Частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з попереднім роком з 77 до 65 відсотків. Про це повідомило Управління верховного комісара ООН у справах біженців, яке у січні-лютому опитало 4000 сімей українських біженців по всій Європі.

Також в ООН відзначили зростання частки тих українських біженців, хто не визначився щодо повернення, - з 18 до 24 відсотків, а також тиж, хто вже не сподівається повернутися - з 5 до 11 відсотків.

"Наміри щодо повернення відрізняються залежно від кількох факторів, зокрема: близькість приймаючих країн, ситуація в місцях походження, вразливості (зокрема коефіцієнт залежності) і перспективи соціально-економічної інклюзії у приймаючих країнах або районах переміщення (наприклад, участь у ринку праці)", - йдеться у звіті Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

Читайте також: Шмигаль: Для повернення українців додому потрібні стимули, а не адмінзаходи

Більш ймовірно планують або сподіваються повернутися біженці, які розміщені в сусідніх з Україною країнах (75 відсотків) порівняно з тими, хто живе в інших європейських країнах (62 відсотки). Також більше про повернення кажуть біженці родом із Чернігівської, Херсонської чи Сумської областей (більше ніж 76 відсотків у кожній області), тоді як мешканці Полтавської, Закарпатської чи Київської областей менш налаштовані повертатися (60 відсотків або менше в кожному регіоні).

Великий відсоток бажаючих повернутися серед людей похилого віку (79 відсотків) та біженців, чий чоловік та/або сини/дочки все ще перебувають в Україні (72 відсотки), а також тих, хто має цілий або частково пошкоджений будинок у місці свого походження (67 відсотків).

Читайте також: Чому так мало українських біженців у Німеччині йдуть працювати

Настрої серед ВПО

Подібні тенденції спостерігають серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які взяли участь в інтерв'ю ООН (4800 домогосподарств ВПО в Україні та близько 1100 домогосподарствами біженців, які повернулися на батьківщину).

Частка тих, хто планує або сподівається повернутися в майбутньому, також зменшилася порівняно з попередній роком (з 84 до 72 відсотків), збільшився відсоток тих, хто не визначився щодо повернення (з 9 до 12 відсотків), а також тих, хто повідомляє, що не має надії повернутися (з 7 до 15 відсотків).

Читайте також: Україна втрачає людей. Як війна вплинула на демографію

Швидше за все планують або сподіваються повернутися ті ВПО, хто родом з Херсонської, Миколаївської, Харківської, Запорізької чи Дніпропетровської областей (більш ніж 77 відсотків у кожній); ті, чий чоловік та/або сини/дочки залишаються в місці походження (86 відсотків); ті, хто має цілий або частково пошкоджений будинок у місці свого походження (81 відсоток); ті домогосподарства, які складаються лише з людей похилого віку або мають більше ніж двох утриманців на дорослого (80 відсотків).

Третина змінила думку щодо повернення

Хоча більшість біженців та внутрішньо переміщених осіб, охоплених опитуванням, повідомили про ті самі наміри, що й у попередньому році (70 відсотків біженців і 69 відсотків ВПО), близько третини опитаних змінили думку щодо повернення, зокрема ті, хто раніше планував повернутися, але не зробив цього, і ті, хто мав надію на повернення, але змінив думку і тепер не визначився з тим, що робити далі або більше не сподівається повернутися. 

Серед тих, чиї попередні плани повернутися назавжди не здійснилися, переважна більшість (81 відсоток біженців і 76 відсотків ВПО) вказали, що погіршення ситуації з безпекою в Україні та/або в місці їхнього походження було основною причиною того, що вони не повернулись, як планували.

Іншими причинами, про які повідомляли частіше біженці, ніж ВПО, були занепокоєння щодо економічних можливостей в Україні (18 і 6 відсотків, відповідно) і пошкоджене або недоступне майно (20 і 7 відсотків, відповідно).