Багатьом німецьким депутатам більше не до жартів. Невдоволення народних обранців викликав не хто інший, як канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel). Разом із 16 керівниками земельних урядів вона днями обговорила заходи, які планують вжити у Німеччині під час другої хвилі пандемії COVID-19. Свою критику депутати спрямували не стільки проти самих заходів, скільки проти того, як саме зараз у Німеччині ухвалюються такі рішення, а саме - у невеликому колі посвячених осіб, за зачиненими дверима і без залучення парламенту.

Критика з усіх боків

"Упродовж от уже майже дев'яти місяців на федеральному, земельному й комунальному рівнях урядом ухвалюються розпорядження, які, як ще ніколи в повоєнній історії Німеччини, обмежують громадянські свободи", - констатував в інтерв'ю газеті Bild експерт із правових питань фракції соціал-демократів у Бундестазі Флоріан Пост (Florian Post). При цьому, критикує Пост, жодного разу ці питання не були винесені на голосування в Бундестазі. Політик, який, до речі, представляє одну з партій, що входить до правлячої коаліції, нагадав, що в конституції Німеччини не передбачено, аби засідання канцлерки з прем'єр-міністрами федеральних земель виконувало роль законодавчого органу.

Залучати нарешті й парламент до ухвалення рішень, пов'язаних із боротьбою з пандемією, вимагають і представники опозиції. "Це просто немислимо, щоб парламент дізнавався про заходи у боротьбі з коронавірусом лише через щотижневий подкаст пані Меркель та на пресконференціях, - не приховує свого обурення лідер Вільної демократичної партії і керівник фракції лібералів у Бундестазі Крістіан Лінднер (Christian Lindner). Подібна критика пролунала також з боку Зелених та Лівої партії. Невдоволення демонструють і депутати земельних парламентів.

На думку політолога Клауса Штюве (Klaus Stüwe) із Католицького університету Айхштетт-Інгольштадт, говорити про вихолощення демократії ще зарано. Але, як зауважив Штюве у розмові з DW, "парламенти необхідно залучати там, де тільки можливо". Він наголосив, що саме під час криз важливо, аби також лунала інша думка та критика з боку опозиції. Він переконаний, що критичний погляд допоможе урядам лише краще оцінити свої заходи та "знайти правильний підхід у боротьбі проти пандемії".

Але нині те, які саме заходи вживати, дедалі частіше визначає особисто Анґела Меркель, зауважують критики. Минулими вихідними у своєму подкасті вона звернулась навіть безпосередньо до жителів Німеччини: "Я прошу вас: відмовтеся від подорожей, які не є вкрай необхідними".

Читайте також: Як відрізнити коронавірус від застуди чи грипу?

Під час кризи також потрібна демократія

Криза - це час виконавчої влади, тобто уряду, наголошувалось у Німеччині ще на початку пандемії COVID. Аргумент на користь такої точки зору: за нинішніх обставин потрібно діяти швидко. Але так само ніхто не скасовував й контрольну функцію законодавчої влади, тобто парламентів, які мають стежити за тим, що робить уряд. Як записано в статті 20 німецької конституції, депутати представляють у Бундестазі волю народу. На думку критиків, саме цим правовим принципом зараз дедалі більше нехтують. Тому, на їхню думку, в Німеччині під загрозою опинився розподіл повноважень між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади.

Але не лише зустріч канцлерки із земельними міністрами викликала невдоволення серед депутатів. Нещодавно стало відомо, що федеральне міністерство охорони здоров'я Німеччини планує у прискореному режимі продовжити особливі повноваження свого очільника Єнса Шпана (Jens Spahn). Нині ці повноваження обмежені 31 березням 2021 року. Як повідомляється, відповідний законопроєкт уже підготовлений і передбачає, що Шпан матиме право самостійно видавати розпорядження, якщо це "необхідно для захисту населення від тяжких заразних хвороб". Якщо бути більш конкретним, то Шпан у випадку загострення інфекційної ситуації має отримати право на власний розсуд запроваджувати контроль міжнародного та національного пасажирського сполучення й видавати інструкції для летовищ та морських портів. Такі наміри федерального міністра охорони здоров'я наштовхнулись на критику навіть у лавах його власної партії.

Не дивно, що після таких повідомлень депутати демонструватимуть ще більше невдоволення, вважає політолог Штюве. Він радить уряду більше уваги приділяти збереженню балансу в розподілі повноважень між Кабінетом міністрів та парламентом. "Ніхто не ставить під сумнів сумлінність дій уряду, якщо й у кризові часи звертається увага на важливу роль парламенту", - підсумував Штрюве.