У США кампанія вакцинації іде семимильними кроками. Вже майже половина населення США отримала першу дозу вакцини, а 38 відсотків населення - повністю вакциновані. Якщо на початку року відчували нестачу вакцин, нині картина у спеціалізованих центрах вакцинації принципово змінилася, як і сам тренд, адже тепер у багатьох місцях пропозиція перевищує попит. В очікуванні охочих вакцини наразі простоюють на складах. Саме тому органи влади, підприємства й активісти останнім часом пропонують незвичні стимули й винагороди для тих, хто не поспішає зі щепленням проти SARS-CoV-2.

Делікатеси й грошова лотерея

Американський штат Огайо щотижня проводить розіграш мільйона доларів США серед вакцинованих громадян. У Нью-Йорку наприкінці квітня кожен, хто щепиться першою дозою вакцини, за бажання, міг взяти безкоштовний "косячок" з марихуаною. У штаті Мен вакцинуватися заохочують безкоштовною мисливською ліцензією. Справжній фурор викликала нова кампанія міста Новий Орлеан, де за кожну ін'єкцію вакцини пропонували взяти задарма фунт омарів.

Та не відстають і в інших частинах світу: в індійському Раджкоті ювеліри роздають вакцинованим золоті шпильки для носів, у Росії та Сербії подекуди видають купони на отоварення, а в румунській Трансильванії уколотися можна в замку самого Дракули, де після процедури видадуть "сертифікат про безсмертя".

Скільки існують вакцини, стільки ж існує і скептицизм щодо них

Якими б оригінальними не видавалися ці способи залучення до вакцинації, насправді нічого нового у цьому немає. "Щось подібне супроводжувало вакцинацію проти віспи вже на початку XIX століття", - пояснює історик медицини з німецького Мюнстера Мальте Тіссен (Malte Thießen), який досліджує, зокрема, історію вакцинації. "Тоді щеплення було новинкою, і спочатку існував чималий скептицизм. Готовим прищепитися видавали продукти, солодощі або навіть нагороджували медалями за щеплення, стимулюючи до добровільної вакцинації".

Тож скептицизм щодо вакцинації настільки ж старий, як і самі щеплення, - і завжди був проблемою. Наприкінці 2018 року, ще до спалаху пандемії коронавірусної хвороби COVID-19, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) проголосила "низьку готовність до вакцинації" однією з десятьох найбільших глобальних загроз для здоров'я.

Доба імунізації

Причини такої недовіри до вакцин, на думку Тіссена, досить різноманітні. "З одного боку, вакцинація сама по собі суперечить здоровому глузду: мені в організм вводять щось, що може зробити мене хворим, і що потім повинно мене захищати. До того ж, дехто вважає, що краще перехворіти, загартувати організм", - каже дослідник.

Читайте також: Фактчек DW: наскільки ефективно захищає від коронавірусу лише одна доза вакцини?

Крім того, багато кампаній з вакцинації, особливо в промислово розвинутих країнах, стали жертвами власного успіху. "Сьогодні ми фактично живемо в імунізовану епоху", - каже Тіссен. Кір, тиф, поліомієліт чи віспа більше не сприймаються невідворотною загрозою: "Думки про загрозу інфекційних хвороб майже повністю зникли з нашої свідомості - саме через те, що ми здебільшого витіснили їх із життя завдяки ефективним кампаніям вакцинації у 1950-их і 1960-их роках", - каже Тіссен і додає, що вакцинація з роками стала віддзеркаленням довіри до національних систем охорони здоров'я. Це помітно на прикладі Франції, де недовіра до державних органів традиційно є вищою, ніж у ФРН. "Тож і готовність до вакцинації там є нижчою", - зауважує німецький дослідник.

Схожі аргументи можна знайти в опитуванні Бюро перепису населення США, згідно з яким понад 20 відсотків американців усе ще не готові робити щеплення. Недовіра до самої вакцини, а також до уряду держави є одними з найчастіших аргументів противників вакцинації. Разом з тим, понад 20 відсотків опитаних заявили, що вважають робити щеплення просто непотрібним.

Читайте також: Коронавірус: Мальта оголосила про досягнення колективного імунітету

Противники, скептики та буркуни

Саме в останній групі респондентів Мальте Тіссен вбачає найбільшу проблему, адже часто низька готовність до вакцинації не пов'язана із твердою принциповою позицією. У цьому контексті важливо розрізняти три групи. "Є, так звані, буркуни, які не долюблюють вакцинацію через різні незручності, є скептики, які принципово не заперечують проти вакцинації, але бажають мати спершу якнайбільше інформації, а є ще противники, які твердо виступають проти, аргументуючи це різними теоріями змови. Насправді, затяті переконані противники - найменша серед цих груп", - наголошує він і додає, що зазвичай йдеться про 2-5 відсотки принципових відмов від вакцинації.

За словами Тіссена, переконувати ідейних противників - марно, а от до інших груп слід шукати підходи. Досвід кампаній вакцинації ХХ століття підказує, що один із важливих факторів - широка доступність вакцинації завдяки мобільним бригадам, відкриттю спеціалізованих центрів і навіть куточків вакцинації у супермаркетах та державних установах. Різні супровідні акції теж є ефективними. Наприклад, у згаданому вже Новому Орлеані за три години розійшлося 125 фунтів делікатесних омарів. За словами Тіссена, все це може видатися банальним або кумедним, але насправді "це вказує на те, що людям із цим комфортно. Тож, чим простішими є рішення, тим і ефективнішими", - резюмує Мальте Тіссен.