Більшість українців відкидають ключові політичні та безпекові компроміси, які обговорюються у рамкахмирних переговорівщодо припинення війни РФ проти України. Про це свідчать результати загальнонаціонального  опитування, проведеного на замовлення Центру "Нова Європа".

"Рекордні показники щодо неприйнятності компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3 відсотка), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5 відсотка), надання російській мові державного статусу (78,4 відсотка)", - наголошується у повідомленні Центру "Нова Європа" щодо результатів дослідження, оприлюдненому у понеділок, 15 грудня.

У  2024 році недопустимим скорочення армії України вважали 81,1 відсотка українців, а надання російській мові державного статусу - 77,6 відсотка. Дані громадської думки щодо юридичного визнання окупованих територій російськими за минулі роки в опитуванні відсутні.

Водночас, порівняно з попередніми роками, значно зменшилася кількість тих, хто вважає не допустимим тимчасово відмовитися від відвоювання окупованих територій: у 2025 році так вважають 50,5 відсотка, у 2024 році - 62,5 відсотка, у 2023 році - 84,3 відсотка.

Також суттєво поменшало тих, хто вважає недопустимою відмову від вступу до НАТО і оголошення нейтралітету України: у 2025 році - 51,7 відсотка, у 2024 році - 57,4 відсотка, у 2023 році - 66,8 відсотка.

Якщо ж Україна під час переговорів піде на компроміси, які, на думку опитаних, будуть неприйнятними, то кожен другий з опитаних готовий протестувати. "51,4 відсотка респондентів відповіли, що братимуть участь у протестних акціях", - констатували у Центрі "Нова Європа". 

Читайте також: Політолог: Демілітаризація Донбасу без міжнародних сил - ілюзія

Третина українців вважають ядерну зброю кращою гарантією безпеки

Майже дві третини респондентів - 64,9 відсотка - вважають, що на переговори з Росією йти не варто, якщо Київ не отримає реальних безпекових гарантій від Заходу - торік це показник був приблизно таким самим - 64,1 відсотка.  Більшість респондентів погоджуються з тим, що Росія знову почне війну після нетривалої паузи.

З іншого боку, понад 30 відсотків опитаних виступають за переговори у будь-якому випадку, оскільки в України, на їхню думку, "немає ресурсів для війни на виснаження".

Найкращою гарантією безпеки, як показало опитування, найбільше українців вважають розробку Україною власної ядерної зброї. У 2025 році таку думку поділяють 31,1 відсотка, що практично збігається з минулорічним показником. Інші варіанти гарантування безпеки є менш популярними, свідчать результати дослідження. 

Тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО як однієї з гарантій - на 10 відсоткових пунктів (з 29,3 до 19,4 відсотка), зазначають у Центрі "Нова Європа". 

Найбільше українці довіряють британському прем'єру

Лідер довіри українців у 2025 році - прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер (йому довіряють 76,1 відсотка). Рівень суспільної довіри вище 70 відсотків мають ще кілька глав держав і урядів. Зокрема, президент Латвії Едгар Рінкевичс, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр Швеції Ульф Крістерссон, президент Литви Гітанас Науседа, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), президент Фінляндії Александр Стубб, президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та прем'єр-міністр Канади Марк Карні. 

Читайте також: Європейські лідери не довіряють переговорникам Трампа - Der Spiegel

Соціологи зазначають, що найбільше падіння довіри українців сталося до лідерів тих країн, які в минулі роки очолювали рейтинг. Так, довіра до президента Польщі впала на 20,6 відсотка, - до 44 відсотків, а до президента США - на 20,2 відсотка, до 24,4 відсотка. Найбільше недовіряють президенту РФ Володимиру Путіну (98 відсотків), правителю Білорусі Олександру Лукашенку (93,8 відсотка) та прем'єру Угорщини Віктору Орбану (83 відсотки).

Із міжнародних організацій українці найбільше довіряють ЄС (72,1 відсотка), Великій сімці (G7) (67,5 відсотка), НАТО та "коаліції охочих" (по 53,7 відсотка). 

Соціологічне опитування проводила дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Центру "Нова Європа" у період з 05 листопада по 26 листопада 2025 року. Опитування проводилося методом телефонного інтерв'ю з використанням комп’ютера серед 1000 респондентів віком від 16 років в усіх підконтрольних уряду регіонах, де на момент опитування був український мобільний зв'язок. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1 відсотка.