Патріку Дерру (Patrick Dörr) було лише десять років, коли в Німеччині сталася історична подія. 11 червня 1994 року Бундестаг вирішив остаточно скасувати параграф 175, який передбачав кримінальну відповідальність за секс між чоловіками. "Занадто запізніле рішення", - каже Дерр з Об'єднання геїв і лесбійок у Німеччині. Однак 30 років тому в Німеччини були поширеними зовсім інші суспільно-політичні погляди, нагадує він в інтерв'ю DW.

"У 1994 році Німеччина все ще була країною, де про це говорили мало. У школі я про це взагалі не чув і не зустрічав інших гомосексуалів. У ЗМІ майже не було прикладів для наслідування. Відбулися значні зміни, і це добре", - зазначає Дерр. Історія антигомосексуального параграфа сягає корінням XIX століття. Коли в 1871 році було засновано Німецьку імперію, цей закон було ухвалено для покарання за "протиприродний блуд" між чоловіками. Їм загрожувало тюремне ув'язнення на термін до шести місяців.

У часи "третього рейху" закони посилили: 1935 року запровадили параграф 175a. Навіть поцілунку або непристойного погляду було достатньо, щоб відправити гомосексуала до в'язниці. У випадках "тяжкого блуду" загрожувало до десяти років позбавлення волі. Близько 100 тисяч чоловіків нетрадиційної орієнтації були депортовані, піддані тортурам і вбиті націонал-соціалістами.

Від переслідувань - до "шлюбу для всіх" та інших змін

Після Другої світової війни Західна Німеччина дотримувалася нацистської версії юридичного тексту значною мірою без змін, тоді як НДР повернулася до старого варіанту. З великим завзяттям і за допомогою нацистських "рожевих списків" у Західній Німеччині було порушено близько 100 тисяч справ проти гомосексуалів, половину з них було засуджено до тюремних термінів.

Перед возз'єднанням Німеччини тодішня НДР наполягла на тому, щоб закони, що діяли у ФРН і стосувалися параграфа 175 і абортів, не стали загальнонаціональними. Багато експертів упевнені, що якби не було возз'єднання, скасування 175-го параграфа зайняло б ще більше часу.

Протягом довгих 123 років життя гомосексуалів у Німеччині було справжнім пеклом. Тим більше вражає те, як багато всього сталося з 1994 року до сьогодення. Патрік Дерр перераховує: "Спочатку за червоно-зеленого уряду 2001 року було ухвалено закон про цивільне партнерство. Потім за Анґели Меркель (Angela Merkel) у 2017 році набув чинності закон про "шлюб для всіх". З 2018 року в реєстрі актів цивільного стану з'явилася третя стать. У 2023 році було ухвалено закон про самовизначення особистості. Процедуру внесення до бази даних в органах реєстрації цивільного стану  інформації про зміну статі спростили, достатньо заповнити анкету. Нові правила полегшили життя транссексуалам, інтерсексуалам і небінарним людям, які не ідентифікують себе зі статтю, зареєстрованою при народженні.

Читайте також: У Німеччині вперше планують зіграти весілля міністерки-лесбійки

Допомога жертвам антигомосексуального параграфа

Параграф 175 залишається ганебною плямою в історії Німеччини. З 1949 по 1969 роки за гомосексуальні стосунки у ФРН було засуджено 64 тисячі осіб. У 2017 році всі вироки за гомосексуальні стосунки між чоловіками, були скасовані. Постраждалі можуть, принаймні, подати заявку на компенсацію до 2027 року, як і люди, щодо яких можна довести, що вони постраждали від дискримінації на професійному, економічному або медичному ґрунті. Прессекретарка федерального міністерства юстиції підтвердила DW, що до 1 травня 2024 року заяви на компенсацію подали загалом 353 людини. 262 заявки було схвалено. "Безумовно, їх повинно було бути більше, ми очікували п'ять тисяч осіб, - зазначає в розмові з DW Ґеорґ Герпфер (Georg Härpfer). - Але більшість із тих, хто був засуджений у середині 1950-1960-х років, уже померли. Інші сказали, що не хочуть більше з цим стикатися, для них ця тема закрита. А треті вважають, що шість тисяч євро як максимальна компенсація за понівечене життя - це занадто мало".

Ґеорґ Герпфер, ймовірно, є людиною, яка зробила найбільше, щоб допомогти жертвам дискримінації. Коли він очолював федеральну групу із захисту інтересів літніх гомосексуалів, він багато років подорожував Німеччиною, щоб інформувати постраждалих про їхні права. Він навіть заснував безоплатну "гарячу лінію" і робив усе можливе, щоб зв'язатися з людьми - розміщував оголошення в безкоштовних журналах, які поширюють у пекарнях і аптеках.

"Заяву на компенсацію подав 99-річний чоловік, але її було відхилено. Не слід забувати, що людей криміналізували через те, що вони провели два роки у в'язниці, вони відчували суспільне презирство через те, що мали судимість, не отримали роботу або їх було звільнено, якщо вони перебували на державній службі", - підкреслює Герпфер.

Ворожість до квір-людей зростає серед молодих чоловіків

А як ставляться до квір-людей у Німеччині сьогодні, через 30 років після скасування параграфа 175? Згідно з міжнародним дослідженням, опублікованим інститутом вивчення громадської думки Ipsos на початку червня 2024 року, майже три чверті німців виступають проти дискримінації квір-спільноти і за рівні права. Однак серед молодих чоловіків ворожість щодо них зростає.

"Що стосується сприйняття в суспільстві загалом, яке насправді постійно поліпшувалося протягом останніх кількох десятиліть, ми помічаємо, що ворожого ставлення немає. Але турбує те, що покоління Z роз'єднане. Серед жінок ставлення до квір-людей дедалі позитивніше, але серед молодих чоловіків зростає неприйняття, і це повинно викликати занепокоєння", - каже Патрік Дерр, голова Об'єднання геїв і лесбійок у Німеччині.

Читайте також: Німецьке суспільство у пошуках альтернатив традиційній моделі сім'ї

Такий розвиток збігається з тим фактом, що у 2023 році поліція зареєструвала близько 1500 злочинів, скоєних з мотивів нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації. Кількість нападів неухильно зростає протягом десяти років. Дерр також спостерігає дедалі більше інцидентів на таких заходах, як щорічний гей-парад Christopher Street Day, а також ворожість на вулицях. Це не єдина причина, через яку після скасування параграфа 175 три десятиліття потому він закликає внести зміни до статті 3 Основного закону Німеччини, де йдеться про рівноправність і, зокрема, про те, що нікому не може бути заподіяна шкода за ознаками статі.

"Гомосексуали або квіри не згадуються. Тому абсолютно важливо, щоб стаття 3 була доповнена. І щоб було ясно сказано, що жодна людина не повинна зазнавати дискримінації, незалежно від її сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності", - підкреслює Дерр.