Зенітно-ракетна система С-300 була розроблена ще у Радянському Союзі. Вперше була прийнята на озброєння в кінці 1970-х років. До падіння "залізної завіси" її  використовували майже скрізь в країнах Варшавського договору.

Згідно з оцінками лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), в Україні напередодні початку російського наступу 24 лютого нараховувалося понад 250 систем С-300. Однак ці оцінки не включають С-300 зі складів НАТО, які також були поставлені в межах військової допомоги Україні з початком російського вторгнення.

Навесні США звернулися до союзників України, які входять до так званої контактної групи (формат Рамштайн - Ред.), передати Києву додаткові системи С-300 зі складів НАТО у східноєвропейських країнах. У квітні Словаччина передала Києву систему з чотирьох мобільних пускових установок ракет і радіолокаційного радару. Натомість Німеччина у межах так званих кругових постачань передала Словаччині американські комплекси Patriot.

Читайте також: Чи загрожує Україні нестача озброєння - і що гальмує перехід на зразки НАТО

Словацькі С-300 для України

Передача комплексів Словаччиною була одним із перших кругових постачань, за допомогою яких західні партнери надали Україні радянську техніку. "С-300 - система, яку українцям було легко інтегрувати", - заявили у жовтні в американському аналітичному Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). Збройні сили України ці системи використовують багато років. Однак, за даними CSIS, буде "важко знайти додаткові системи" С-300 для передачі Україні.

Натомість система IRIS-T німецького виробництва, що вважається одним із найсучасніших наземних мобільних комплексів, вже теж успішно використовується Україною. Очікують надходження додаткових комплексів. Все ж протиповітряна оборона на значній частині території України, переважно, й надалі базується на радянських комплексах С-300. Наразі невідомо, скільки радянських систем було знищено російськими ракетними атаками, починаючи з лютого. Київ ці технічні втрати не розкриває.

На світовому ринку озброєнь російська оборонна промисловість, виробляючи С-300, конкурувала із західними системами протиповітряної оборони Patriot. Оновлену ​​систему С-400 випускають в Росії з 2004 року. На даний момент вона є найновішою зі "родини" С-300, що з 1970-х років неодноразово проходили модернізацію.

Читайте також: Західні системи ППО для України: справа зрушила з "мертвої точки"?

Падіння ракет у Польщі

За даними польського уряду, ракета, падіння якої вбило двох осіб на фільварку в польському Пшеводові, була "дуже застарілою ракетою російського виробництва". Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що ракету ППО, "швидше за все", випустила Україна. Радіус дії різних наземних систем С-300 становить від 75 до 195 кілометрів.

Перед масованим обстрілом у вівторок цього тижня Західна Україна і раніше з початку війни неодноразово обстрілювалася Росією. Крім ракетного обстрілу по енергетичній інфраструктурі, під обстріл потрапляв і Яворівський військовий полігон, який до розпаду СРСР був найзахіднішою радянською військовою базою. Він розташований приблизно за 90 кілометрів на південь від місця падіння ракети в Пшеводові. Поки незрозуміло, чи ракета могла бути запущеною з цієї бази чи з іншої локації на заході України, з метою, ймовірно, відбити ракетну атаку РФ, але після запуску могла збитися з курсу.

На пресконференції після засідання НАТО в середу генеральний секретар Єнс Столтенберг не захотів "вдаватися в подробиці, оскільки триває розслідування". Немає відповіді і на інші запитання: чи були знайдені уламки ракети російського виробництва, можливо, випущеної з боку України, чи ракета, можливо, була перехоплена захисним щитом НАТО на південному сході Польщі.

У свою чергу президент України Володимир Зеленський сказав, що Україна точно не спрямовувала ракети на територію Польщі. Він також заявив про необхідність обмінятися інформацією з партнерами, отримати факти, докази та провести розслідування, після чого, за його словами, можна було би робити висновки. Водночас президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден відповів на слова президента України Володимира Зеленського. "Це не є доказом", - сказав Байден журналістам у Білому домі в ніч на четвер, 17 листопада, коментуючи відповідну заяву Зеленського.

Отже, подробиці інциденту, який забрав життя двох осіб у Люблінському воєводстві та спричинив новий виток ескалації у російській війні проти України стануть зрозумілими після завершення розслідування.