Опитування: українці краще ставляться до росіян, ніж навпаки
Аніта Вінкельмаєр
17 квітня 2020 р.
54 відсотки опитаних українців добре ставляться до Росії. Росіян, які добре ставляться до українців, поменшало. Про це свідчить спільне опитування КМІС та "Левада-центру".
Реклама
Українців, які добре ставляться до РФ, нині більше, ніж росіян, які добре ставляться до України. Про це свідчать результати спільного дослідження "Левада-центру" і Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), повідомляє у п'ятницю, 17 квітня, інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Респондентів в Україні запитували: "Як ви загалом наразі ставитеся до Росії?", а респондентів у РФ - "Як ви загалом наразі ставитеся до України?".
Більшість опитаних українців добре ставляться до Росії
54 відсотки опитаних українців добре або дуже добре ставляться до РФ. 33 відсотки сприймають Росію погано або дуже погано. Ще 13 відсотків не визначилися з відповіддю. Від вересня 2019 року цей показник майже не змінився, зазначає "Інтерфакс-Україна".
41 відсоток опитаних росіян добре або дуже добре ставиться до України. Це менше, ніж у вересні 2019 року (тоді таких було 56 відсотків). 47 відсотків опитаних росіян нині сприймають Україну негативно (у вересні про це заявив 31 відсоток опитаних).
Кордони й незалежні відносини
39 відсотків опитаних українців вважають, що кордони з РФ мають бути закриті. 51 відсоток опитаних бажає незалежних відносин із Росією, але без прикордонного й митного контролю.
26 відсотків опитаних росіян підтримують закриті кордони з Україною, 56 відсотків воліли б скасувати прикордонний і митний контроль.
Опитування "Ставлення населення України до Росії та населення Росії до України" проводять із 2008 року. За весь період спостережень, крім вересня 2019 року, українці краще ставилися до РФ, ніж росіяни до України, пише "Інтерфакс".
КМІС проводив всеукраїнське опитування громадської думки з 8 до 18 лютого 2020 року методом особистого інтерв'ю 2038 респондентів, які проживають в усіх регіонах України (крім Криму й непідконтрольних уряду окремих районів Донецької та Луганської областей). "Левада-центр" проводив опитування за репрезентативною вибіркою 1600 осіб із 23 до 29 січня 2020 року.
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.