Кожен міжнародний скандал має свою кульмінацію. Іноді його учасникам вдається зупинити його ще до точки неповернення, а подеколи - ні. Кожен скандал має свій емоційний заряд - подекуди тривалий, коли "вболівальники" протилежних сторін ще довго надихаються ним, аби ще завзятіше виявляти свої політичні переконання й уподобання. Кожен скандал має свій посмак, і він, як не крути, залишається в пам'яті значно триваліше, ніж відчуття від доброго чи поганого вина на язиці. Між вином і скандалом є одна велика різниця - скандал ніколи не буває витриманим і не смакує.
Історія з орденом почалася тої миті, коли українсько-польський скандал, офіційним приводом якого стало присвоєння президентом України Володимиром Зеленським українській військовій частині почесного найменування "імені Героїв УПА", набрав обертів. Президент Польщі Кароль Навроцький фактично вимагав неможливого - щоб Зеленський скасував своє рішення. Український президент відмовився. Конфлікт завмер на місці, маючи всі шанси поволі згаснути.
З Жешува до Кишинева: борт Зеленського змінив місце базування
Однак уже у початковій фазі цього конфлікту президентський літак Зеленського перелетів зі своєї довгострокової бази у польському Жешуві до Кишинева, в Молдову.
І ось тут президент Навроцький вирішив зробити наступний крок, аби знову розігріти цей конфлікт. Він скасував нагородження президента Зеленського найвищою державною відзнакою Польщі - орденом Білого Орла. Іншими словами, заявив, що Польща "відкликає" орден і визнає це нагородження недійсним.
Зеленський 2023 року прийняв орден від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди від імені українського народу - і саме український народ цього разу відчув себе глибоко ображеним та згуртувався довкола свого президента.
Після того, як Зеленський у притаманній йому манері, у стилі "Кварталу-95", надіслав орден Навроцькому "Новою поштою", яка за час війни відкрила вже 120 відділень і сервісних центрів у Польщі, орден Білого Орла повернули назад до Польщі й президенти Віктор Ющенко, Леонід Кучма та Петро Порошенко. Почали повертати свої польські нагороди й інші колишні та чинні українські високопосадовці.
Тепер акція повернення орденів до Польщі стала чимось на кшталт змагання: "Хто ж серед патріотів найпатріотичніший?"
І от, у цій сумній "грі" м'яч опинився на польській половині поля - і я маю великі сумніви, що Польща наважиться її зупинити й оголосити "нічию". Тож зараз ми перебуваємо на проміжному етапі скандалу, котрий переріс у змагання патріотизмів.
Токсичні нагороди
Проміжні підсумки вже вражають. Репутація ордена Білого Орла зазнала відчутного удару. З'ясувалося, що, крім Зеленського, Порошенка, Ющенка і Кучми, цю відзнаку отримували Беніто Муссоліні, російська імператриця Катерина Друга, Олександр Суворов, а також французький маршал Філіп Петен, який очолив уряд колаборантів в окупованій Німеччиною Франції. Й у всіх цих історичних діячів Польща орден Білого Орла не відкликала.
Тепер, найімовірніше, жоден український президент уже не погодиться прийняти цей орден навіть після зміни влади в Польщі. Ба більше, принаймні найближчим часом усі польські нагороди для українців стануть токсичними. Радикально налаштована частина українського суспільства пильно стежитиме за тим, щоб жоден українець не отримав польської відзнаки. А якщо хтось таки наважиться - його зацькують і заканселять.
Цей скандал зміцнив позиції президента Зеленського в українському суспільстві й, вочевидь, додав йому кілька відсотків рейтингу.
Жешув більше не буде базою для українського президентського літака. Поки невідомо, чи погодиться Кишинів на те, щоб Молдова стала основною відправною точкою для всіх державних візитів Зеленського.
І є ще одне питання, яке зависло в повітрі: а скільки російських державних нагород, отриманих українськими політиками та чиновниками, досі не відправлені назад до Кремля? Втім, це питання, звісно, риторичне. Адже власники цих нагород переважно вже давно перебралися до Росії.
"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.
