Широкомасштабна загарбницька війна Росії проти України триває вже більше року. Кінця кровопроліттю і руйнуванням не видно. Володимир Путін окупував близько 20 відсотків території України, але йому цього мало. Міжнародна спільнота закликає Кремль вивести війська з території України. Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна прагне звільнити від окупантів всі без винятку свої землі. Ключовим партнером для Києва у цьому є Німеччина, яка допомагає як зброєю, так і фінансово. Берлін заявляє, що підтримуватиме Україну в боротьбі з російським агресором так довго, як буде потрібно. Тим часом соціологічні інститути регулярно моніторять настрої у німецькому суспільстві щодо курсу на безумовну підтримку України.

Зокрема, репрезентативне опитування Deutschlandtrend, яке щомісяця проводиться інститутом infratest-dimap на замовлення суспільної телерадіокомпанії ARD, яке було оприлюднене у четвер, 2 березня, цього разу сфокусувалося передовсім на запитанні, чи очікують німці спонукання Києва до переговорів з Москвою з метою припинення бойових дій. А також на питанні, чи мають бути територіальні поступки предметом переговорів. Така постановка питання пов'язана з тим, що у лютому зібрала сотні тисяч підписів електронна петиція, яка вимагає припинення постачання зброї і негайного початку переговорів між Україною і Росією. Авторками петиції виступила колишня лідерка німецьких Лівих Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) і відома феміністка Аліс Шварцер (Alice Schwarzer). Петиція у відповідь, в якій низка політологів і військових експертів, своєю чергою, закликали продовжити військову підтримку України, також зібрала понад сто тисяч підписів.

Читайте також: Акція в Берліні: підміна ролей кривдника й жертви у війні РФ

"Україна має сама вирішувати"

У лютому в рамках дослідження було опитано 1311 повнолітніх респондентів, які мають право голосу на виборах. Абсолютна більшість опитаних - 73 відсотка - переконані, що Україна має сама вирішувати, коли будуть на часі переговори з Росією. ЗВаґенкнехтальте цього випливає, що союзники України - США і країни ЄС - не мають спонукати Україну до цих переговорів в обмін на підтримку. Із цією думкою погоджується більшість виборців всіх партій, однак найвища кількість людей з такою позицією спостерігається серед виборців Зелених - 83%.

Враховуючи той факт, що Володимир Путін хоче захопити всю територію України, а значна частина німців виступають за дипломатичне врегулювання конфлікту, соціологи поставили німцям запитання: чи вважають вони, що компромісом з Москвою для Києва мають бути територіальні поступки. З'ясувалося, що такої думки дотримуються 35 відсотків німців. Так вважають здебільшого прибічники праворадикальної партії Альтернатива для Німеччини (АдН), популярної переважно у Східній Німеччині (64% виборців АдН - за територіальні поступки). Ця партія традиційно сповідує найбільш проросійський курс. Водночас, більшість німців (54 відсотки) проти будь-яких територіальних поступок з боку України. Найбільш категоричними у цьому питанні є прибічники Зелених (68 відсотків - проти поступок).

Найнадійніший партнер - США

Канцлер Німеччини Олаф Шольц з моменту масштабного нападу Росії на Україну здійснив десятки закордонних візитів, аби заручитися підтримкою партерів у різних куточках планети у протистоянні російській агресії. Опитування засвідчило, що німці, коли йдеться про країни за межами ЄС, надають у цьому контексті особливого значення партнерським відносинам із США. Лише за останній місяць кількість тих, хто вважає Сполучені Штати вартим довіри партнером, зросла на чотири відсоткових пункти і сягнула 59 відсотків. Україну вважають надійним партнером 47 відсотків опитаних. 39 відсотків вважають, що довіряти Україні не варто. Довіра до нейтральної у питанні російської агресії Індії становить 33 відсотки. Китаю довіряють натомість лише 8 відсотків німців, а Росії - лише 7.

Більшість німців - за постачання зброї і санкції

Високим залишається схвалення у суспільстві військової допомоги Україні. Загалом 57 відсотків німців підтримують надання Україні зброї. Зокрема, 45 відсотків вважають, що Німеччина надає стільки зброї, скільки треба. 12 відсотків опитаних вважають, що Берлін має давати ще більше. Натомість 39 відсотків німців вважають, що військова допомога зайшла надто далеко. При цьому зберігається відмінність у поглядах між жителями Західної і Східної Німеччини. У західних землях постачання зброї підтримують 66 відсотків опитаних. У землях колишньої соціалістичної НДР, яка до 1989 року була у сфері впливу Москви, за допомогу зброєю виступають 51 відсоток респондентів.

Попри регіональні розбіжності, високою залишається й підтримка санкційного тиску на Росію. На заході Німеччини санкції підтримують 78 відсотків опитаних. При цьому 46 відсотків вважають за необхідне їхнє посилення і лише 16 відсотків вважають, що санкції є надмірними. На Сході санкції підтримують 67 відсотків. 33 відсотки респондентів висловлюються за посилення санкцій, 24 відсотки вважають, що вони зайшли надто далеко. Загалом по Німеччині кількість тих, хто хоче посилення санкційного тиску, лише за останній місяць зросла на 4 відсотки.

Газові фобії німців зменшуються

За рік масштабної війни відчутно зменшились страхи німців через загрозу перебоїв з поставками газу. Після того, як Німеччина здала в експлуатацію перший термінал для прийняття танкерів зі зрідженим газом і підписала перші газові контракти з країнами Перської затоки, ціни на паливо пішли вниз. Німеччина пройшла зиму, маючи високі показники заповнення газосховищ. У цій ситуації німців, які бояться дефіциту енергоносіїв, стало на 13 відсотків менше, ніж було рік тому. Водночас, нині перебоїв з газом через війну Росії проти України все ще бояться 53 відсотки німців. Високим залишається і відсоток тих, хто боїться погіршення економічного становища - 69 відсотків.

Читайте також: Рік війни в Україні та "зміна епох" канцлера: що змінилося?

Популярний міністр оборони

На тлі того, що після багатомісячних дискусій і зволікань Німеччина таки ухвалила рішення передати Україні танки Leopard, новий міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) є наразі найпопулярнішим політиком країни і єдиним урядовцем, роботою якого задоволена більшість німців - 52 відсотки. Незадовільною роботу міністра називають лише 17 відсотків опитаних. Діяльністю міністерки закордонних справ Анналени Бербок (Annalena Beerbock) задоволені 47 відсотків опитаних, 49 мають протилежну думку. Канцлером Олафом Шольцем (Olaf Scholz) задоволені лише 38 відсотків респондентів (59% - ні). Одним з основних закидів ЗМІ і оглядачів на адресу канцлера вже тривалий час є зволікання з військовою підтримкою Україні.

Попри популярність нового міністра оборони від СДПН, загалом підтримка цієї правлячої партії, яку представляє й канцлер Олаф Шольц, за місяці війни суттєво знизилася. Якби вибори відбулися наступної неділі, за неї проголосували би 18 відсотків респондентів. Натомість популярність найбільшої опозиційної сили у Бундестазі - консервативного блоку ХДС/ХСС - зросла до 31 відсотка. Консерватори жорстко критикували канцлера за зволікання у питанні постачання зброї Україні. Рейтинг Зелених на даний момент залишається без суттєвих змін - 17 відсотків. Праворадикальна Альтернатива для Німеччини користується підтримкою 14 відсотків виборців.