку буде знищена якась ТЕЦ, котельня чи газорозподільне обладнання", - каже Прокіп.

Системи у великих містах, наприклад, Києві чи Львові, доволі резистентні, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Водночас, як зазначає експерт, запас міцності для ремонтів в України вичерпуються, а поповнити його нелегко через дефіцит та індивідуальні параметри такого обладнання. "Якою б резистентною система не була, вона не може безкінечно витримувати ракетні удари. Тому якщо такі хвилі атак будуть продовжуватися, то справді можлива гуманітарна катастрофа в багатьох містах України", - каже Омельченко.

Враховуючи саме таку ситуацію, Денис Шмигаль повідомив, що Україна продовжує домовлятися з партнерами про збільшення постачання обладнання для відновлення інфраструктури, а також про мобільні джерела живлення й обігріву. "Вже 12 країн погодилися допомагати, а багато хто допомагав і до цього. Наприклад, системні оператори деяких країн Європи передавали "Укренерго" обладнання останні вісім місяців. Тому в України є й будуть резерви, аби відновлювати зруйновану інфраструктуру", - написав він у Telegram.

Читайте також: Від буржуйок до сонячних панелей: як українці готують оселі до зими під час війни

Пункти обігріву на екстрений випадок

Допоміжним заходом на випадок перебоїв з електропостачанням та відключенням опалення мають стати стаціонарні та мобільні пункти обігріву. Стаціонарні пункти будуть облаштовані в придатних для цього будівлях, наприклад, адміністративних, навчальних чи будівлях закладів культури. Їх планується обладнати приладами резервного живлення, найчастіше - генераторами, а також - пічками, електричними обігрівачами та тепловими пушками.

Державна служба з надзвичайних ситуацій готова встановити 400 стаціонарних та 100 мобільних пунктів обігріву. Такі пункти матиме також "Укрзалізниця". Їх розмістять у приміщеннях понад 30 вокзалів в обласних і районних центрах, які приймають внутрішніх переселенців. Про пункти обігріву думає також і місцева влада. Так, лише в Києві в екстреному випадку планується відкрити більше тисячі, повідомив мер міста Віталій Кличко. "Закупили електрогенератори, зробили запаси води та всього необхідного, щоб ці пункти обігріву приймали людей. У них можна буде зігрітися, випити чаю, підзарядити телефони, отримати необхідну допомогу", - каже він.

Читайте також: Енергетичний фронт: як українці економлять електроенергію

Дрова для прифронтових територій

Український уряд виділив понад пів мільярда гривень на постачання паливної деревини для мешканців восьми областей, які прилягають до зони активних бойових дій - Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Чернігівської. Мешканці цих регіонів можуть подати заявку до органів місцевої влади і отримати поколоті дрова з доставкою додому, повідомляє пресслужба міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Претендувати на таку допомогу можуть всі, але надаватися вона буде у порядку черги. В пріоритеті - вразливі категорії населення: багатодітні родини, літні люди та люди з інвалідністю. Перші партії дров уже були доставлені на Миколаївщину, повідомили у відомстві.

Водночас, на думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Омельченка, українська влада має готуватися до евакуації людей з регіонів, ситуація у яких може перерости в гуманітарну катастрофу. Передусім йдеться про прифронтову зону, деокуповані території й території, які визволятимуться. "Там не можна буде почати опалювальний сезон через повну руйнацію інфраструктури, - каже Омельченко. - Який опалювальний сезон може бути в Ізюмі чи Бахмуті? Там все зруйновано. Тому потрібно передбачати гроші на оренду квартир десь у більш стабільних регіонах і готуватися до евакуації людей".