Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) затвердило склад платформи для діалогу з російськими демократичними силами, яка має стати інструментом обміну думками між депутатами асамблеї та опозицією РФ. Голосування відбулося у понеділок, 26 січня, у Страсбурзі перед офіційним відкриттям зимової сесії ПАРЄ.

Хто увійшов до складу платформи

Як передає кореспондентка DW, до складу Платформи для діалогу з російськими демократичними силами увійшли: Наталія Арно, Дмитро Гудков, Марк Фейгін, Володимир Кара-Мурза, Гарі Каспаров, Михайло Ходорковський, Олег Орлов, Андрій Волна, Любов Соболь, Надія Толоконнікова.

Від представників корінних народів Росії до платформи увійшли: Руслан Кутаєв, Катерина Кузнєцова, Василь (Батлай) Матенов, Лана Пилаєва, Павло Суляндзіга.

Створення Платформи російських демсил у ПАРЄ було засновано спеціальною резолюцією, за яку депутати асамблеї проголосували у жовтні 2024 року. Згідно з цим документом, платформу очолюватиме голова ПАРЄ, а її учасникам нададуть певні права: вони зможуть бути присутніми на засіданнях комітетів та підкомітетів, а також на заходах, що проходять у рамках сесій ПАРЄ, і виступати на них, заручившись дозволом голови.

Росія була виключена зі складу Ради Європи у березні 2022 року через війну проти України. Тому оскільки Платформа російський демсил не є офіційною делегацією Держдуми РФ, її учасники не можуть публічно демонструвати в ПАРЄ прапор або інші символи Російської Федерації.

Бути борцем із режимом Путіна та поважати суверенітет України

Передбачається, що склад Платформи демсил Росії оновлюватиметься щороку за принципом ротації. Збором заявок, а також відбором претендентів займалися безпосередньо представники апарату ПАРЄ. Перевага надавалася кандидатам, яких підтримали чотири російські опозиційні організації: Антивоєнний комітет, Free Russia Foundation, Фонд боротьби з корупцією та Форум вільної Росії.

При відборі потенційних учасників платформи, котрі, як зазначається в резолюції, "мають бути особами, які володіють найвищими моральними якостями і перебувають у вигнанні", в ПАРЄ керувалися переліком певних критеріїв. До складу платформи можуть увійти активісти та громадські діячі, які беруть участь "у російському опорі режиму Володимира Путіна". Вони мають "беззастережно визнавати та поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також суверенітет та територіальну цілісність Молдови, Грузії та інших держав".

Берлінська декларація як маркер благонадійності

Членом Платформи демсил Росії може стати лише той, хто має "досвід публічного протистояння режиму Путіна" та сприяє його зміщенню. Важлива умова: у біографії кандидата не повинно бути випадків підтримки у минулому "недемократичної політики Росії або її неоімперіалістичної політики" щодо суверенних держав або виправдання "міжнародних злочинів, скоєних російськими суб'єктами за кордоном та на території РФ".

Ще одним принциповим критерієм від ПАРЄ є підпис під Берлінською декларацією, ухваленою опозиціонерами з РФ у квітні 2023 року. У ній, зокрема, відповідальність за війну в Україні покладається на Росію та міститься визнання Криму українською територією.

У резолюції також обумовлено, що "одна третина місць у платформі" має бути віддана представникам корінних народів і нацменшин РФ. Саме така квота, на думку ПАРЄ, відображає частку корінних народів у структурі населення Росії.

У російській опозиції виник розкол через участь у ПАРЄ

Незважаючи на перелічені в резолюції критерії, відбір найдостойніших представників російської опозиції у вигнанні для участі у платформі був пов'язаний із певними труднощами. Зокрема, через те, що платформа є новим форматом у ПАРЄ і запустити її в роботу, з урахуванням усіх політичних нюансів, було непросто. Крім того, у лавах самих опозиціонерів РФ виник розкол, можливо пов'язаний із боротьбою за контроль у платформі.

На початку грудня опозиційний політик і колишній політв'язень Володимир Кара-Мурза заявив про свій вихід з Антивоєнного комітету Росії, пояснивши це тим, що не може перебувати в одній організації з Гаррі Каспаровим, засновником Форуму вільної Росії, якого звинуватив у хамстві та образах на свою адресу.

Як пишуть ЗМІ, сварка між двома опозиціонерами сталася на початку грудня під час вечері у паризькому ресторані, де обговорювалася майбутня діяльність Платформи російських демсил у ПАРЄ. За словами очевидців, Каспаров звинуватив Кара-Мурзу в тому, що той "недостатньо відсидів", а його ув'язнення було "піар-акцією". Сам конфлікт виник після питання Каспарова Кара-Мурзі, чому той відмовляється підписувати Берлінську декларацію.