Квітень розпочався для світової економіки з різкого стрибка цін на сиру нафту, спричиненого несподіваним рішенням низки учасників картельної домовленості ОПЕК+ від травня ще більше знизити її видобуток. Про майбутнє скорочення до кінця 2023 року було оголошено ввечері в неділю, і в понеділок, 3 квітня, котирування європейського еталонного сорту Brent під час біржових торгів підвищувалися приблизно на 7 відсотків до понад 85 доларів за барель.

У скороченні видобутку беруть участь дев'ять із 23 членів ОПЕК+

На перший погляд це - дуже сильне здорожчання нафти. Однак по суті ціни "лише" повернулися в той коридор між 80 і 89 доларами, в якому вони коливалися з середини грудня до середини березня, поки не впали приблизно до 73 доларів під впливом банківської кризи, що почалася в США і потім перекинулася в Європу. Тож ініціатори скорочення видобутку своїм рішенням (поки що) лише відновили той рівень, з яким світова економіка відносно комфортно жила у першому кварталі 2023 року. Втім, уже зазвучали прогнози цін у 100 доларів.

Друга особливість того, що сталося, яка впадає в око: про зниження видобутку оголосили тільки вісім країн, а не весь нафтовий картель (13 членів) і тим більше не його розширений варіант ОПЕК + (23 учасники). До ініціатора скорочення - Саудівської Аравії - приєдналися Ірак, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Алжир і Габон, а також Казахстан і Оман, які не входять в ОПЕК. До цієї групи слід додати Росію, яка ще в лютому оголосила, що з березня зменшить свій видобуток. Це стало відповіддю Москви на запровадження Заходом стелі цін на російську нафту.

Таким чином, у новому витку штучного зниження глобального виробництва беруть участь обидва лідери ОПЕК+ - Саудівська Аравія та РФ, проте більше половини країн-членів об'єднання не приєдналися до цього добровільного (не обов'язкового для інших) обмеження видобутку. Чи свідчить це про розкол, що намічається в картелі, поки незрозуміло, але в будь-якому випадку, схоже, це очевидна ознака суттєвих розбіжностей між різними групами його учасників.

Постає також питання, наскільки добровільним є приєднання до скорочення Казахстану, який збирався в 2023 році суттєво збільшити нафтовий експорт до Європи, насамперед - до Німеччини, але в транспортному відношенні повністю залежить при цьому від нафтопроводів, які проходять російською територією - "Дружба", який закінчується у ФРН, та КТК, що йде до порту Новоросійська. Привертає увагу те, що третій пострадянський учасник ОПЕК+ - Азербайджан, який експортує нафту в обхід РФ - у нинішньому скороченні участі не бере.

Читайте також: Країни ОПЕК+ зберігають курс щодо обмеження нафтовидобутку

Реакція на банківську кризу чи геополітика?

Та головне питання, звісно, полягає у тому, чому група членів картелю на чолі з Саудівською Аравією вирішила саме зараз вдатися до такого несподіваного кроку, на який ще наприкінці березня не було і натяку. Навпаки, після суттєвого скорочення видобутку у жовтні 2022 року представники ОПЕК+ неодноразово наголошували на намірі зберігати стабільними узгоджені тоді квоти до кінця 2023 року.

А тепер - раптова зміна курсу. "Це не віщує нічого хорошого. Схоже, маленька група без попередніх домовленостей з іншими провернула свою справу", - вважає аналітик німецького Commerzbank Карстен Фріч (Carsten Fritsch).

Майбутнє добровільне скорочення видобутку на 1,66 мільйона барелів на добу є "запобіжним заходом, спрямованим на підтримку стабільності ринку нафти", вказується в офіційному повідомленні за підсумками віртуальної наради ОПЕК+, що відбулася 3 квітня. Це виглядає як пряма реакція на падіння нафтових котирувань під впливом банківської кризи та побоювань, що вона може спричинити в Америці та Європі серйозні економічні проблеми аж до рецесії і, відповідно, падіння глобального попиту на нафту.

Але чому тоді необхідність такого запобіжного заходу з 23 членів ОПЕК+ побачили лише дев’ять країн-експортерів? Тут напрошується припущення, що Саудівська Аравія, низка арабських країн і Казахстан могли керуватися не тільки і навіть не так економічними, як геополітичними мотивами. А саме: прагненням підтримати Росію в її боротьбі проти запровадженої Заходом нафтової стелі і одночасно послабити західні країни, знову підігнавши дуже болісну для них інфляцію в ситуації, коли її темпи почали знижуватися.

Новий демарш Саудівської Аравії проти США

Здавалося б, навіщо експортерам нафти економічно шкодити своїм основним покупцям - американцям та європейцям? Ймовірна відповідь: щоб продемонструвати їм, що для них пріоритетним клієнтом тепер стає Китай.

Німецька економічна газета Handelsblatt зазначає, що рішення Саудівської Аравії додатково знизити видобуток багатьма було сприйняте як новий демарш проти Сполучених Штатів. Минулого року, нагадує видання, президент США Джо Байден у відповідь на російську агресію проти України і спровоковане нею підвищення цін на нафту розпорядився викинути на ринок безпрецедентну кількість барелів із стратегічних резервів країни. А минулої осені, за місяць до проміжних виборів в Америці, на яких інфляція була однією з основних тем, картель ОПЕК+ під керівництвом Саудівської Аравії оголосив про істотне зниження видобутку, що спричинило хвилі зростання нафтових котирувань.

"І ось тепер нове скорочення видобутку знову відбувається у делікатній ситуації. Адже стратегічний нафтовий резерв США (SPR) внаслідок минулорічного втручання в ринкові процеси суттєво скоротився: за даними міністерства енергетики, запаси становлять приблизно 371 мільйон барелів і тим самим приблизно половину наявних потужностей", - зазначає Handelsblatt.

Видання нагадує, що адміністрація США планувала почати поповнювати резерви за цін у 60-70 доларів за барель (у середині березня котирування американського еталонного сорту WTI падали нижче 67 доларів). "Але тепер ОПЕК жене ціни угору, - вказує газета. - А США вже не мають можливості проводити інтервенції на ринку".

Читайте також: Байден розчарований. Чи грає Саудівська Аравія на руку Кремлю?

Відповіддю Америки може стати збільшення експорту в Європу

Втім, США мають іншу можливість сприяти здешевленню енергії та тим самим уповільненню інфляції: збільшувати власний видобуток нафти та її експорт. Про це писала нещодавно німецька газета Die Welt у статті під заголовком "Нова сила, яка формує ціни на нафту".

Основна теза публікації: американська нафтова промисловість, що тривалий час зосереджена головним чином на обслуговуванні внутрішнього ринку, в останні роки на тлі буму сланцевої нафти стрімко збільшує експорт і в результаті стає все більш важливим гравцем на світовому ринку, де тепер частіше почали орієнтуватися на котирування сорту WTI.

Таким чином, нинішнє нове скорочення видобутку нафти Росією та її партнерами з картельної домовленості ОПЕК+ може призвести до того ж ефекту, що й торішня відмова РФ від постачання трубопровідного газу до Німеччини та багатьох інших країн ЄС: зростання частки американських поставок на європейському ринку. І, відповідно, зростання залежності учасників нафтового картелю від Китаю, а також загострення конкуренції між ними у боротьбі за китайський ринок.