Війна, розв'язана Росією проти України, та дії російської армії на українській території підпадають під визначення злочину агресії відповідно до норм міжнародного права, а відповідальні за цей злочин російські політичні та військові лідери мають бути притягнуті до відповідальності, наголошується в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Відповідний документ було одностайно ухвалено в четвер, 26 січня, у Страсбурзі під час зимової сесії ПАРЄ. Резолюція закликає створити спеціальний міжнародний трибунал і міжнародний механізм компенсації збитків, завданих Україні та її громадянам Росією.

Спецтрибунал на зважатиме на особистий імунітет

У тексті резолюції детально описується те, якими функціями має бути наділений майбутній спецтрибунал. Його юрисдикція обмежуватиметься лише злочином агресії, скоєним проти України Росією від лютого 2014 року і покриватиме також "роль і співучасть  лідерів Білорусі в загарбницькій війні проти України". У статуті спецтрибуналу "повинно бути чітко зазначено, що принцип особистого імунітету не діятиме щодо державних посадових осіб (…) і що функціональний імунітет за жодних обставин не буде застосований до злочину агресії". На переконання членів ПАРЄ, той факт, що людина займає посаду глави держави,  члена уряду чи парламенту,  "не звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності за злочин агресії і не може бути підставою для пом'якшення вироку".

Майбутній спецтрибунал доповнюватиме діяльність та юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) і не обмежуватиме та не втручатиметься у діяльність МКС щодо розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та можливого геноциду, скоєних у ході російської агресії в Україні, говориться у резолюції. ПАРЄ пропонує обрати штаб-квартирою спецтрибуналу Гаагу, щоб таким чином забезпечити його "взаємодоповнюваність і співпрацю" з МКС.  Фінансові та людські ресурси для ефективної роботи спецтрибуналу мають надати держави та міжнародні організації, які підтримують його створення. 

Читайте також: Правник-міжнародник з ФРН: "Путін - не єдиний підозрюваний"

Воєнній злочини, злочини проти людяності та ознаки геноциду

"Асамблея обурена численними повідомленнями про звірства, грубі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені російськими військами або афілійованими збройними групами, і, особливо жахливою роллю ПВК Вагнера(…)", - говориться у резолюції. Після цього у документі йде довгий перелік видів злочинів, скоєних російської армією в Україні: атаки на лікарні, школи, об'єкти критичної інфраструктури, застосування фугасної зброї, страти і катування мирного населення та військовополонених, зникнення, викрадення, мародерство, зґвалтування, насильницька депортація українських громадян, у тому числі дітей, до Росії.

Більшість з цих неправомірних дій, на думку ПАРЄ, можуть підпадати під визначення "воєнні злочини, а деякі можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності". Крім цього, офіційна риторика Кремля, яка використовується для виправдання вторгнення в Україну і проведення так званого процесу "деукраїнізації", "має ознаки публічного підбурювання до геноциду або геноцидні наміри знищити українську націю", вказується в резолюції.

Читайте також: Європарламент проголосував за трибунал для Путіна

Відновити віру в справедливість

Дебати, які відбулися перед голосуванням за цю резолюції, були, певно, одними з найемоційніших в історії ПАРЄ. До участі в них була запрошена очільниця правозахисної організації "Центр громадянських свобод", лауреатка Нобелівську премію миру 2022 року Олександра Матвійчук. За її словами, наразі правозахисники в Україні задокументували близько 31 тисячі військових злочинів, провели сотні інтерв'ю з людьми, які пережили російський полон і нелюдські тортури. "І я щоразу питаю себе: для кого ми це все документуємо?", - сказала правозахисниця, наголосивши, що "люди, які пережили пекло", які втратили близьких, чиє життя зруйноване, хочуть "відновити свою довіру у справедливість".

Матвійчук закликала створити спецтрибунал "для Путіна, Лукашенка" та усіх причетних до злочину агресії та висловила думку, що Рада Європи має взяти на себе у цьому процесі провідну роль. "Путін не боїться НАТО, а боїться самої ідеї свободи", - заявила правозахисниця, нагадавши, що "Росія десятиліттями безкарно скоювала злочини" в Чечні, Грузії, Молдові, України, бо "знала, що вона - безкарна".

Читайте також: Квіти на порожніх могилах. Як ідентифікують тіла із масового поховання в Ізюмі

"Спочатку потрібно перемогти"

Саме безкарність за військові злочини стає заохоченням до скоєння нових злочинів, констатувала лідерка групи соціалістів, ісландська депутатка Сунна Еварсдотір. Вона разом з групою колег з ПАРЄ влітку минулого року відвідала Бучу, Ірпінь та Бородянку, де "на власні очі побачили, що стратегія росіян - зумисно та масовано атакувати цивільні цілі". Вона закликала підтримати резолюцію, бо "це - шлях до справедливості". "Ми повинні створити спецтрибунал для переслідування злочину агресії, що покласти край безкарності", - наголосила політикиня.

На думку депутатки від Іспанії ("Європейська народна партія") Марії Мартінез-Ферро, спецтрибунал має стати "новим нюрнберзьким трибуналом". Вона вважає, що оскільки МКС не має юрисдикції на розслідування злочину агресії проти України, тому необхідно "підтримати створення юридичного механізму для суду над російським керівництвом".

"Чимало моїх колег запитували мене в кулуарах про те, як там життя в Україні. Я покажу вам, як прокинулися українці цього ранку", - почав свій виступ український депутат від групи консерваторів Олексій Гончаренко і ввімкнув у сесійні залі оповіщувальний сигнал сирени, оскільки зранку у четвер, 26 січня, по всій території України була оголошена повітряна тривога. Він погодився з попередніми промовцями з приводу того, що "нам потрібен новий Нюрнберг проти нових нацистів", відзначивши, що для початку "їх треба перемогти". "Ми не можемо отримати миру без зброї", - заявив депутат, відзначивши, що Україна вдячна європейським партнерам за рішення надати танки, проте "їх треба не 12 і не 30", а значно більше.