Прем'єра стрічки афганської режисерки Сахри Карімі відбулась на Венеціанському кінофестивалі 2019 року. У фільмі йдеться про трьох жительок Кабула та ситуації, у які вони потрапили, коли були вагітними. За лічені дні до захоплення Кабула бойовиками "Талібану" режисерка виступила з відкритим листом і попередила про загрозу, що виходить від талібів. Карімі залишила батьківщину і перебуває у Києві.

"Талібан" правив в Афганістані з 1996 до 2001 року. Жінкам було заборонено працювати у більшості сфер. Це загрожувало існуванню родин, чоловіки з яких загинули чи постраждали у конфлікті. Фільм Сіддіка Бармака оповідає про дівчинку-підлітка, котра видає себе за хлопчика, щоб допомогти сім'ї. Кінематограф за талібів був заборонений, фільм став першим з 1996 року, повністю відзнятим в Афганістані.

Схожий сюжет має і мультфільм ірландської студії Cartoon Saloon, заснований на романі "Добувачка" канадки Дебори Елліс. І тут рішуча дівчинка прикидається хлопчиком, щоб підтримати рідних. Однією з продюсерок стрічки була американська акторка Анджеліна Джолі. Мультфільм був номінований на премію "Оскар" у категорії "Кращий анімаційний фільм".

В основі цього фільму німецько-швейцарського режисера Марка Фостера лежить однойменний роман Халеда Хоссейні. Він присвячений універсальним темам вини та спокути й розповідає про події останніх 50 років афганської історії: від падіння монархії та введення військ СРСР в Афганістан до масової втечі людей з країни і правління талібів.

У стрічці одного з видатних іранських режисерів Мохсена Махмальбафа ідеться про канадку афганського походження, яка повернулась на батьківщину, щоб врятувати сестру від самогубства. Прем'єра фільму на Каннському фестивалі 2001 року не привернула великої уваги. Однак після терактів 11 вересня у США світ захотів більше дізнатися про негаразди, з якими жінки стикаються в Афганістані.

Два роки потому на фестивалі в Каннах відбулася прем'єра фільму доньки режисера - Саміри Махмальбаф, ще однієї представниці "нової хвилі" іранського кінематографу. Сюжет її стрічки обертається навколо афганських жінок. Молода жінка з охопленого війною Кабула мріє стати президенткою та намагається здобути освіту після падіння режиму талібів.

Головні герої драми британця Майкла Вінтерботтома - двоє молодих афганців, які намагаються дістатись Лондона з табору для біженців у Пакистані. Фільм знято у манері документального кіно, непрофесійні актори зіграли самих себе у вигаданих ролях. Стрічка отримала "Золотого ведмедя" на Берлінале 2003 року та премію Британської академії кіно та телевізійних мистецтв за найкращий неангломовний фільм.

Фільм про війну Пітера Берга засновано на документальній книжці "морського котика" Маркуса Латтрелла. Ідеться про операцію "Червоні крила" американських військових в афганській провінції Кунар у 2005 році. Латтреллу, якого зіграв Марк Уолберг, єдиному з групи чотирьох "морських котиків" вдалось вижити після бою з талібами. А гелікоптер, висланий на допомогу американцям, було збито.

Дія третього фільму серії відбувається під час Афганської війни 1979-1989 років. Сільвестр Сталлоне у ролі Рембо вирушає до Афганістану, щоб врятувати колишнього командира з радянського полону. Твердження про те, що фільм спершу було присвячено "відважним моджахедам", а після терактів 11 вересня формулювання начебто змінили на "героїчний народ Афганістану", як заявляють фактчекери, - це міф.

Утім, США у часи президентства Рональда Рейгана направду підтримували моджахедів, що воювали проти комуністичного уряду Афганістану та радянських військ. Ключовим прихильником таємної операції з озброєння нерегулярних збройних угруповань виступав конгресмен від Техасу Чарльз Вілсон. Його в фільмі Майка Ніколса за сценарієм Аарона Соркіна зіграв Том Хенкс.